копія
Провадження № 11-сс/792/167/13
Справа № 676/7508/13-к Головуючий в 1-й інстанції Мантуляк Ю.В.
Категорія: ухвала Доповідач Ващенко С.< П >.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Ващенка С.Є.,
суддів Бондар В.В., Курдзіля В.Й.,
з участю секретаря Лук'янчук О.М.,
прокурора Благовісного А.С.
перекладача ОСОБА_1,
слідчого Пристача А.С.,
підозрюваного ОСОБА_2,
захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисників підозрюваного ОСОБА_2 - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 09 жовтня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
Цією ухвалою задоволено погоджене із заступником прокурора Кам'янець-Подільського району клопотання слідчого СВ Кам'янець-Подільського РВ УМВС України в Хмельницькій області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина Румунії, з неповною середньою освітою, одруженого, на утриманні троє малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, підприємця, раніше не судимого, -
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту фактичного затримання, тобто слід утримувати підозрюваного під вартою до 19 год. 10 хв. 06 грудня 2013 року включно.
ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він 07 жовтня 2013 року біля 11 год. в с. Смотрич Кам'янець-Подільського району Хмельницької області на автодорозі «Житомир-Чернівці», рухаючись на автомобілі «Дачія-Логан», реєстраційний номер НОМЕР_2, автодорогою «Житомир-Чернівці» з боку с. Колибаївка в напрямку м. Кам'янець-Подільського, порушивши Правила дорожнього руху України, при виконанні маневру обгону, виїхав на зустрічну смугу руху та в районі перехрестя автодороги «Житомир-Чернівці» і вул. Кубачівська у с. Смотрич Кам'янець-Подільського району допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, який виконував поворот ліворуч на вулицю Кубачівську с. Смотрич Кам'янець-Подільського району, внаслідок якого ОСОБА_5 був доставлений в реанімаційне відділення міської лікарні №1, де від отриманих тілесних ушкоджень, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, о 14 год. 20 хв. 7 жовтня 2013 року помер.
07 жовтня 2013 року за цим епізодом відкрито кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Тоді ж о 19 год. 10 хв. працівниками Кам'янець-Подільського РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_2 було затримано в порядку ст.208 КПК України та складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення.
08 жовтня 2013 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
09 жовтня 2013 року слідчий СВ Кам'янець-Подільського РВ УМВС України в Хмельницькій області звернувся до слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання від 3 до 8 років позбавлення волі, є громадянином Румунії, що вказує на відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного, а також на те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Наголошував на наявності ризиків, передбачених п.1, п.3 ч.1 ст.177 КПК України, і вказував на необхідність запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду і незаконно впливати на потерпілого, свідка ОСОБА_6
Акцентував увагу на тому, що підозрюваний не має постійного місця проживання на території України, є іноземним громадянином, що може призвести до труднощів у проведенні слідчих дій за його участі, а також на тому, що підозрюваний відмовився надати покази, аргументуючи це тим, що буде давати їх лише після ознайомлення адвоката з матеріалами кримінального провадження.
При цьому вагомих підстав вважати, що більш м'які запобіжні заходи забезпечать належну поведінку ОСОБА_2, слідчий за вказаних обставин не убачав.
Задовольняючи клопотання слідчий суддя виходив з того, що підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, є обґрунтованою, оскільки підтверджується відповідними доказами; що існують ризики, які дають підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; що прокурор довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України. Слідчий суддя також враховував відомості про особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків та тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється
В апеляційній скарзі захисники підозрюваного вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою просять її скасувати та застосувати до їх підзахисного запобіжний захід у виді застави, згідно із ст.182 КПК України, в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, зобов'язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим, слідчим суддею або судом. Визнати судом місце постійного проживання підозрюваного ОСОБА_2, де він повинен знаходитись в період досудового та судового слідства, за адресою: АДРЕСА_2.
При цьому зазначають, що підозрюваний характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні троє малолітніх дітей та хвору матір; є єдиною особою, яка працює та утримує сім'ю, має міцні соціальні зв'язки і є законослухняним громадянином; кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, не є умисним; під час ДТП отримав травму грудної клітки, а лікування в умовах СІЗО є неефективним; не має мети переховуватися від слідства та суду, сприяє розкриттю правопорушення та збору доказів; має дозвіл від адміністрації готелю «Садиба» на проживання на час слідства і при першому ж виклику слідством має змогу прибути для проведення слідчих дій.
