ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2013 р. (11:54) Справа №801/8926/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю:

позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 03.12.1996 року,

представника позивача - ОСОБА_2, договір про надання правової допомоги №38 від 24.09.2013 року, свідоцтво НОМЕР_2 від 02.11.2009 року, ордер серії НОМЕР_3 від 24.09.2013 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військового комісаріату АР Крим

про скасування рішення та спонукання до виконання певних дій,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військового комісаріату АР Крим про визнання протиправними дій комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій Військового комісаріату АР Крим та скасування рішення комісії від 01.08.2013 року, викладеного у пункті 4 протоколу № 8 в частині відмови позивачу у встановленні статусу учасника бойових дій за статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»; зобов'язання Військового комісаріату АР Крим встановити статус учасника бойових дій та видати відповідне посвідчення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» неправомірно відмовив позивачу у встановленні статусу учасника бойових дій.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.09.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.09.2013 року позовну заяву залишено без розгляду в частині визнання протиправними дій комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій Військового комісаріату АР Крим у зв'язку з їх відкликанням позивачем.

Присутні у судовому засіданні 03.10.2013 року позивач та його представник наполягали на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення на його адресу тексту судової повістки, яка ним отримана 27.09.2013 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення №9500019011050. Заперечення на позовну заяву відповідач до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Порядок розгляду питань, пов'язаних із розглядом матеріалів про призначення учасників бойових дій і прийняття відповідних рішень визначений постановою Кабінету Міністрів України № 16 від 13 січня 1995 року «Про застосування п.2. ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно з п. 2. Вказаної постанови участь громадян, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у бойових діях або в забезпеченні бойової діяльності військ (флоту) визначається комісіями, що створюються у міністерствах і відомствах, які направляли своїх працівників на роботу в держави, де в цей період велися бойові дії. Якщо працівників направляли на роботу міністерства, відомства колишнього Союзу РСР, а також Української РСР, що згодом були ліквідовані або реорганізовані, комісії створюються у міністерствах, відомствах України, у віданні яких перебувають чи перебували підприємства, установи та організації, з яких відряджалися зазначені працівники.

Відповідно до п. 1 Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 08.04.2009 року № 158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2009 року за № 428/16444, комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України (далі - Комісії) створюються в Міністерстві оборони України, військовій частині А0515, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах.

Згідно з пунктом 7 наказу від 08.04.2009 року № 158 на Комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визначення учасників бойових дій відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, колишніх партизанів та підпільників - за місцем їх реєстрації.

Таким чином, Військовий комісаріат АР Крим, при якому створено Комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, а отже належним відповідачем в адміністративній справі. спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, заявою від 25.06.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим з проханням розглянути питання щодо встановлення йому статусу «Учасник бойових дій» (а.с.20-22).

На засіданні комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій Військового комісаріату АР Крим за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 більшістю голосів прийнято рішення про направлення документів на доопрацювання, у зв'язку з тим, що документально не доведено безпосередню участь заявника у боротьбі з контрреволюцією.

Назване рішення зафіксовано у протоколі № 8 від 01.08.2013 року, витяг якого наявний в матеріалах справи (а.с.23).

Не погодившись з рішенням комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій Військового комісаріату АР Крим, позивачем було його оскаржено у судовому порядку.

Під час розгляду справи судом перевірено правомірність прийнятого відповідачем рішення та було встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XIІ від 25.03.1992 року військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.

Статтею 40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 4 зазначеного Закону зафіксовано, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно із статтею 6 цього Закону учасниками бойових дій визнаються:

- військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Великої Вітчизняної воєн;

- учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.

Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 08.02.1994 року прийнято Постанову № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якою затверджений Перелік держав і періодів бойових дій на їх території.

У зазначеному Переліку зафіксовано, що до держав, яким надавалась допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, відноситься, зокрема, Чехо-Словаччина у період бойових дій з 20.08.1968 року по 01.01.1969 року.

Згідно з архівною довідкою Федеральної казенної установи «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації» №4/277/187 від 04.02.2013 року (а.с.17)по архівним документам встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призваний Могільов-Подільським РВК Вінницької області 15 листопада 1968 року, проходив службу у військовій частині польова пошта 45299 з 06.12.1968 року наказ №300 по 22 грудня 1970 року наказ № 355, на посаді водія-електромеханіка, у військовому званні - рядовий.

У виписці з історичного формуляру військової частини польова пошта 45299 за 1942-1968 роки записано, що з 21 серпня по 25 листопада батальйон в русі на території ЧССР, та з 25 листопада 1968 року дислокується в м. Оломоуц, ЧРСР.

Ці дані підтверджуються також довідкою від 04.07.2013 року (а.с.18) та записами у військовому квитку НОМЕР_5 (а.с.11-16).

Перелічені вище документи були представлені позивачем разом із заявою від 25.06.2013 року до Військового комісаріату АР Крим.

Однак, як зазначалось вище, рішенням комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій представлені ОСОБА_1 документи направлені на доопрацювання.

Відповідно до пункту 7 наказу від 08.04.2009 року № 158 Комісія зобов'язана:

- приймати до розгляду заяви громадян про визнання їх учасниками бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- реєструвати заяви у спеціальній книзі обліку;

- інформувати заявника про прийняття заяви до розгляду і дату засідання Комісії;

- робити запити до відповідних архівних установ, про що повідомляти заявника;

- розглядати заяви громадян, що надійшли до Комісій, у тримісячний термін;

- заслуховувати пояснення громадян, які подали заяви, свідків, представників організацій, установ та громадських організацій ветеранів, досліджувати інші докази;

- у разі відмови в задоволенні вимог, викладених у заяві, рішення доводити до відома громадянина в письмовій формі, а також роз'яснювати порядок оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 8 наказу № 158 від 08.04.2009 року Комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій для військовослужбовців, які були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії, та для військовослужбовців постійного складу (особовий склад миротворчих підрозділів, військові спостерігачі, військові поліцейські) на підставі документів:

- витягу з наказу (по особовому складу) Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, командувача виду Збройних Сил України відповідно про призначення на посаду в частину, яка перебуває у складі миротворчих сил;

- витягу з відповідного розділу особової справи військовослужбовця про проходження військової служби у складі миротворчих сил;

- довідки про проходження військової служби у складі миротворчого підрозділу;

Відповідно до пункту 8 наказу № 158 від 08.04.2009 року Комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій для військовослужбовців, які були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії, та для військовослужбовців постійного складу (особовий склад національного контингенту чи персоналу): витягу з наказу (по особовому складу) Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, командувача виду Збройних Сил України відповідно про призначення на посаду в частину, яка перебуває у складі національного контингенту; витягу з відповідного розділу особової справи військовослужбовця про проходження військової служби у складі національного контингенту чи персоналу; довідки про проходження військової служби у складі національного контингенту чи персоналу.

Із змісту наведених правових норм слідує, що за результатами розгляду заяви про визнання учасником бойових дій Комісією може бути прийнято одне з двох рішень: рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві.

Всупереч цьому, відповідачем за результатами розгляду заяви позивача було прийнято рішення про направлення документів на доопрацювання, тобто рішення, що не передбачено чинними нормами законодавства.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просив суд скасувати рішення Військового комісаріату, викладене у протоколі № 8 від 01.08.2013 року.

В свою чергу, частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій Військового комісаріату АР Крим, викладене в протоколі № 8 від 01.08.2013 року щодо направлення на доопрацювання звернення ОСОБА_1 про встановлення статусу учасника бойових дій.

Відносно решти позовних вимог, суд вважає за необхідне залишити їх без задоволення, оскільки суд не може підміняти орган, рішення якого оскаржується, зобов'язуючи його приймати замість рішення, яке визнається протиправним інше рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції відповідного державного органу.

При цьому суд зауважує, що при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади в разі незгоди з їх рішеннями, суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

На підставі зазначеного вище, суд вважає за необхідне зобов'язати Військовий комісаріат АР Крим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення статусу учасника бойових дій від 25.06.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 34,41 грн. судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 03.10.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 14.10.2013 року.

Керуючись ст.ст.160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій Військового комісаріату АР Крим, викладене в протоколі № 8 від 01.08.2013 року, щодо направлення на доопрацювання звернення ОСОБА_1 про встановлення статусу учасника бойових дій.

3. Зобов'язати Військовий комісаріат АР Крим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення статусу учасника бойових дій від 25.06.2013 року.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 34,41 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Військового комісаріату АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.