ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2013 року Справа № 9104/98175/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Гудим Л.Я.,
суддів Большакової О.О., Святецького В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Волинської області на постанову Чортківського районного суду Волинської області від 21 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Волинської області про визнання права на пенсію відповідно до Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стягнення невиплаченої пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплачувати пенсію,-
встановив:
03.12.2010 року звернувся з позовом в суд до відповідача та просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його провести перерахунок та виплату основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та доплати як непрацюючому пенсіонерові за проживання на забрудненій території починаючи з 29.10.2010 року.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що є інвалідом IIІ групи, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, а ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» віднесено до I категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідач не виплачує йому в повному обсязі державної та додаткової пенсії, як це передбачено статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) має право на отримання доплати до пенсії як непрацюючий пенсіонер в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, тоді як виплата здійснювалась у меншому розмірі за період з часу призначення пенсії по дату звернення..
Позивач посилається на те, що є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції першої категорії, їй призначена пенсія як інваліду 3-ої групи 1 категорії внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС. Призначена пенсія, яку відповідач виплачує менше передбаченого розміру, встановленого чинним законодавством.
Постановою суду від 21 грудня 2010 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу, як особі, віднесеній до категорії І, інваліду ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної пенсії у розмірі не менше 6-ми мінімальних пенсій за віком за період з 12.05.2010 року та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період з 29.09.2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, згідно ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період, з урахуванням ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплачених сум.
Постанову суду оскаржив відповідач, вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що розпорядником бюджетних коштів є КМ України, який також надає роз'яснення порядку застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; при виплаті спірних коштів позивачу пенсійний орган керувався положення постанови КМ України № 654 від 16.07.2008р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян». З огляду на викладене просить скасувати постанову від 21.12.2010 року у справі 6735/10/1916 та прийняти нову постанова, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і з таким погоджується колегія суддів, позивач є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особою віднесеною до категорії І, та є інваліду ІІІ групи причиною якої визнано захворювання, що пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 29.09.2008 року.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме листа відповідача від 01.12.10р. №20717/09 позивач знаходиться на обліку в УПФ України в Чортківському районі та отримує пенсію по віку відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підвищення за проживання на території радіаційного забруднення не отримує, так як працює.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
Відтак, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, що зважаючи на отримання позивачкою пенсії за віком, суд задоволив вимоги позивача щодо зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки виходячи з вище вказаного, у задоволені позовних вимог в частині призначення даного виду пенсії слід відмовити.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" непрацюючим пенсіонерам, які проживають - на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.
Однак дане підвищення позивачу не призначалось, так як він працює, що підтверджується, матеріалами справи, а тому в задоволені даних позовних вимог слід відмовити.
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю по 02.06.2010 року включно слід залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів вважає, що при розрахунку додаткової пенсій, передбаченої ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється та доказуванню не підлягає у відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України.
Однак згідно положення ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанови Кабінету Міністрів України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, однак надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо наявності законних підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу по інвалідності згідно з ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
На переконання колегії суддів слід також зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які були визнані неконституційними з 22.05.2008 року тобто з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 10 - рп від 22.05.2008 року.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином у 2008 році, а саме з 22 травня - дня прийняття Конституційним судом України рішення № 10 - рп/2008 - у відповідача виникло чергове зобов'язання перерахувати державну та додаткову пенсію у розмірах, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону до 01 січня 2008 року.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до частково задоволення з вищенаведених мотивів, при цьому належить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком як інваліду ІІІ групи захворювання згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 03.06.2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області задоволити частково.
Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 грудня 2010 року у справі №2а-6735/10/1916 - скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 29.09.2008 року по 02.06.2010 року включно - залишити без розгляду.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком як інваліду ІІІ групи захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 03.06.2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин з урахуванням виплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.О. Большакова
В.В. Святецький