Судове рішення #32650520

Головуючий суду 1 інстанції - Шпідько В.Г.

Доповідач - Пащенко Л.В.



Справа № 1215/1525/2012

Провадження № 22ц/782/3797/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


09 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого - Пащенко Л.В.

Суддів:Соловей Р.С., Медведєвої Л.П.

при секретарі: Арутюнян Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська»

на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 13 серпня 2013 року

по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» про стягнення компенсацій за затримку розрахунку при звільненні, -


в с т а н о в и л а:

07.11.2012 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування позову вказав, що він працював на підприємстві відповідача з 18.010.2004 р. по 09. 08.2012 р., після чого був звільнений за згодою сторін. Оскільки заробітна плата сплачувалася не регулярно і до 09.08.2012 року відповідач не сплатив йому всі суми, що належать від підприємства, позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку у сумі 6226 грн. В подальшому ОСОБА_4 уточнив свої позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 63 718 грн.20 коп., оскільки відповідач невірно встанови йому заробітну плату у зв'язку з чим рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 09 квітня 2013 року на його користь стягнуто 11 231 грн.11 коп.

Оскаржуваним рішенням суду позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт Публічне акціонерне товариство «Шахта «Білоріченська» просить скасувати рішення суду, як незаконне та необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 5 307 грн.39 коп.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, яки беруть участь у справі, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 працював на підприємстві відповідача з 18.010.2004 р. по 09.08.2012 р., після чого був звільнений за згодою сторін(а.с.13-15).

Відповідно до рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 09 квітня 2013 року на користь ОСОБА_4 з Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» стягнуто 11 231 грн.11 коп. недонарахованої та невиплаченої заробітної плати (а.с.59).

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як передбачено ст.. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку з 09.08. 2012 року.

Однак, визначаючи розмір суми цього заробітку, суд дійшов помилкового висновку, що стягненню підлягає 63718.20 грн.

Вказана сума судом обчислена без врахування правил, встановлених Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року, згідно з яким середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці, що передували звільненню, або за фактично відпрацьований час, якщо він є меншим двох місяців. Нарахування виплати провадиться виходячи із середньоденної заробітної плати ( заробітна плата за розрахунковий період поділена на кількість робочих днів) помноженої на число днів у період, і за який виплачується середній заробіток.

Суд першої інстанції встановив, що позовні вимоги щодо середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку підлягають задоволенню з моменту звільнення - 09.08.2012 року по 22.04.2013 року (подання заяви до суду).

Однак, період з 09 квітня 2013 року стосуються лише затримки у строках виплати присудженої за рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 09.04.2013 року не нарахованого та невиплаченого середнього заробітку, що повинен регулювалася та контролювалася в процесі здійснення виконавчих дій Лутугинським відділом ДВС Луганського МУЮ у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження». Отже застосування до відповідача відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбаченої ст.117 КЗпП України, за період з 09.04.2013 р. по теперішній час не являється можливим, оскільки після винесення рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі й звернення його до виконання відносини щодо виплати присудженої судом суми регулюються Законом «Про виконавче провадження» і ст. 117 КЗпП у такому разі застосовуватися не може.

Згідно наданих відповідачем довідок(а.с.36) , середньоденний заробіток позивача, обчислений у встановленому порядку складає за червень 2012 року 5191.60 грн., за липень 2012 року 5428.44 грн. Кількість робочих днів, обчислених відповідно до Листів Мінсоцполітики України від 21.08.2012 року №9050/0/14-12/13 та від 23.08.2011 року №8515/0/14-11/13 «Про розрахунок норм тривалості робочого часу» складає 168 днів. Таким чином, розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача за період затримки розрахунку буде становити 5191.60грн + 5428.44грн. : 45 роб. днів = 236 грн. середньоденна заробітна плата. 236 грн. х 168 роб. днів = 39 648 грн.

Судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача про те, що сума середньоденного заробітку позивача складає 196.52 грн., оскільки розрахунок відповідачем зроблено без урахування фактичного середнього заробітку позивача(а.с.36).

Посилання відповідача на відсутність грошових коштів також на увагу не заслуговує, оскільки ця обставина не є підставою для звільнення його від відповідальності за затримку розрахунку.

Відповідно до ч.5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Пунктом 1.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року, передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, відповідно до вимог ст.88 ч. 5 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 396 грн. 48 коп.

Зважаючи на вищевикладене, ураховуючи, що суд повно встановив обставини справи і характер правовідносин сторін, але неправильно застосував норми матеріального права, відповідно до ст. 309 ЦПК України вказані обставини є підставами для зміни рішення суду та ухвалення нового про стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 09.08.2012р. по 09.04.2013 р. у сумі 39 649 грн.

Керуючись ст.. 209,309 ЦПК України, судова колегія,-

Вирішила :


Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Шахта Білоріченська»

задовольнити частково.

Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 13 серпня 2013 року змінити, зменшивши суму стягнення з Публічного акціонерного товариства «Шахта Білоріченська» на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час затримки розрахунку з 63 718 грн. 20 коп. до 39 648 (тридцяти дев'яти тисяч шестисот сорока восьми) грн.

Збільшити суму стягнення з Публічного акціонерного товариства «Шахта Білоріченська» на користь держави судового збору до 396 грн. 48 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.


Головуючий:

Судді:






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація