ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2013 року Справа № 904/1198/13-г
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Тищик І.В. - доповідач,
суддів - Білецької Л.М., Верхогляд Т.А
при секретарі - Мацекос І.М.
за участю представників
позивача - Уланова П.В.
відповідача - Торорощенко Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2013 року у справі № 904/1198/13-г
за позовом публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ
до приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів", м. Дніпропетровськ
про визнання договору на розподіл природного газу укладеним в редакції позивача,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2013 року до господарського суду Дніпропетровської області звернулось ПАТ "Дніпрогаз" з позовом про визнання договору №2013/Т-ПР-102/136074 від 20.12.2013р. на розподіл природного газу укладеного в редакції позивача.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2013р. у справі №904/1198/13-г (головуючий суддя Петрова В.І., Мельниченко І.Ф., Назаренко Н.Г.) позовні вимоги задоволені частково.
Застосувавши ст. ст. 179, 184, 187 ГПК України та типовий договір на розподіл природного газу, затвердженого постановою НКРЕ України, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення частково. При цьому скаржник посилається на порушення та неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та просить залишити рішення господарського суду без змін.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.10.2013р.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, ПАТ "Дніпрогаз" направлено на адресу ПАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" проект договору на розподіл природного газу №2013/Т-ПР-102/136074 від 20.12.2013р.
В свою чергу відповідачем 15.01.2013р. повернуто підписаний договір з протоколом розбіжностей. Згідно протоколу відповідач пропонував викласти окремі пункти договору в іншій редакції. Розглянувши протокол розбіжностей його було підписано позивачем з протоколом узгодження розбіжностей.
У зв'язку з неможливістю врегулювання розбіжностей по окремим пунктам договору між сторонами позивач звернувся до господарського суду з позовом.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо часткового задоволення позову.
Відносини які виникають між газопостачальними, газорозподільними, газотранспортними підприємствами та споживачами природного газу (крім населення) регулюються Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу", Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1181 від 13.09.2012р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11.10.2012р. за №1715/22027 (надалі - Правила користування № 1181), Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України № 618 від 27.12.2005 року та зареєстрованими Міністерством юстиції України 26.01.2006 року за №67/11941 (надалі - Правила обліку № 618), іншими діючими нормативно-правовими актами, що встановлюють окремі правила та вимоги у сфері ринку природного газу.
Документом, який регулює відносини між газорозподільним підприємством, що здійснює свою діяльність на закріпленій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, території, і споживачем (замовником) та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін є договір на розподіл природного газу. Договір на розподіл природного газу укладається відповідно до Типового договору на розподіл природного газу, затвердженого постановою НКРЕ від 6 вересня 2012 року № 1164, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2012 року за № 1654/21966 (п.п.5.3.1., 5.3.2. Правил користування № 1181).
Розподіл природного газу без укладення договору на розподіл природного газу не допускається (п.5.3.3 Правил користування № 1181).
Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом економічної діяльності Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи .
Розподіл природного газу - господарська діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з транспортуванням природного газу газорозподільними мережами з метою його доставки споживачам (пункт 1.3 Правил користування № 1181).
За наведеного убачається, що укладення договору на постачання природного газу є обов'язковим.
Відповідно до положень чинного законодавства зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.
Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору , якщо рішенням суду не визначено інше.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з наступним викладенням умов договору:
Абзац 2 пункту 3.5 договору ухвалений місцевим судом в наступній редакції: «При перевитратах добової норми відбору природного газу без узгодження з Газорозподільним підприємством, Газорозподільне підприємство має право в установленому порядку здійснити примусове обмеження транспортування природного газу до відновлення добової норми».
Тоді як запропонований позивачем текст даного пункту містив умову про припинення транспортування газу до відновлення добової норми. На думку скаржника, пропозиція «про припинення транспортування газу до відновлення добової норми» конкретизує умови договору.
При цьому скаржником необхідність включення у договір даної умови про припинення транспортування газу до відновлення добової норми не доведено жодними доказами. Наразі припинення транспортування газу не являється конкретизацією умов типового договору щодо обмеження транспортування газу, а являється виключно суб'єктивним бажанням газорозподільного підприємства. Добова норма відбору газу жодним чином не пов'язана та не залежить від графіку нерівномірної подачі газу, як на тому наполягає скаржник.
Зазначений абзац договору в редакції відповідача дослівно відповідає змісту Типового договору на розподіл природного газу, затвердженого постановою НКРЕ № 1164 від 06.09.2012р., зареєстрованої в Мінюсті України 26.09.2012р. № 1654/21966.
Згідно рішення місцевого суду пункт 9.6. договору, відповідно до якого позивачем до форс-мажорних обставин було віднесено зниження тиску або припинення транспортування газу з вини структурних підрозділів ДК «Укртрансгаз» (власників енергоносіїв), виключений з тексту договору, як такий, що не відповідає умовам типового договору та нормам чинного законодавства (ст. 617 Цивільного кодексу України та ст. 20 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу").
Вимагаючи залишити вказаний пункт в редакції позивача, скаржник посилається на те, що зниження тиску газу або припинення його постачання може статися не з вини позивача, а з вини його контрагентів.
Господарський суд правомірно дійшов висновку, що вказаний пункт порушує положення чинного законодавства. Так, відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
В свою чергу, обов'язок ДК «Укртрансгаз» (постачальника газу та контрагента ПАТ «Дніпрогаз») щодо забезпечення постачання природного газу з дотриманням установлених державними стандартами та нормативно-технічними актами вимог щодо його якості і тиску встановлено п.4) ч. 2 ст. 20 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу».
Таким чином, віднесення зниження тиску або припинення транспортування газу контрагентами до форс-мажорних обставин є неправомірним.
Рішенням господарського суду виключено п. 2.2. Технічної угоди до договору на розподіл природного газу, яким передбачалося, що «У випадку відсутності акту обстеження вузлів обліку газу за формою, наведеною у додатку 2 «Правил обліку...» (при обстеженні вузла обліку газу встановлена неможливість використання його як комерційного) нарахування обсягів спожитого природного газу буде проводитися відповідно до п.5.13.2. «Правил обліку...» за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання Замовника».
Згідно пункту 5.13 Правил обліку №618 перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках:
- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт);
- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу;
- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).
Правилами обліку № 618 не передбачено можливість проведення перерахунку об'єму газу за відсутності акту обстеження вузла обліку газу за формою, наведеною у Додатку № 2 «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання». Включення позивачем до Технічних умов додаткового випадку для проведення перерахунків, а саме, (випадку відсутності акту обстеження вузлів обліку газу за встановленою формою) не відповідає п. 5.13 вищезазначених Правил обліку, яким встановлено вичерпний перелік підстав для проведення такого перерахунку.
Абзац 2 пункту 2.5. Технічної угоди щодо надання звітів газорозподільному підприємству щодекадно кожного 11-го, 21-го та 1-го числа місяця викладено господарським судом в редакції відповідача, а саме: «Надруковані звіти Замовник зобов'язується надавати Газорозподільному підприємству щомісячно, до 2-го числа місяця, наступного за звітним, складати з Газорозподільним підприємством Акт приймання-передачі природного газу та/або Акт виконаних робіт», оскільки відповідно до п. 3.11 Правил користування № 1181 звіт про обсяги споживання газу надаються споживачем за підсумками місяця.
Чинним законодавством України передбачено не подекадне надання звітів, а щомісячне, в зв'язку з чим прийняття даного абзацу п.2.5 Технічної угоди в редакції позивача не відповідає вимогам законодавства, відтак правові підстави для його ухвалення відсутні.
Третє речення підпункту 2.11.1 Технічної угоди викладено місцевим судом в редакції відповідача: «Кількість годин роботи газовикористовуючого обладнання Замовника встановлюється на підставі експлуатаційної, або технологічної документації газовикористовуючого обладнання (агрегатні журнали, журнали прийняття-передачі змін, оперативні журнали, технологічні карти, журнали змінних завдань та інші).»
В свою чергу ПАТ «Дніпрогаз» наполягає на встановленні кількості годин роботи газового обладнання в додатку до договору на постачання природного газу.
Враховуючи той факт, що режим роботи споживача залежить від плану виробництва (який, в свою чергу, залежить від обсягу замовлень та інших подібних чинників), обсягу та періоду роботи обладнання, встановлення конкретно визначеної кількості годин роботи газового обладнання для перерахунку протранспортованого газу не може відображати дійсного обсягу робочого часу цього обладнання і по своїй суті являється довільною цифрою, тоді як пропозиція відповідача ґрунтується на фактичній кількості відпрацьованого часу у відповідності з експлуатаційною та технологічною документацією.
При цьому колегія суддів зважає на те, що додаток «Пункт призначення з переліком комерційних вузлів обліку природного газу та газоспоживного обладнання» до Договору містить графу «Режим роботи споживача (год./добу)», в якій зазначено: «В залежності від плану виробництва», проти якої позивач не заперечує.
Абзац 2 підпункту 2.11.2 та підпункти 2.11.2.1 - 2.11.2.20 пункту 2.11 Технічної угоди виключені господарським судом, оскільки Правилами обліку природного газу № 618, які встановлюють вимоги до організації обліку кількості транспортованого газу, не передбачено перерахунку об'єму газу у випадках, зазначених позивачем.
Скаржник, вмотивовуючи свою редакцію вказаних пунктів, якими встановлюються додаткові випадки, за яких облік протранспортованого газу вважається недійсним та здійснюються перерахунки про транспортованих обсягів газу, посилається на приписи Правил користування № 1181, які набрали чинності пізніше Правил обліку № 618, в якому наведений перелік випадків не є вичерпним.
Правилами обліку природного газу № 618, які встановлюють вимоги до організації обліку кількості транспортованого газу, не передбачено перерахунку об'єму газу у випадках, зазначених позивачем ( рівно як і Правилами користування № 1181).
Дійсно, перелік випадків, наведений у п. 3.12.2 Правил користування № 1181, за яких може бути здійснений перерахунок обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу не є вичерпним, однак, щодо встановлення додаткових умов договору, то з огляду на положення ст. 627 ЦК України, на то необхідна згода обох сторін. В даному випадку споживач газу проти включення у договір таких додаткових умов заперечує.
Пункт 2.16 Технічної угоди господарським судом був доповнений абзацом 3 в редакції відповідача: «У разі, якщо такі перевірки не проводилися, перерахунки виконуються за період починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця».
Оскільки наведений пункт викладено в чіткій дослівній відповідності до ч.2 пп. 5.13.1 Правил обліку природного газу №618, правові підстави для застосування редакції позивача відсутні.
Друге речення пункту 2.19 Технічної угоди «Всі роботи, пов'язані з монтажем, демонтажем, наладкою ЗВТ, повинні виконуватись представниками спеціалізованих організацій, які мають ліцензію або дозвіл на проведення даних робіт, обов'язково в присутності представників ПАТ «Дніпрогаз» виключено господарським судом, оскільки позивач не довів, що вказані роботи повинні виконуватись представниками спеціалізованих організацій, які мають ліцензію або дозвіл на проведення даних робіт.
Твердження скаржника про те, що місцевим судом при визначенні спірного пункту не взято до уваги положення Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997 р. № 254 (далі - Правила безпеки), не відповідає дійсності.
Відповідно до п. 4.2.5. Правил безпеки на підприємстві, яке експлуатує систему газопостачання власними силами, повинна бути організована газова служба. Згідно п. 4.2.8. цих Правил обслуговування і ремонт об'єктів і споруд систем газопостачання житлових і громадських будинків повинно здійснюватись СПГГ або газовими службами підприємств - власників цих об'єктів.
В силу п. 5.3 Правил обліку № 618 та пп. 3.5.2 Правил користування № 1181 монтаж та налагодження вузлів обліку газу здійснюються відповідно до проектної документації, розробленої на підставі наданих замовнику (споживачу) газорозподільним/газотранспортним підприємством технічних умов на проектування об'єкта системи газопостачання.
Роботи, пов'язані з монтажем, демонтажем, наладкою ЗВТ не відносяться до ліцензійних видів діяльності, визначених ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Таким чином, оскільки на підприємстві відповідача існує газова служба, а роботи, пов'язані з монтажем, демонтажем, наладкою ЗВТ не відносяться до ліцензійних видів діяльності, судом правомірно виключено друге речення п. 2.19 Технічної угоди.
Скаржник не погоджується з тим, що місцевим судом виключено у п.3.1.3. та п.3.3.5. Технічної угоди щодо зобов'язання сторін складати декадні звіти та акти приймання-передачі природного газу.
Однак, чинним законодавством України передбачено не подекадне, а щомісячне надання звітів, оскільки акти приймання-передачі природного газу складаються на підставі даних вузлів обліку газу, які викладаються в звітах, що відповідно до п. 3.11 Правил користування №1181 надаються газорозподільному підприємству щомісячно, тобто, за підсумками місяця.
При цьому посилання позивача на його взаємовідносини з третьою особою - ДК «Укртрансгаз» є безпідставним.
Підпунктом п. 3.3.6. Технічної угоди в редакції позивача встановлювалось зобов'язання споживача (Відповідача) щодоби, в тому числі у вихідні та святкові дні, передавати диспетчерській Газорозподільного підприємства інформацію про режим газоспоживання та витрати газу.
Місцевим судом вказаний пункт був виключений з Технічної угоди в зв'язку з тим, що законодавством не передбачено такий порядок надання інформації.
Відповідно до п.2.14 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених Наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.94 №355 споживач у визначений договором термін повинен повідомляти по телефону газозбутовій організації про кількість прийнятого природного газу за минулу добу.
Зазначеним пунктом не передбачено надання інформації щодоби, тим більш у святкові та вихідні дні, коли підприємство не працює.
Пункт 3.3.7 Технічної угоди, згідно якого Замовник зобов'язаний «при необхідності або за запитом Газорозподільчого підприємства передавати іншу інформацію, що пов'язана з виконанням цієї Технічної умови», виключений місцевим судом, оскільки чинне законодавство не передбачає таких умов договору (як то, витребування інформації на власний розсуд). Як підставно зазначено господарським судом, позивачем не визначено, яку саме інформацію необхідно йому надавати за п. 3.3.7 технічної угоди.
Вичерпний перелік документів та інформації, що має бути надана при укладенні договору на розподіл газу, додатком до якого є Технічна угода, встановлено пп. 5.3.6 п.5.3 Правил користування № 1181.
Пунктом 3.3.12 Технічної угоди, який правомірно виключено рішенням суду, передбачалося, що «При відключенні газоспоживного обладнання терміном більше ніж 3 доби повідомляти диспетчерську службу Газорозподільного підприємства та встановлювати на вході інвентарну заглушку, яка підлягає опломбуванню Газорозподільним підприємством».
Відповідно до пп. 4.6.18 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997 р. № 254 «Перед ремонтом і при тривалій зупинці (понад три доби) агрегату газопровід до нього і газопровід до запальника (при його живленні від колектора до відключення на агрегат) повинні відключатися від діючих газопроводів першим по ходу газу вимикальним пристроєм на агрегат із встановленням інвентарної заглушки», однак, дане положення не містить вказівок ні про повідомлення про це газорозподільного підприємства, ні про опломбування цієї заглушки газорозподільним підприємством.
Перше речення підпункту 3.3.14 пункту 3.3 Технічної угоди господарським судом викладено в редакції відповідача: «Протягом доби після отримання поточних значень фізико-хімічних показників газу ввести їх до пам'яті обчислювачів, або коректорів об'єму газу», оскільки фізико-хімічні показники газу, чисельні значення яких використовуються у розрахунках об'єму газу, здійснюється у лабораторіях позивача. Час введення чисельних значень фізико-хімічних показів до баз даних обчислювачів не передбачено цим договором, а тому регламентувати відповідачу час введення їх до пам'яті обчислювачів не є можливим у зв'язку із встановленим відповідачем графіком роботи.
Згідно п. 5.20. Правил обліку № 618 місця, періодичність відбору проб та час введення чисельних значень фізико-хімічних показників газу до баз даних обчислювачів та/або обчислювачів коректорів регламентуються договором.
Керуючись даним пунктом та враховуючи те, що контроль за обліком природного газу, згідно умов Технічної угоди, ведеться позивачем, останнім було визначено час для введення фізико-хімічних показників газу - 6 годин, виходячи з міркувань власної технічної необхідності.
Запропонована відповідачем редакція спірного пункту відповідає пп. 5.20.1 Правил обліку № 618, яким встановлено, що перерахунки об'єму протранспортованого газу за чисельними значеннями фізико-хімічних показників газу можуть проводитися якщо під час складання звітної документації протранспортованого газу за місяць була затримка (більше ніж на одну добу) введення чисельних значень фізико-хімічних показників газу до баз даних обчислювачів та/або обчислювачів коректорів.
Пункт 3.5 Технічної угоди місцевим судом викладено в наступній редакції: «Замовник несе відповідальність за відповідність в своєму господарстві системи газопостачання проектній та виконавчо-технічній документації, збереження і безпечну експлуатацію газового господарства та ЗВТ. В разі самовільного відбору газу Замовник та виявлені Газорозподільним підприємством втручання в роботу ЗВТ, які входять до складу комерційного вузла обліку природного газу Замовника Газорозподільне підприємство припиняє постачання газу на об'єкти споживача».
Порядок обмеження та припинення постачання газу, проведення перерахунків обсягу отриманого газу, порядок обрахування витрат газу здійснюється відповідно до умов Правил обліку № 618, Правил користування №1181, Порядком пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженим Постановою КМУ від 08.12.2006 р. №1687, а не відповідно до будь-яких технічних умов, взагалі, та даної Технічної угоди, зокрема. Колегія суддів не вбачає невідповідності даного пункту положенням чинного законодавства.
Пункт 5.1 Технічної угоди регулює питання повернення підписаного ПРАТ «ДКХК» акту прийому-передачі природного газу.
Абзац 4 пункту 5.1 Технічної угоди, відповідно до якого «Відображення Газорозподільним підприємством вартості послуг з постачання та транспортування газу в бухгалтерському обліку на умовах описаних вище своїм наслідком тягне за собою припинення транспортування газу Замовнику з 5-го числа місяця наступного за звітним» виключений господарським судом на підставі п.7.1 Правил користування № 1181 та умов абзацу 3 пункту 5 технічної угоди.
Випадки обмеження або припинення постачання газу визначені у п.7.1 Правил користування №1181, а саме: 1) проведення неповних розрахунків за договором; 2) відмова від підписання акта приймання-передачі (акта про надані послуги) без відповідного обґрунтування.
Дійсно, вищезазначеним пунктом Правил користування № 1181 одним з випадків для припинення постачання газу є відмова від підписання акта приймання-передачі без відповідного обґрунтування, тобто припинення постачання газу, в даному випадку, відбувається як санкція за не підписаний акт прийому-передачі і має і вчиняється з метою спонукання споживача підписати акт прийому-передачі.
Однак, у абзаці З п. 5.1 Технічної угоди прописано порядок, коли акт прийому-передачі автоматично вважається підписаним, а все, що в ньому зазначено вважається узгодженим. Оскільки акт прийому-передачі буде вважатися узгодженим, він являється підставою для проведення розрахунків за отриманий природний газ.
Враховуючи той факт, що згідно абзацу З п.5.1 Технічної угоди акт виконаних робіт буде вважатися підписаним та погодженим, він не може бути підставою для припинення постачання газу.
За вказаних обставин судом правомірно виключено спірний абзац з Технічної угоди.
Таким чином правових підстав для скасування рішення господарського суду не убачається.
Запропоновані позивачем умови договору, на думку колегії суддів, належить розцінювати як засіб впливу на відповідача у правовідносинах щодо розподілу природного газу, що суперечить нормам чинного законодавства, виключає рівність сторін у даних правовідносинах та надає одному з суб'єктів господарювання важелі економічного тиску.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2013 року у справі № 904/1198/13-г залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В.Тищик
Судді Л.М.Білецька
Т.А.Верхогляд