ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2013 р. Справа №2а-12755/12/0170/25

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача Кришталь О.І., представника відповідача Григор’єва І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного науково-виробничого підприємства "Формула"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне науково - виробниче підприємство "Формула" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені 25.10.2012 року ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим № 0008262204, № 0008252204 та № 0008272204.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПНВП «Формула» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Фірмой «Капітель Плюс» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 рік (грудень 2009 року по грудень 2010 року), якою встановлено завищення валових витрат в сумі 1883591 грн. та завищення податкового кредиту в сумі 364394 грн. внаслідок нікчемності укладених між цими підприємствами угод. Позивач вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції відбулись реально, отримання та оплата робіт та послуг підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже валові витрати та податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин були сформовані правомірно.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Надав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що в рамках кримінальної справи, порушеної за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) зокрема і Фірмою «Капітель Плюс», з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 205 ч.2 Кримінального кодексу України було встановлено, що використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, їх посадові особи документально оформлювали неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам «послуг» із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліках з метою штучного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства.

У зв'язку з цим, відповідач вважає, що усі документи, видані від імені Фірми «Капітель Плюс» не підтверджують реальності здійснення господарських відносин з отримання та оплати робіт та послуг та не можуть бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту ПНВП «Формула».

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПНВП «Формула» зареєстроване у якості юридичної особи 23.10.2002 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т.с.1, а.с11).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: будівництво будівель; діяльність у сфері інжинірингу; оптова торгівля будівельними матеріалами; роздрібна торгівля з лотків на ринках; підбір та забезпечення персоналом (т.с.1, а.с.12).

Відповідно до Довідки, ПНВП «Формула» було взято до податкового органу на облік платників податків 04.11.2002 року (т.с.1, а.с.13).

Відповідно до свідоцтва №00786467, ПНВП «Формула» зареєстровано у якості платника податку на додану вартість з 12.11.2002 року (т.с.2, а.с.208).

Відповідно до Ліцензії Міністерства будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства АР Крим від 10.05.2006 року, ПНВП «Формула» мало право в періоді, що перевірявся, на вишукувальні та проектні роботи в будівництві, спорудженні несучих і огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж, включаючи сейсмічні райони і особливо складні інженерно-геологічні умови (т.с.2, а.с.207).

На підставі повідомлення №663/22-1 від 19.09.2012 року (т.с.1, а.с.39) та наказу №2129 від 19.09.2012 року (т.с.1, а.с.40), головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби I рангу відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у м.Сімферополі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПНВП «Формула» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Фірмою «Капітель Плюс» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 рік (грудень 2009 року по грудень 2010 року), за результатами якої було складено Акт перевірки №6902/22-1/32216256 від 05.09.2012 року (т.с.1, а.с.22-38).

В ході цієї перевірки було встановлено, що за рахунок взаємовідносин з Фірмою «Капітель Плюс» позивачем були сформовані валові витрати в сумі 1883591 грн. та податковий кредит в сумі 364394 грн.

Разом з тим, при проведенні перевірки позивача, були використані матеріали перевірок контрагента позивача, а саме Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки» від 11.04.2012 року №38/22/31095815 з питань про неможливість проведення зустрічної звірки Фірми «Капітель Плюс» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 рік.

З цього Акту вбачалось, що Фірма «Капітель Плюс» згідно з характером операцій є транзитером - суб'єктом господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу), у тому числі через вигодоформуючих суб'єктів та носить вигодотранспортуючий характер.

З висновку Акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки» Фірми «Капітель Плюс» встановлені чисельні порушення Податкового та Цивільного кодексів України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання Фірми «Капітель Плюс» до реальних вигодонабувачів.

Також ним встановлено, що в ході досудового слідства по кримінальній справі №69-0146 ОВС ГСУ ДПС України, порушені кримінальні справи за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зокрема Фірмою «Капітель Плюс» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками складу злочину, передбаченого ст.28 ч.2, 205 ч.2 Кримінального кодексу України.

Таким чином,в ході проведення перевірки, ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС дійшла висновку, що звіркою Фірми «Капітель Плюс» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з придбання та реалізації товарів або послуг з ПНВП «Формула», тому податкові накладні складені необґрунтовано, а господарські операції між цими підприємствами є нікчемними.

Встановивши ці обставини, ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС дійшла висновку про порушення ПНВП «Формула»:

1) На порушення п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), ПНВП «Формула» встановлено зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік у сумі 124754 грн., за 2010 рік - 61619 грн. заниження податку на прибуток у сумі 424305 грн. у т.ч. 1 кв. 10 року у сумі 91161 грн., 2 кв. 2010 року у сумі 22517 грн., 3 кв. 2010 року у сумі 176218 грн., 4 кв. 2010 року у сумі 119004 грн., за 1 кв. 2011 року у сумі 15405 грн.

2) На порушення пп.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.6 п.198.1 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, 7.4.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 ЗУ від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, ПНВП «Формула» в податковому обліку занижено суму податкового зобов'язання за перевіряємий період у сумі 364394 грн. у т.ч. грудень 2009 року у сумі 24951 грн., січень 2010 року у сумі 1332 грн., лютий 2010 року у сумі 30834 грн., березень 2010 року у сумі 37992 грн., квітень 2010 року у сумі 20783 грн., липень 2010 року у сумі 22913 грн., серпень 2010 року у сумі 68573 грн., вересень 2010 року у сумі 43519 грн., жовтень 2010 року у сумі 25873 грн., листопад 2010 року у сумі 48030 грн., грудень 2010 року у сумі 25830 грн., січень 2011 року у сумі 13759 грн.

На підставі цих висновків Акту, ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0008262204 від 25.10.2012 року, яким ПНВП «Формула» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 526531 грн., з яких 424305 грн. - основний платіж та 102226 грн. - штрафні санкції (т.с.1, а.с.19);

- №0008252204 від 25.10.2012 року, яким ПНВП «Формула» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 452053,75 грн., з яких 364394 грн. - основний платіж та 87659,75 грн. - штрафні санкції (т.с.1, а.с.20);

- №0008272204 від 25.10.2012 року, яким ПНВП «Формула» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 186373 грн. (т.с.1, а.с.21).

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження податкового зобов'язання з ПДВ, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування та заниження податку на прибуток є формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок угод з контрагентом, господарська діяльність якого на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивачем були укладені наступні договори генпідряду та субпідряду на виконання будівельних робіт, частину з яких в подальшому було доручено на підставі договорів субпідряду виконувати Фірмі «Капітель Плюс», а саме:

- Договір підряду на виконання будівельних робіт №909/1с від 03.02.2010 року, укладений з ДП «Госпрозрахункова будівельна дільниця Республіканського унітарного підприємства "Будівельний трест № 14" (т.с.2, а.с.209-210);

- Договір субпідряду на виконання будівельних робіт №1001/1с від 01.03.2010 року, укладений з ДП «Госпрозрахункова будівельна дільниця Республіканського унітарного підприємства "Будівельний трест № 14" (т.с.2, а.с.211-212);

- Договір субпідряду на виконання будівельних робіт №1003/1с від 12.03.2010 року, укладений з ДП «Госпрозрахункова будівельна дільниця Республіканського унітарного підприємства "Будівельний трест № 14" (т.с.2, а.с.213-214);

- Договір субпідряду на виконання будівельних робіт №902 від 18.03.2009 року, укладений з ДП «Госпрозрахункова будівельна дільниця Республіканського унітарного підприємства "Будівельний трест № 14" (т.с.2, а.с.215-216);

- Договір субпідряду на виконання будівельних робіт №905 від 28.07.2009 року, укладений з ДП «Госпрозрахункова будівельна дільниця Республіканського унітарного підприємства "Будівельний трест № 14" (т.с.2, а.с.217-218);

- Договір субпідряду на виконання будівельних робіт №1002/1с від 15.03.2010 року, укладений з ДП «Госпрозрахункова будівельна дільниця Республіканського унітарного підприємства "Будівельний трест № 14" (т.с.2, а.с.219-220);

- Договір підряду на виконання будівельних робіт №1013/1с від 16.07.2010 року, укладений з ДП «Госпрозрахункова будівельна дільниця Республіканського унітарного підприємства "Будівельний трест № 14" (т.с.2, а.с.221-222);

- Договір №22/09-СР від 29.08.2009 року на виконання будівельних робіт, укладений з Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Партнер-Житлобуд» (т.с.2, а.с.223-224);

- Договір підряду від 30.06.2010 року, укладений з ТОВ «Трилліум» (т.с.2, а.с.225-226);

- Договір підряду від 02.08.2010 року, укладений з ТОВ «Трилліум» (т.с.2, а.с.227-228);

- Договір підряду №02/08 від 02.08.2010 року, укладений з ТОВ «Трилліум» (т.с.2, а.с.229-230);

- Договір підряду від 05.01.2010 року, укладений з ТОВ «Трилліум» (т.с.2, а.с.231-232);

- Договір підряду №03/10-СР від 29.01.2010 року, укладений з ТОВ «Рубін» (т.с.2, а.с.233-234);

- Договір підряду на виконання будівельних робіт №1008-1с від 09.08.2010 року, укладений з ДП «Госпрозрахункова будівельна дільниця Республіканського унітарного підприємства "Будівельний трест № 14" (т.с.2, а.с.235-236);

- Договір підряду №2 від 22.06.2009 року, укладений з Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Партнер-Житлобуд» (т.с.2, а.с.237-238);

- Попередній договір №87 від 22.06.2009 року, укладений з Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Партнер-Житлобуд» (т.с.2, а.с.239-240);

- Договір підряду №09/10-СР від 30.04.2010 року, укладений з Товариство Інвестиційна компанія «Спорт-тур» (т.с.2, а.с.241-242);

- Договір підряду №03/10-СР від 29.01.2010 року, укладений з ТОВ «Рубін» (т.с.2, а.с.243-244).

Судом встановлено, що Фірма «Капітель Плюс» зареєстрована у якості юридичної особи 07.08.2000 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т.с.1, а.с.51).

Відповідно до свідоцтва №00961493, Фірма «Капітель Плюс» на момент взаємовідносин з позивачем була зареєстрована у якості платника податку на додану вартість з 06.12.2004 року (т.с.2, а.с.245).

Відповідно до Ліцензії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Фірма «Капітель Плюс» мала право займатися будівельною діяльністю з 22.12.2006 року (т.с.2, а.с.246-247).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності Фірма «Капітель Плюс» є: будівництво будівель; оптова торгівля будівельними матеріалами; інші види оптової торгівлі; оптова торгівля паливом; послуги з організації подорожувань; діяльність у сфері інжинірингу (т.с.2, а.с.248-249).

Судом встановлено, що 30.09.2010 року між ПНВП «Формула» (замовник) та Фірмою «Капітель Плюс» (підрядник) було укладено договір №31/10-СР/977, відповідно до умов якого підрядник зобов'язаний виконати роботи з ремонту на об'єкті замовника по вул.Куйбишева, 2/79, м.Сімферополь, АР Крим (т.с.2, а.с.2).

Додатковою угодою до договору №31/10-СР/977 було визначено вартість робіт, яка складає 212000 грн. (т.с.2, а.с.3).

Роботи з ремонту були виконані Фірмою «Капітель Плюс» на загальну суму 211980 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, а саме:

- Акт №1 приймання виконаних робіт за листопад 2010 року на 127165,20 грн. (т.с.2, а.с.15-17);

- Акт №2 приймання виконаних робіт за листопад 2010 року на 25074,36 грн. (т.с.2, а.с.20-21);

- Акт №3 приймання виконаних робіт за листопад 2010 року на 59740,44 грн. (т.с.2, а.с.22-23).

Виконані роботи були оплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями №446 від 09.11.2010 року, №456 від 25.11.2010 року та №458 від 25.11.2010 року (т.с.1, а.с.143, 144, 145).

По факту виконання та оплати робіт згідно умов договору №31/10-СР/977, Фірмою «Капітель Плюс» були виписані податкові накладні на загальну суму 211980, у тому числі ПДВ у сумі 35330 грн., а саме:

- Податкова накладна №2258 від 25.11.2010 року на 33600 грн., у тому числі ПДВ у сумі 5600 грн. (т.с.2, а.с.27);

- Податкова накладна №2239 від 25.11.2010 року на 110400 грн., у тому числі ПДВ у сумі 18400 грн. (т.с.2, а.с.28);

Податкова накладна №2228 від 09.11.2010 року на 67980 грн., у тому числі ПДВ у сумі 11330 грн. (т.с.2, а.с.30).

Судом встановлено, що 30.10.2010 року між ПНВП «Формула» (замовник) та Фірмою «Капітель Плюс» (підрядник) було укладено договір №33/10-СР/980, відповідно до умов якого підрядник зобов'язаний виконати роботи з ремонту на об'єкті замовника у пос.Партеніт ЦВС «Европа». Відповідно до умов договору, вартість робіт складає 614400 грн. (т.с.2, а.с.31).

Роботи з ремонту були виконані Фірмою «Капітель Плюс» на загальну суму 251588,05, що підтверджується актами виконаних робіт, а саме:

- Акт №1 приймання виконаних робіт за листопад 2010 року на 99780 грн. (т.с.2, а.с.33-34);

- Акт №1 приймання виконаних робіт за грудень 2010 року на 78780 грн. (т.с.2, а.с.35-36);

- Акт №2 приймання виконаних робіт за грудень-2 2010 року на 73028,05 грн. (т.с.2, а.с.38-39).

Виконані роботи були оплачені позивачем в тому числі шляхом внесення передплати на суму 251970 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №461 від 29.11.2010 року, №465 від 08.12.2010 року, №476 від 24.12.2010 року, №478 від 29.12.2010 року (т.с.1, а.с.145, 146, 147).

По факту виконання та оплати робіт згідно умов договору №33/10-СР/980, Фірмою «Капітель Плюс» були виписані податкові накладні на загальну суму 251970, у тому числі ПДВ у сумі 41995 грн., а саме:

- Податкова накладна №2531 від 24.12.2010 року на 65190 грн., у тому числі ПДВ у сумі 10865 грн. (т.с.2, а.с.41);

- Податкова накладна №2619 від 29.12.2010 року на 45000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 7500 грн. (т.с.2, а.с.41);

Податкова накладна №2413 від 08.12.2010 року на 42000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 7000 грн. (т.с.2, а.с.42);

Податкова накладна №2271 від 29.11.2010 року на 99780 грн., у тому числі ПДВ у сумі 16630 грн. (т.с.2, а.с.42).

Судом встановлено, що 09.09.2010 року між ПНВП «Формула» (замовник) та Фірмою «Капітель Плюс» (підрядник) було укладено договір №29/10-СР/976, відповідно до умов якого підрядник зобов'язаний виконати роботи з будівництва торгових павільйонів на території КТЦ «Рубін» у м.Бахчисарай, вул.Фрунзе, 26. Відповідно до умов договору, вартість робіт складає 112339,20 грн. (т.с.2, а.с.44).

Роботи з ремонту були виконані Фірмою «Капітель Плюс» на загальну суму 79200 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, а саме:

- Акт приймання виконаних робіт за листопад 2010 року на 44163,60 грн. (т.с.2, а.с.46-48);

- Акт №2 приймання виконаних робіт за листопад 2010 року на 35036,40 грн. (т.с.2, а.с.49-50).

Виконані роботи були оплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №454 від 15.11.2010 року (т.с.1, а.с.144).

По факту виконання та оплати робіт згідно умов договору №29/10-СР/976, Фірмою «Капітель Плюс» була виписана податкова накладна №2235 від 15.11.2010 року на 79200 грн., у тому числі ПДВ у сумі 13200 грн. (т.с.2, а.с.51).

Судом встановлено, що 06.03.2010 року між ПНВП «Формула» (замовник) та Фірмою «Капітель Плюс» (підрядник) було укладено договір №04, відповідно до умов якого підрядник зобов'язаний виконати роботи з будівництва торгових павільйонів на території КТЦ «Рубін» у м.Бахчисарай, вул.Фрунзе, 26. Відповідно до умов договору, вартість робіт складає 584700,42 грн. (т.с.2, а.с.53).

Роботи з ремонту були виконані Фірмою «Капітель Плюс» на загальну суму 210277,20 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, а саме:

- Акт приймання виконаних робіт за квітень 2010 року на 108019,20 грн. (т.с.2, а.с.54-56);

- Акт приймання виконаних робіт за липень 2010 року на 102258 грн. (т.с.2, а.с.62-70).

Виконані роботи були частково оплачені позивачем на суму 70200 грн., що підтверджується платіжним дорученням №343 від 12.05.2010 року (т.с.1, а.с.132).

По факту виконання робіт згідно умов договору №04, Фірмою «Капітель Плюс» була виписана податкова накладна №598 від 29.04.2010 року на 108019,20 грн., у тому числі ПДВ у сумі 18003,20 грн. (т.с.2, а.с.71).

Судом встановлено, що 21.07.2009 року між ПНВП «Формула» (замовник) та Фірмою «Капітель Плюс» (підрядник) було укладено договір №22/09-СР 962, відповідно до умов якого підрядник зобов'язаний виконати покриття крівлі відповідно до пректно-кошторисної документації. Відповідно до умов договору, вартість робіт складає 577093,20 грн. (т.с.2, а.с.73).

Роботи з ремонту були виконані Фірмою «Капітель Плюс» на загальну суму 575580,60 грн, що підтверджується актами виконаних робіт, а саме:

- Акт приймання виконаних робіт за січень 2010 року на 199597,20 грн. (т.с.2, а.с.81);

- Акт приймання виконаних робіт за березень 2010 року на 237974,40 грн. (т.с.2, а.с.85);

- Акт приймання виконаних робіт за липень 2010 року на 47460 грн. (т.с.2, а.с.90);

- Акт приймання виконаних робіт за липень-2 2010 року на 44349 грн. (т.с.2, а.с.95);

- Акт приймання виконаних робіт за серпень 2010 року на 46200 грн. (т.с.2, а.с.99).

Виконані роботи були частково оплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями №384 від 16.07.2010 року та №391 від 02.08.2010 року (т.с.1, а.с.132, 134).

По факту виконання робіт згідно умов договору №22/09-СР 962, Фірмою «Капітель Плюс» були виписані податкові накладні на загальну суму 575580,60, у тому числі ПДВ у сумі 95930,10 грн., а саме:

- Податкова накладна №133 від 29.01.2010 року на 199597,20 грн., у тому числі ПДВ у сумі 33266,20 грн. (т.с.2, а.с.103);

- Податкова накладна №513 від 31.03.2010 року на 237974,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 39662,40 грн. (т.с.2, а.с.103);

- Податкова накладна №1104 від 16.07.2010 року на 44349 грн., у тому числі ПДВ у сумі 7391,50 грн. (т.с.2, а.с.104);

- Податкова накладна №1105 від 16.07.2010 року на 47460 грн., у тому числі ПДВ у сумі 7910 грн. (т.с.2, а.с.104);

- Податкова накладна №1458 від 03.08.2010 року на 46200 грн., у тому числі ПДВ у сумі 7700 грн. (т.с.2, а.с.105).

Судом встановлено, що 29.10.2009 року між ПНВП «Формула» (замовник) та Фірмою «Капітель Плюс» (підрядник) було укладено договір №29/09-СР/976, відповідно до умов якого підрядник зобов'язаний виконати фінішне оздоблення фасадів блок секції згідно проектно-кошторисної документації. Відповідно до умов договору, вартість робіт складає 432600 грн. (т.с.2, а.с.107).

Роботи з ремонту були виконані Фірмою «Капітель Плюс» на суму 362032,80 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, а саме:

- Акт приймання виконаних робіт за грудень 2009 року на 149704,80 грн. (т.с.2, а.с.111-112);

- Акт приймання виконаних робіт за липень 2010 року на 26739 грн. (т.с.2, а.с.114-116);

- Акт приймання виконаних робіт за липень 2010 року на 57909 грн. (т.с.2, а.с.118-119);

- Акт приймання виконаних робіт за серпень 2010 року на 88500 грн. (т.с.2, а.с.121-123);

- Акт приймання виконаних робіт за грудень 2010 року на 39180 грн. (т.с.2, а.с.125-126).

Виконані роботи були частково оплачені позивачем на суму 212328 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №385 від 20.07.2010 року, №390 від 29.07.2010 року, №395 від 12.08.2010 року, №462 від 30.11.2010 року (т.с.1, а.с.133, 134, 136, 147).

По факту виконання робіт згідно умов договору №29/09-СР/976, Фірмою «Капітель Плюс» були виписані податкові накладні на загальну суму 362032,80 грн., у тому числі ПДВ у сумі 60338,80 грн., а саме:

- Податкова накладна №2437 від 31.12.2009 року на 149704,80 грн., у тому числі ПДВ у сумі 24950,80 грн. (т.с.2, а.с.129);

- Податкова накладна №1121 від 20.07.2010 року на 57909 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9651,50 грн. (т.с.2, а.с.129);

- Податкова накладна №1151 від 29.07.2010 року на 26739 грн., у тому числі ПДВ у сумі 4456,50 грн. (т.с.2, а.с.130);

- Податкова накладна №1473 від 12.08.2010 року на 88500 грн., у тому числі ПДВ у сумі 14750 грн. (т.с.2, а.с.130);

- Податкова накладна №2527 від 30.12.2010 року на 39180 грн., у тому числі ПДВ у сумі 6530 грн. (т.с.2, а.с.131).

Судом встановлено, що 09.08.2010 року між ПНВП «Формула» (замовник) та Фірмою «Капітель Плюс» (підрядник) було укладено договір №12/10-СР 832, відповідно до умов якого підрядник зобов'язаний виконати роботи з укладки плітки на об'єкті «Профілакторій ЗАО «ФК «Дінамо-Київ». Відповідно до умов договору, вартість робіт складає 7782 грн. (т.с.2, а.с.133).

Роботи з ремонту були виконані Фірмою «Капітель Плюс», що підтверджується Актом приймання виконаних робіт за вересень 2010 року на 7638 грн. (т.с.2, а.с.137-138).

Виконані роботи були оплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №416 від 03.09.2010 року (т.с.1, а.с.139).

По факту виконання та оплати робіт згідно умов договору №12/10-СР 832, Фірмою «Капітель Плюс» була виписана податкова накладна №1667 від 03.09.2010 року на 7638 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1273 грн. (т.с.2, а.с.140).

Судом встановлено, що 10.06.2010 року між ПНВП «Формула» (замовник) та Фірмою «Капітель Плюс» (підрядник) було укладено договір №07/10-СР/513, відповідно до умов якого підрядник зобов'язаний виконати будівельні роботи з реконструкції житлового корпусу №8 профілакторії ЗАО «ФК «Дінамо-Київ». Відповідно до умов договору, вартість робіт складає 230036 грн. (т.с.2, а.с.142-143).

Роботи з ремонту були виконані Фірмою «Капітель Плюс» на загальну суму 219157,80 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, а саме:

- Акт приймання виконаних робіт за липень 2010 року на 34267,80 грн. (т.с.2, а.с.149-151);

- Акт приймання виконаних робіт за серпень 2010 року на 29850 грн. (т.с.2, а.с.154-156);

- Акт приймання виконаних робіт за серпень 2010 року на 36300 грн. (т.с.2, а.с.159-161);

- Акт приймання виконаних робіт за серпень 2010 року на 118740 грн. (т.с.2, а.с.164-167).

Виконані роботи були повністю оплачені позивачем на суму 219217,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №388 від 28.07.2010 року, №392 від 04.08.2010 року, №394 від 12.08.2010 року, №405 від 18.08.2010, №407 від 20.08.2010 року (т.с.1, а.с.133, 135, 136 б, 137).

По факту виконання та оплати робіт згідно умов договору №07/10-СР/513, Фірмою «Капітель Плюс» були виписані податкові накладні на загальну суму 219217 грн., у тому числі ПДВ у сумі 36536,17 грн., а саме:

- Податкова накладна №1150 від 28.07.2010 року на 34267 грн., у тому числі ПДВ у сумі 5711,17 грн. (т.с.2, а.с.170);

- Податкова накладна №1464 від 04.08.2010 року на 62400 грн., у тому числі ПДВ у сумі 10400 грн. (т.с.2, а.с.170);

- Податкова накладна №1469 від 12.08.2010 року на 56400 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9400 грн. (т.с.2, а.с.171);

- Податкова накладна №1485 від 18.08.2010 року на 36300 грн., у тому числі ПДВ у сумі 6050 грн. (т.с.2, а.с.171);

- Податкова накладна №1493 від 20.08.2010 року на 29850 грн., у тому числі ПДВ у сумі 4975 грн. (т.с.2, а.с.172).

Судом встановлено, що 16.07.2010 року між ПНВП «Формула» (замовник) та Фірмою «Капітель Плюс» (підрядник) було укладено договір №09/10-СР/514, відповідно до умов якого підрядник зобов'язаний виконати будівельні роботи з влаштування скидання грунтових та полівальних вод з існуючих криниць профілакторію ЗАО «ФК «Динамо-Київ». Відповідно до умов договору, вартість робіт складає 430218 грн. (т.с.2, а.с.174-175).

Роботи з ремонту були виконані Фірмою «Капітель Плюс» на загальну суму 427325,60 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, а саме:

- Акт приймання виконаних робіт за серпень 2010 року на 124989,60 грн. (т.с.2, а.с.181-183);

- Акт приймання виконаних робіт за вересень 2010 року на 182906 грн. (т.с.2, а.с.186-188);

- Акт приймання виконаних робіт за жовтень 2010 року на 119430 грн. (т.с.2, а.с.191-193).

Виконані роботи були частково оплачені позивачем на суму 374339 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №404 від 17.08.2010 року, №411 від 31.08.2010 року, №413 від 31.08.2010 року, №414 від 02.09.2010 року, №417 від 13.09.2010 року, №426 від 21.09.2010 року, №427 від 27.09.2010 року, №429 від 27.09.2010 року, №430 від 29.09.2010 року, №431 від 11.10.2010, №441 від 18.10.2010 року, №443 від 20.10.2010 року (т.с.1, а.с.136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143).

По факту виконання та оплати робіт згідно умов договору №09/10-СР/514, Фірмою «Капітель Плюс» були виписані податкові накладні на загальну суму 427265,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 71210,94 грн., а саме:

- Податкова накладна №1479 від 17.08.2010 року на 16200 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2700 грн. (т.с.2, а.с.196);

- Податкова накладна №1489 від 19.08.2010 року на 32190 грн., у тому числі ПДВ у сумі 5365 грн. (т.с.2, а.с.196);

- Податкова накладна №1499 від 31.08.2010 року на 40140 грн., у тому числі ПДВ у сумі 6690 грн. (т.с.2, а.с.197);

- Податкова накладна №1512 від 31.08.2010 року на 15000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2500 грн. (т.с.2, а.с.197);

- Податкова накладна №1526 від 31.08.2010 року на 21399,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 3566,60 грн. (т.с.2, а.с.198);

- Податкова накладна №1729 від 13.09.2010 року на 50000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 8333,34 грн. (т.с.2, а.с.198);

- Податкова накладна №1743 від 27.09.2010 року на 12000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2000 грн. (т.с.2, а.с.199);

- Податкова накладна №1744 від 27.09.2010 року на 18696 грн., у тому числі ПДВ у сумі 3116 грн. (т.с.2, а.с.199);

- Податкова накладна №1734 від 21.09.2010 року на 74010 грн., у тому числі ПДВ у сумі 12335 грн. (т.с.2, а.с.200);

- Податкова накладна №1828 від 29.09.2010 року на 28200 грн., у тому числі ПДВ у сумі 4700 грн. (т.с.2, а.с.200);

- Податкова накладна №2041 від 11.10.2010 року на 15360 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2560 грн. (т.с.2, а.с.201);

- Податкова накладна №2067 від 18.10.2010 року на 50610 грн., у тому числі ПДВ у сумі 8435 грн. (т.с.2, а.с.201);

- Податкова накладна №2085 від 20.10.2010 року на 53460 грн., у тому числі ПДВ у сумі 8910 грн. (т.с.2, а.с.202).

Таким чином, судом встановлено, що на виконання укладених договорів, Фірмою «Капітель Плюс» було надано, а ПНВП «Формула» прийнято та частково оплачено будівельні роботи на загальну суму 2242904 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 373817,33 грн.

Судом встановлено, що ПНВП «Формула» були подані до ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим декларації з податку на додану вартість з додатком №5, згідно з якими ним були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних Фірмою «Капітель Плюс» на загальну суму ПДВ - 364394 грн., а саме:

- Декларація від 19.08.2009 року (т.с.1, а.с.148-150, 152-153);

- Декларація від 16.09.2009 року (т.с.1, а.с.154-156, 158-159);

- Декларація від 19.10.2009 року (т.с.1, 160-162, 164-167);

- Декларація від 21.12.2009 року (т.с.1, а.с.169-171);

- Декларація від 19.01.2010 року (т.с.1, а.с.173-175);

- Декларація від 19.02.2010 року (т.с.1, а.с.177-179);

- Декларація від 16.03.2010 року (т.с.1, а.с.181-183);

- Декларація від 19.04.2010 року (т.с.1, а.с.185-187);

- Декларація від 19.05.2010 року (т.с.1, а.с.189-191);

- Декларація від 18.06.2010 року (т.с.1, а.с.193-196);

- Декларація від 19.07.2010 року (т.с.1, а.с.198-201);

- Декларація від 17.08.2010 року (т.с.1, а.с.203-205);

- Декларація від 16.09.2010 року (т.с.1, а.с.207-210);

- Декларація від 19.10.2010 року (т.с.1, а.с.212-215);

- Декларація від 21.11.2010 року (т.с.1, а.с.217-220);

- Декларація від 15.12.2010 року (т.с.1, а.с.222-224);

- Декларація від 20.01.2011 року (т.с.1, а.с.226-229);

- Декларація від 21.02.2011 року (т.с.1, а.с.231-234);

- Декларація від 18.02.2011 року (т.с.1, а.с.236-237);

- Декларація від 19.04.2011 року (т.с.1, а.с.238-239);

- Декларація від 19.05.2011 року (т.с.1, а.с.240-241);

- Декларація від 20.06.2011 року (т.с.1, а.с.242-243).

Отримання податкових накладних підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних позивача (т.с.1, а.с.151, 157, 163, 168, 172, 176, 180, 184, 188, 192, 197, 202, 206, 211, 216, 221, 225, 230, 235).

Таким чином, реальність укладення та виконання господарських договорів між ПНВП «Формула» та Фірмою «Капітель Плюс» в 2009-2011 роках підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача, а саме: договорами, податковими накладними, актами приймання виконаних підрядних робіт, платіжними дорученнями та іншим.

Відповідач вважає ці господарські операції між підприємствами нікчемними, оскільки перевіркою було встановлено, що діяльність контрагента позивача спрямована на отримання податкової вигоди шляхом порушення вимог податкового законодавства та ці відносини мали безтоварний характер.

Суд не погоджується з цими висновками відповідача виходячи з наступного.

Так, згідно п.5.1 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст.5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

01.01.2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, яким встановлено наступне.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст.135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п.135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з отримання у Фірми «Капітель Плюс» робіт та послуг, отримання цих робіт та послуг з метою використання в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по оплаті цих робіт та послуг до валових.

Проведеною по справі експертизою встановлено, що роботи від Фірми «Капітель Плюс» були придбані позивачем для використання у власній господарській діяльності, а саме для надання будівельних послуг замовникам, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт з покупцями цих робіт - ОК ЖСК «Партнер-Житлобуд», ТОВ Трилліум», ТОВ «Рубін», ДП «ХСУ РУП «Будівельний трест №14» та ТИК «Спорт-тур», яким позивачем було реалізовано послуги, придбані у Фірми «Капітель Плюс» на загальну суму 2662827,78 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 443804,63 грн., тобто позивачем від цих відносин було отримано економічну вигоду.

Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок цих взаємовідносин, суд зазначає наступне.

В 2009-2010 роках порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п.7.4, 7.5, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість" не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, який набув чинності з 01.01.2011 року, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, відповідачем не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентами та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Згідно п.201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарівпослуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими податкове законодавство пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.201 ПК України.

В судовому засіданні були досліджені всі документи ПНВП «Формула», які підтверджують фактичне здійснення ним операцій з придбання робіт та послуг у Фірми «Капітель Плюс» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Проведеною ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС перевіркою дотримання вимог податкового законодавства позивачем було встановлено, що за наслідками придбання у його контрагента робіт та послуг, позивач сформував податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які були виписані зареєстрованим на момент укладення угод платником податку на додану вартість. Сплата безпосередньо позивачем податку на додану вартість під сумнів не ставиться.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентом позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в Акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

По справі було призначено проведення судово-економічної експертизи, висновками якої також підтверджується реальність укладання та виконання господарських договорів з метою подальшого використання у власній господарській діяльності, між ПНВП «Формула» та Фірмою «Капітель Плюс», що призвело до змін у структурі активів (майна) та пасивів (зобов'язань та власного капіталу) позивача (т.с.1, а.с.83-110).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В обґрунтування своїх висновків про порушення позивачем податкової дисципліни та нікчемність укладених ним правочинів, ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим посилається лише на зустрічний Акт перевірки контрагента позивача, яким зокрема встановлено чисельні порушення Податкового та Цивільного кодексів України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Разом з тим, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не Актами, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою посадової особи податкового органу, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемним правочин і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Згідно з ч.1 ст.204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Тобто, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірок контрагентів платника податку та процесуальними документами кримінальної справи.

В той же час, відповідно до ст.204 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст.203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст.4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп.36.1, 36.5 ст.36; п.38.1 ст.38, п.44.1 ст.44, п.47.1 ст.47, п.49.2 ст.49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного формування ним валових витрат та податкового кредиту, що призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПНВП «Формула» є обґрунтованими та винесені на підставі Акту перевірки №6902/22-1/32216256 від 05.09.2012 року податкові повідомлення-рішення № 0008262204, № 0008252204 та № 0008272204 від 25.10.2012 року є протиправними та мають бути скасовані судом.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно зі ст.87 КАС України, судові витрати зокрема складаються з судового збору та витрат на проведення експертизи.

Ухвалою суду від 12.12.2012 року по справі було призначено проведення судово-економічної експертизи, на проведення якої ПНВП «Формула» було витрачено 12000 грн., що підтверджується рахунком, калькуляцією витрат, актом здачі-приймання робіт та квитанціями про оплату (т.с.1, а.с.120-122).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2146 гривень та витрати, пов'язані з проведення судово-економічної експертизи в сумі 12000 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 02.10.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 07.10.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного науково-виробничого підприємства "Формула" - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення № 0008262204, №0008252204 та №0008272204 від 25.10.2012 року, винесені Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Стягнути на користь Приватного науково-виробничого підприємства "Формула" судові витрати у розмірі 14146 грн. (чотирнадцять тисяч сто сорок шість гривень) з яких 12000 грн. - витрати, пов'язані із проведенням судово-економічної експертизи та 2146 грн. - судовий збір, з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.С. Кононова