Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3670/13 Головуючий у 1-й інстанції: Ліхтанська Н.П.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів: Мануйлова Ю.С.

Панкеєва О.В.

при секретарі: Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 травня 2013 року у справі за основним та уточнюючим позовом Бердянської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Бердянської міської ради, Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування п.5, 5.4 рішення Бердянської міської ради №17 від 31.03. 2010 р., про визнання недійсним Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації,-

ВСТАНОВИЛА :

Як видно з позовної заяви, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави, де зазначив, що прокурорською перевіркою встановлено, що п. 5, 5.4 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради V скликання № 17 від 31.03.2010року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам» затверджено проект відведення земельних ділянок та передано ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,1 га, з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва. На підставі зазначеного рішення 02.07.2010р. за ОСОБА_3 проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500692 державного акту на право власності серії ЯК № 913415 на зазначену земельну ділянку.

Пункт 5.4 рішення Бердянської міської ради № 17 від 31.03.2010р. підлягає скасуванню, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а його державна реєстрація скасованою з наступних підстав. В ході прокурорської перевірки було встановлено, що згідно Генерального плану м. Бердянська, затвердженого рішенням Бердянської міської ради № 8 від 25.06.2009року, зазначені у рішенні території запроектовані для розміщення оздоровчих установ та установ відпочинку, зелених насаджень загального користування. Відповідно до п.3.39 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» - будівництво нових дачних районів в межах міських населених пунктів не допускається. Перевіркою також встановлено, що станом на час прийняття Бердянською міською радою рішення № 17 від 31.03.2010року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам» посадовими особами виконкому міськради не розроблена та відповідно Бердянською міською радою не затверджена передбачена Законом України «Про планування і забудову територій» містобудівна документація м. Бердянська, а саме відсутні детальні плани територій окремих районів міста, зокрема території Бердянської коси. Таким чином, за відсутності містобудівної документації м. Бердянська прийняття рішень щодо планування, забудови, проектування та будівництва об'єктів житлово-цивільного та виробничого призначення, впорядкування та благоустрою території Бердянської коси, неможливо.

Також, під час винесення спірного рішення суттєво порушено порядок надання земельних ділянок у власність. Так, відповідно до положень ст.ст. 13,14 Конституції України - право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Як зазначено вище, Бердянською міською радою рішенням № 17 від 31.03.2010р. затверджено проекти відведення та передано у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва з порушенням вимог ст..ст..51,118,123 ЗУ України, ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, чим грубо порушено вимоги законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю. В зв'язку з порушенням вимог зазначеного законодавства 21.06.2011року за №26/179 природоохоронною прокуратурою принесено протест на висновок про погодження проекту відведення земельної ділянки від 30.03.2010року № 410, який 22.06.2011р. розглянутий Управлінням Держкомзему у місті Бердянськ Запорізької області та задоволено, зазначений висновок визнано недійсним та відкликано.

За таких обставин прокурор прийшов до висновку, що Бердянська міська рада під час прийняття рішення № 17 від 31.03.2010р. грубо порушила положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельних ділянок у власність, визначених Конституцією та Земельним кодексом України, і не мала права надавати у власність громадянам земельну ділянку по АДРЕСА_1. Відповідно, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а його державна реєстрація підлягає скасуванню. У зв'язку з цим прокурор просить визнати незаконним та скасувати п.5,5.4 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання № 17 від 31.03.2010року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам», яким передана у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,1000га для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташована за адресою АДРЕСА_1, визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 913415 на земельну ділянку площею 0,1000га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою АДРЕСА_1, вартістю 102880,0грн., виданий Бердянською міською радою на ім'я ОСОБА_3 та зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі» за реєстраційним номером 011026500692 від 02.07.2010року та зобов'язати Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати його державну реєстрацію.

В судовому засіданні представник прокурора Шаховський Д.В. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить позов задовольнити, також зазначив, що рішення міської ради про відведення відповідачу ОСОБА_3 спірної земельної ділянки суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки відсутній містобудівна документація м. Бердянська до генерального плану забудови міста, не врахована прибережна смуга при виділенні спірної земельної ділянки та не проведена обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації.