На думку захисників, ні прокурор в судовому засіданні, ні слідчий у своєму клопотанні, погодженому прокурором, не довели наявність ризиків для обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 взяття під варту, не зазначили відомостей про обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому захисники посилаються на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, на рішення у справах „Алєксандер Макаров проти Росії" „Клішин проти України", „Бойченко проти Молдови", Мамедова проти Росії, у яких, зокрема, вказано: що національні органи влади зобов'язані докладно проаналізувати обставини заявника та навести на користь тримання його під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами; що підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами, небажання особи зізнатися чи дати „потрібні показання" не можуть бути підставами для взяття під варту; що одне тільки посилання на відповідну норму закону без зазначення підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердженням про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою; що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини, є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Захисники також уважають, що суд не аргументував, чому не визначив розміру застави при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного та його захисників на підтримку апеляції з посиланням на зазначені у ній доводи, прокурора, на думку якого, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з визначенням розміру застави, а решта апеляції є безпідставною, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів уважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, у тому числі, переховуватися від органів досудового розслідування (п.1 ч.1), а підставою застосування запобіжного заходу - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою.
За приписами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно ж до п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід, може бути застосоване і до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. А згідно з пунктом 2 ч.4 цієї статті слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Як видно з ухвали слідчого судді, зазначені вимоги закону при обранні підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були дотримані.
Зокрема, слідчий суддя навів в ухвалі як докладні мотиви, з яких уважав підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, обґрунтованою, так і мотив обрання запобіжного заходу, і вказав у ній на наявність ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування. При цьому слідчий суддя, крім зазначеного ризику, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив:
вагомість наявних конкретних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінально правопорушення;
стан здоров'я підозрюваного;
наявність у нього постійного місця проживання в сусідній державі;
те, що він одружений і на його утриманні троє неповнолітніх дітей, які з матір'ю проживають в іншій державі;
відсутність у підозрюваного на території України постійного місця проживання, роботи та міцних соціальних зв'язків.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що наведені обставини в сукупності дають підстави вважати, що більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, і зазначив про це у своїй ухвалі.
З ухвали слідчого судді також видно, що він не визнав наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, тобто, можливість незаконно впливати на потерпілого та свідка у кримінальному провадженні, на що посилався слідчий у клопотанні як на одну з підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя при прийняті рішення не посилався і на відмову підозрюваного від дачі показань. Тому доводи апеляції в цій частині також є безпідставними.
Необґрунтованими колегія суддів уважає і доводи апеляції з посиланням на висновки ЄСПЛ, викладені у зазначених рішеннях, оскільки, як видно з ухвали слідчого судді при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він не посилався на якусь одну з обставин, вказаних у цих рішеннях, а оцінював передбачені законом та повідомлені сторонами обставини в сукупності.
Відомості ж про неможливість перебування підозрюваного в СІЗО за наявної у нього травми, отриманої внаслідок ДТП, у наданих сторонами матеріалах відсутні, як відсутні і дані про те, що в СІЗО немає можливості надати йому належну медичну допомогу.
Надані стороною захисту додаткові позитивні відомості про особу підозрюваного, у тому числі, з консульства Румунії, дані про стан його здоров'я та договір на проживання за вказаною в апеляції адресою, на думку колегії суддів, не спростовують висновків суду і не дають підстав для зміни йому запобіжного заходу. При цьому колегія суддів виходить і з того, що він не має відповідної реєстрації в Україні.
Рішення слідчого судді про не визначення розміру застави також є законним і вмотивованим. Обґрунтовуючи своє рішення в цій частині слідчий суддя, зокрема, послався і на норму закону, яка передбачає можливість не визначати розмір застави, і на конкретну підставу для цього, а саме на те, що злочином спричинено загибель людини.
Отже колегія суддів уважає доводи апеляції необґрунтованими і підстав для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про обрання іншого запобіжного заходу не убачає.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 09 жовтня 2013 року про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту залишити без зміни, а апеляційні скарги захисників - без задоволення.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко