Справа № 101/1879/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2013 року
Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Прищепа А.В., при секретарі - Захаровой Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Алушті цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Кримського республіканського підприємства «Вода Криму» про стягнення матеріальної та моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
18 квітня 2013 року позивачі, з посиланням на статті 22,23,386,1166,1167 ЦК України, звернулися до суду із позовом у якому просять стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 48253 гривень, та моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивачі вказують, що з вини відповідача двічі була затоплена їх квартира АДРЕСА_1 Факт затоплення був виявлений 24 лютого 2009 та 24 квітня 2011 року, про що свідчать акти обстеження КП «ЖЕУ-2», та проведені незалежні оцінки про вартість нанесеної матеріальної шкоди, які підтверджуються висновком експертизи від 23.02.2012 року.
У судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, та пояснив, що позивачами не доведено факт затоплення квартири з вини відповідача, оскільки документи представлені в матеріалах справи підтверджують і фіксують тільки факти затоплення квартири та заподіяння матеріального збитку. Ніхто з фахівців КП «ЖЕД-2» або міжвідомча комісія виконавчого комітету Алуштинської міської ради безпосередньо не досліджував і не встановлював джерело та причину надходження води у квартиру позивачів. Представлений акт від 19 березня 2009 року затверджений начальником КП «ЖЕД-2» Рудь С.Н. фіксує лише факт залиття квартири, але не спричинену шкоду. Міжвідомча комісія при Алуштинському виконавчому комітеті також ніяких обстежень не проводила. Єдиною організацією, що проводила необхідні роботи та дійсно виявила і усунула причину течі є підприємство ППВКХ. Своїм листом від 24.09.2009 року ППВКХ підтвердило наявність течі з водопровідної труби холодного водопостачання по вул. Енгельса. При цьому прямо зазначила, що течія на трубі діаметром 20мм, яка не перебуває на балансі підприємства, та є частиною водопровідного вводу одного з домоволодінь по вул. Енгельса, який раніше був частково демонтований. Отже просить в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши сторони, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши матеріали справи і всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів.
Обов'язок доказування відповідно зі ст.10 ЦПК України покладений на стороні у справі, а суд тільки сприяє всебічному та повному з'ясуванні обставин справи шляхом роз'яснення прав та обов'язків та сприяє в їхньому здійсненні. Крім того, відповідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
На підставі наданих доказів судом встановлено, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 05.04.2002 року (а.с.11).
Відповідно до технічного паспорту, що знаходиться у власності позивачів від 13.05.2002 року квартира є однокімнатною (а.с.12).
Як вбачається з пояснень позивачів квартира розташована таким чином, що одна стіна квартири знаходиться нижче рівня землі із сторони вул. Енгельса.
24 лютого 2009р. відбулося залиття квартири позивачів. З акту, якій складено 24.02.09р. за фактом залиття квартири позивачів, вбачається, що повністю залитий лінолеум, у воді знаходяться нові меблі (диван-ліжко, стінка, тристулкова шафа, тріл'яж) носильні та інші речі. Підписи громадян на даному акті були завірені начальником комунального-підприємства ЖЄД № 2 Рудь С.М.
Відповідно до акту, якій 19 березня 2009 року був складений робітниками КП «ЖЕД-2» за фактом залиття, встановлено, що на час дослідження у житловій кімнаті, площею 16,4м? виявлено ознаки залиття, при тому що система водопостачання в середині квартири АДРЕСА_1 знаходиться в справному стані. Ймовірною причиною надходження води та затоплення квартири визначений витік із зовнішнього трубопроводу холодного водопостачання (а.с.14).
З акту від 24.04.11р. який був складений за фактом залиття квартири позивачів, вбачається, що причиною залиття є витік із зовнішнього трубопроводу водоканалу, який прокладено по вул. Енгельса. Зазначений висновок зроблений на підставі спостереження, коли 23-24 квітня 2011 року після перекриття аварійною бригадою водоканалу 23-24 квітня 2011р. системи водопостачання по вул. Енгельса та вул. Р.Люксембург припинилось надходження води до квартири. Також у акті зазначено, що житлу позивачів спричинена матеріальна шкода у вигляді ушкодження меблів, лінолеуму, шпалер, покриття стін, дивану-ліжка чорним грибком та цвіллю. Підписи громадян на даному акті були завірені начальником комунального-підприємства ЖЄД № 2 Цупко Р.І. (а.с.15).
Відповідно до акту, який був складений робітниками КП «ЖЕД-2» 05 травня 2011 року за фактом залиття 24.04.2011 року слідує, що внаслідок підтоплення квартири внутрішні стіни на рівні 50 см від підлоги знаходились у мокрому стані, також на підлозі мається вода яка постійно поступає з-під стіни. Згідно висновку міжвідомчої комісії та в результаті обслідування комісією КП «ЖЄУ № 2» встановлено, що причиною підтоплення квартир № 1а та 1б по вул. Урицького, 8 в м. Алушті є відтік води із труб зовнішнього трубопроводу, що проходять по вул. Енгельса (а.с.16).
З пояснень представника відповідача вбачається, що факт затоплення квартири з вини відповідача та внаслідок дії (бездіяльності) відповідача не є доведеним, оскільки не надано доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку із утриманням належної останньому труби зовнішнього трубопроводу, що проходить по вул. Енгельса та шкодою у вигляді затоплення квартири, яка знаходиться у будинку по вул. Урицького.
Однак суд не може погодитись із наведеним обґрунтуванням.
Так, в судовому засіданні було досліджено висновок судової будівельної - технічної експертизи, яка була проведена по цивільній справі № 2-622/11, що була відкрита за позовом ОСОБА_1 до Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопороводно-каналізаційного господарства м.Алушти» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, але 23 лютого 2012 року залишена без розгляду у зв'язку з неявкою позивачів.
Під час дослідження обставин по справі експертом встановлено, що причиною затоплення та ушкодження, що сталися в квартирі АДРЕСА_1 є тривалий відтік холодної води із зовнішнього водопроводу центрального холодного водопостачання по вул.. Енгельса в м. Алушта та відсутність асфальтового покриття над трасою прокладки заміненого трубопроводу.
Для усунення причин затоплення квартири АДРЕСА_1, експертом запропоновано провести вибірку ґрунту у продовж траси прокладки трубопроводу по вул. Енгельса, призвести влаштування жорсткого футляру пластикової труби водопроводу та улаштування металевої гільзи трубопроводу холодного водопостачання. Також зазначено, що при проведенні земляних робіт, необхідно провести укладку цементно-ґрунтової суміші та укладення асфальтобетонного мощення, щоб уникнути появи тріщин та просадок асфальтобетонного покриття в майбутньому.
Система холодного водопостачання улаштованого водопроводу, який розташований на вул. Енгельса в м. Алушті, не відповідає нормативно-правовим вимогам, підземної прокладки водопровідної сеті, проведена без розрахунку зовнішніх навантажень на трубопровід від транспорту та умов перетину з іншими спорудами та комунікаціями, без влаштування спеціального футляра водопровідного трубопроводу, що не відповідає вимогам п.8.25, п.8.42, п.8.45 СНіП «Водопостачання. Зовнішні сеті та споруди» та п.п.1.11, 3.11,3.16,4.6 «Інструкції по проектуванню та монтажу сітей водопостачання та каналізації із пластмасових труб».
У висновку наведеної експертизи зазначено, що матеріальна шкода дорівнює вартості відновлювального ремонту, а саме: ушкодження квартири АДРЕСА_1 - 22072 гривні, а ушкодження зовнішньої стіни АДРЕСА_1 - 10624 гривні (а.с.17-34).
Враховуючи вимоги статей 57, 64 ЦПК України суд приймає до уваги зазначений висновок експертизи, як доказ, якій свідчить про причинно-наслідковий зв'язок дій з боку відповідача із наслідками у вигляді ушкоджень майна позивачів.
При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що саме відповідач виявив втечу води та прийняв усі необхідні міри для усунення втечі, оскільки наслідки такої втечі у вигляді неодноразового залиття квартири позивачів тривалий час повторювались.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позивач звертаючись із позовом просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 48 253,00 гривень, яка складається з:
- вартості відновлювального ремонту в квартирі - 22072 гривень, в обґрунтування чого наведено висновок судової експертизи, яка була проведена під час провадження у справі № 2-662/11;
- вартості відновленого ремонту зовнішньої стіни - 10 624 гривень, в обґрунтування чого наведено висновок судової експертизи, яка була проведена під час провадження у справі № 2-662/11;
- вартості відшкодування шкоди завданої внаслідок ушкодження меблів - 4579 гривень (звіт).
- вартість внутрішніх оздоблювальних відновлювальних робіт у приміщенні квартири - 7102 гривні (звіт).
- витрат на проведення експертизи - 3876 гривень.
В обґрунтування розміру завданої матеріальної шкоди рухомому майну позивачі надали суду звіти про незалежну оцінку вартості шкоди, яка спричинена власнику АДРЕСА_1 (а.с.35-37).
Згідно наведеного висновку вартість матеріальної шкоди в наслідок залиття водою, меблів що знаходились в цієї квартирі, а саме: шафи-купе «Кама», дивану «Фантазія», туалетного столу, приліжкової тумби, стільця поворотного складає 4579 гривень (а.с.35).
Згідно висновку про вартість внутрішніх оздоблювальних відновлювальних робіт які необхідно провести на усунення наслідків залиття квартири складає 7102 гривні (а.с.38-40).
Об'єктивно оцінивши наведені докази суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальних збитків підлягають частковому задоволенню.
На розсуд суду, не підлягають задоволенню вимоги щодо стягненні вартості внутрішніх оздоблювальних відновлювальних робіт у приміщенні квартири у сумі 7102 гривні, оскільки вартість внутрішніх робіт була закладена у висновку судової експертизи та взагалі складає 22 072 гривень.
Отже в задоволені вимог в цієї частини повинно бути відмовлено.
Також не підлягають задоволенню вимоги щодо відшкодування вартості за проведення експертиз, оскільки такі витрати не є матеріальним збитком завданим внаслідок делікту у розумінні загальних положень цивільного права.
Відповідно до загальних положень про відшкодування шкоди, а саме ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до Постанови пленуму ВСУ від 31 травня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема повинен з'ясовувати , чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд погоджується з тим, що в даному випадку моральна шкода полягала в душевних стражданнях, які позивачі зазнали у зв'язку із неодноразовим пошкодженням їх майна. З урахуванням характеру правопорушення, ступені вини відповідача, та враховуючи вимоги розумності та справедливості суд вважає, що розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів необхідно встановити в сумі 5000 гривень. Тому в цій частині вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню.
Понесені позивачами судові витрати підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 88 ЦПК України пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст.391,1166,1167 ЦК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Кримського республіканського підприємства «Вода Криму» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Вода Криму» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 37 275 (тридцять сім тисяч двісті сімдесят п'ять) гривень та моральну шкоду у сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень, а всього 42 275 (сорок дві тисячі двісті сімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Вода Криму» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові розходи у сумі 602 (шістсот дві) гривні 15 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинський міський суд в порядку та строки передбачені ст..ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя