АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 2а, тел. 35-91-36
Справа № 33ц 897- кс/2007 року. Головуючий у першій інстанції Шелесько В.Д.
Категорія 51. Доповідач у апеляційній інстанції Єгорова С.М.
Доповідач касаційної інстанції Лисенко П.П.
УХВАЛА
іменем України.
12 грудня 2007 року. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Колосовського С.Ю., Данилової О.О.,
Шолох З.Л., Мурлигіної О.Я.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявоюОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою УМВС України в Кіровоградській області на рішення місцевого Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 23 серпня 2006 року,
встановила:
1 березня 2006 року ОСОБА_1 пред'явив адміністративний позов до УМВС України в Кіровоградської області та Онуфріївського районного відділу внутрішніх справ УМВС України в Кіровоградській області про покладення обов'язку внести зміни до наказу про призначення на посаду й службової картки та визнання наказу про переведення недійсним.
Його обґрунтовував тим, що відповідно до п. 1 наказу № 20 від 17 березня 1993 року його було призначено на посаду міліціонера патрульно постової служби.
4 лютого 1998 року за наказом переведено на посаду міліціонера-конвоїра Онуфріївського РВВС УМВС України в Кіровоградської області.
Посилаючись на те, що ні одного дня на зазначених посадах не працював, а виконував посадові обов'язки дільничного інспектора міліції на адміністративній дільниці смт. Павлиш, просив позов задовольнити.
У подальшому він відмовився від адміністративного позову й ця відмова була прийнята судом.
2
Натомість, змінивши вид судочинства, провадження, підстави й предмет - звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт обіймання ним посади дільничного інспектора міліції на адміністративній дільниці смт. Павлиш.
Рішенням місцевого Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2006 року заяву задоволено.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 23 серпня 2006 року це рішення Залишено без змін.
УМВС України в Кіровоградській області звернулося до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просило обидва судові рішення скасувати й ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на неправильне застосування судовими інстанціями норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга піддягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , місцевий суд виходив з того, що вона не містить спору, а тому може бути розглянута в порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області погодилася з цим.
Проте, зазначені висновки судових інстанцій не у повній мірі відповідають чинному процесуальному законодавству.
Дійсно, главою 6 розділу ІУ ЦПК України передбачена можливість розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
При цьому, з ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, виписані в ч. 1 названої статті, а також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Більше того, якщо ж під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Останнє стосується позовів, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.
З матеріалів же справи вбачається, що ОСОБА_1 оспорює рішення суб'єкта владних повноважень з приводу призначення його на публічну службу і характеру її проходження.
Згідно із ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішення таких спорів віднесено до компетенції адміністративних судів, яка поширюється на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, а також спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження і звільнення з публічної служби.
При цьому, адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова чи службова особа - розглядаються окружними адміністративними судами.
3
Відповідно до п. 5 розділу УІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних суддів підсудні їм справи вирішуються у першій інстанції відповідними місцевими загальними судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
За такого, місцевий суд повинен був провадження у справі закрити й роз'яснити заявникові про його право на пред'явлення адміністративного позову.
Оскільки той такого не вчинив, і його помилку не виправив апеляційний суд Кіровоградської області, то виписані процесуальні дії слід провести ухвалою колегії суддів апеляційного суду Миколаївської області.
Керуючись ст. ст. 333, 336, 340 ЦПК України та Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області, -
Ухвалила:
Касаційну скаргу УМВС України в Кіровоградській області задовольнити частково.
Рішення місцевого Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 23 серпня 2006 року скасувати.
Провадження у справі за заявоюОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 його право на пред'явлення адміністративного позову для вирішення його вимог.
Ухвала оскарженню не підлягає