Представник відповідача Бердянської міської ради за довіреністю Гордієнко О.О. в судовому засіданні позов не визнав, проте зазначив, що за протестом прокурора спірне рішення про надання земельної ділянки ОСОБА_3 міською радою було скасоване.

Представник відповідача - Управління Держземагенства у Бердянському районі в судове засідання не з»явився, в своїй заяві просить справу розглянути без його представника, заперечень проти позову не надав.

Представник відповідача ОСОБА_3 -ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала і зазначила, що спірна земельна ділянка не перебуває в прибережній зоні, позивач невірно визначив статус земельної ділянки, оскільки для зміни категорії землі необхідно рішення міської ради та містобудівна документація, але таких документів немає Також положення ст.. 88 Водного кодексу України суперечать положенням ст..60 ЗК України. Крім того при виділені земельної ділянки проект був погоджений з усіма установами згідно діючого законодавства і міська рада обґрунтовано надала відповідачу земельну ділянку у власність.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 травня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано незаконним та скасованим п.5, 5.4 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання №17 від 31.03.2010 року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам », яким передана у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,1000 га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою : АДРЕСА_1.

Визнано недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 913415 на земельну ділянку площею 0,1000 га для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташована за адресою : АДРЕСА_1, вартістю 102880 грн., виданий Бердянською міською радою на ім'я ОСОБА_3 і зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі» за реєстраційним номером 011026500692 від 02.07.2010року та зобов'язано Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати його державну реєстрацію.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4, посилаючись на неповне з'ясування судом обсавтин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. .

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.

Задовольнивши позов, суд епох інстанції виходив з наступного.

Як встановлено судом, рішенням Бердянської міської ради №17 від 31.06.2010 року 80 сесії п'ятого скликання «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам» пунктом 5 затверджено проект відведення земельних ділянок та пунктом 5.4 передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1000га, яка розташована по АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації, що підтверджується копією цього рішення.

На підставі цього рішення відповідачка ОСОБА_3 10.06.2010 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 913415 площею 0,1000га для ведення індивідуального дачного будівництва в АДРЕСА_1 і за нею проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500692 державного акту на право власності серії ЯК № 913415 на земельну ділянку площею 0,1000га для ведення індивідуального дачного будівництва в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку , копією листа Управління Держкомзему у м. Бердянську № 1378 від 28.10.2011р.

Прокурор просив визнати недійсним та скасувати п.5, 5.4 рішення Бердянської міської ради №17 від 31.06.2010 року у зв'язку з його невідповідністю закону, а також визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку на ім.'я ОСОБА_3 та скасувати його державну реєстрацію.

На думку суду, такі вимоги прокурора відповідають чинному законодавству у зв'язку з наступним.

Відповідно до положень ст.13,14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтями 2,19 Закону України «Про охорону земель» визначено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст.19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з положеннями ст.84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, крім інших землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті в тому числі, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно до вимог ст.60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Згідно зі ст.88 Водного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води .

Відповідно ст.90 Водного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Згідно ст.59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування можуть передавати земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови із земель водного, фонду лише на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Вищенаведені законодавчі норми встановлюють розміри прибережних захисних смуг в залежності від виду водойми та прямо забороняють надання у приватну власність земельних ділянок водного фонду, до яких відносяться прибережні захисні смуги.

Нормативні акти, які регулюють забудову населених пунктів та застосовуються у всіх випадках будівництва, також передбачають обмеження щодо забудови таких земельних ділянок.

Згідно п.п. 10, 11 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови. Водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води.

Також, відповідно до вимог ст.ст.17,18 Закону України «Про основи містобудування» містобудівна документація регулює планування, забудову та інше використання територій, є основою для вирішення питань раціонального використання територій, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Статтею 13 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі, зокрема і проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок оздоровчого та рекреаційного призначення.

Така ж вимога передбачена в ст.118, ч.4 ст.123 ЗК України : у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Всупереч наведеним вимогам земельного законодавства, обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації проведена не була, чим грубо порушено вимоги чинного земельного законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

Спірна земельна ділянка розташована в межах двокілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря.

В зв'язку з порушенням вимог зазначеного законодавства 21.06.2011року за №26/179 природоохоронною прокуратурою принесено протест на висновок про погодження проекту відведення земельної ділянки від 30.03.2010 року №410, який 22.06.2011 року розглянутий Управлінням Держкомзему у місті Бердянськ Запорізької області та задоволено, зазначений висновок визнано недійсним та відкликано.

Згідно листа виконавчого комітету Бердянської міської ради № 05-2886/37 від 15.05.2013 року зазначено, що на підставі проведеного містобудівного аналізу, згідно з Генеральним планом міста Бердянська , який затверджено рішенням шістдесят восьмої сесії Бердянської міської ради У скликання від 25.06.2009р. № 8 встановлено, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 , розміщується на території оздоровчих установ та установ відпочинку.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про грубе порушення Бердянською міською радою положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельної ділянки у власність відповідачці ОСОБА_3, про незаконність п.п.5, 5.4 рішення Бердянської міської ради п'ятого скликання

№17 від 31. 03. 2010 року про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_1 та необхідності його скасування.

Рішення суду про визнання недійсним п.п.5, 5.4 зазначеного рішення Бердянської міської ради п'ятого скликання №17 від 31. 03. 2010 року, і визнання у зв'язку з цим недійсним державного акту на право власності, виданого на ім'я ОСОБА_3 є правильним.

Разом з тим, рішення суду в частині скасування зазначеного рішення Бердянської міської ради № 17 від 31.03.2010 року є безпідставним з огляду на наступне.

Порядок припинення прав на землю регулюється гл. 22 ЗК України

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст.ст. 140-149 ЗК України.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України. Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

Отже, такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, ЗК України не передбачено.

Подібну позицію висловив Пленум Верховного Суду України в абз. 2 п. 8 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (у редакції постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), згідно з яким при вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до п.5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду змінити, скасувати його в частині визнання незаконним та скасування п.5, 5.4 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання №17 від 31.03.2010 року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам », яким передана у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,1000 га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою : АДРЕСА_1. і ухвалити в цій частині нове рішення про визнання недійсним п.5, 5.4 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання №17 від 31.03.2010 року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам », яким передана у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,1000 га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою : АДРЕСА_1.

. Відповідно, суд прийшов вірного висновку, що державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а його державна реєстрація підлягає скасуванню.

Разом з тим, своїм рішенням суд зобов'язав Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати його державну реєстрацію.

При цьому суд не взяв до уваги, що Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та обтяжень» передбачена певна процедура реєстрації прав на нерухомість до складу якої входять також земельні ділянки.

За положеннями ст.26 зазначеного закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, зазначеним законом передбачено скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, однак таке рішення приймається відповідним органом державної влади на підставі рішення суду.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення в частині зобов'язання Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку і ухвалити нове рішення про скасування його державної реєстрації.

Колегія суддів приходить висновку, що в іншій частині позовних вимог судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, аналогічні доводам відповідачки в суді першої інстанції, не спростовують висновки суду, тому в цій частині підстав для скасування оскаржуваного рішення немає

Керуючись ст.ст.307,309,314,316,317 ЦПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 травня 2013 року у цій справі змінити.

Скасувати рішення суду в частині визнання незаконним та скасування п.5, 5.4 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання №17 від 31.03.2010 року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам », яким передана у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,1000 га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою : АДРЕСА_1. і ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту : »Визнати недійсним п.5, 5.4 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання №17 від 31.03.2010 року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам », яким передана у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,1000 га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою : АДРЕСА_1.»

Скасувати рішення суду в частині зобов'язання Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку і ухвалити нове рішення наступного змісту: «Скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на ім'я ОСОБА_3 серії ЯК № 913415 на земельну ділянку площею 0,1000 га для ведення індивідуального дачного будівництва в АДРЕСА_1 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за реєстраційним номером 011026500692».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

судді: