ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 року Справа № 9104/96140/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Гудим Л.Я.,

суддів Большакової О.О., Святецького В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 15 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про стягнення заборгованості та зобов'язання здійснити перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру згідно закону, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) має право на отримання доплати до пенсії як непрацюючий пенсіонер в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, тоді як виплата здійснювалась у сумі 5,20 гривень щомісячно.

Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 15 грудня 2010 року адміністративний позов було задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 09.07.2007 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на постанову Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», та доводиться непоширенням на дані правовідносини ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, що ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.

Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що в частині позовних вимог позивача про визнання незаконними дії відповідача щодо перерахування та виплати доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю за періоди з 01.01.2007 року по 10.05.2010 року включно слід залишити без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закону) непрацюючим пенсіонерам, які проживають - на території зони посиленого радіологічного контролю, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи доплата до пенсії виплачувалась згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5,20 грн. Тобто така доплата проводилась не на рівні мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Однак згідно положення ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанови Кабінету Міністрів України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Дія положення ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була зупинена Законом України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет на 2007 рік» і визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Проте рішенням Конституційного Суду України №-6-рп/2007 від 9 липня 2007 року внесення таких змін до Закону визнано неконституційним, оскільки «не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України». Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI було внесено зміни та ст. 39 викладено в такій редакції: громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 вказані зміни було визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, зміни внесені до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» припинили свою чинність з 22 травня 2008 року.

Вищезазначеними рішеннями Конституційного Суду України визначено, що вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з вищенаведених мотивів, при цьому належить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживає в зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 11.05.2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин з урахуванням проведених виплат.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задоволити частково.

Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 15 грудня 2010 року у справі №2а-3448/10/1916 - скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Адміністративний позов в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживає в зоні посиленого радіологічного контролю за період з 01.01.2007 року по 10.05.2010 року включно - залишити без розгляду.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживає в зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 11.05.2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.О. Большакова

В.В. Святецький