ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 року Справа № 9104/133563/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Гудим Л.Я.,

суддів Большакової О.О., Святецького В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни.

Позивач посилався на те, що він як учасник війни має право на отримання разової щорічної допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком згідно з ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Однак, відповідач в 2007-2010 році роках здійснював виплату даної допомоги в меншому розмірі ніж передбачено чинним законодавством.

Позивач просив зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області виплатити на його користь разову щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2007-2010 роки в сумі 5942 грн.

Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2011 року позов задоволено частково.

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області здійснити перерахунок позивачу разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007-2010 роки з врахуванням виплачених сум.

Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2011 року оскаржило управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, подавши на неї апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом не з'ясовані всі обставини, що мають значення для вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Разова грошова допомога до 5 травня була виплачена позивачу відповідно до чинного законодавства.

Апелянт просить скасувати постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2011 року і закрити провадження у справі.

Оскільки, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

В справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право щорічно до 5-ого травня отримувати грошову допомогу відповідно до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Розмір отриманої позивачем у 2007-2010 роках разової грошової допомоги до 5-ого травня не відповідає вимогам зазначеного Закону.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх частково правильними з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.99 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом лише в лютому 2011 року.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без розгляду позовних вимог в частині виплат за 2007-2009 роки.

Щодо позовних вимог про стягнення недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни за 2010 рік, то такі є обґрунтованими враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Законом України від 19.06.2003 р. N 968-IV Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» доповнено ст. 171 відповідно до ч. 4 якої, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно Законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для учасників бойових дій, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Законом України «Про Державний бюджет на 2004 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмежувалась дія статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Рішеннями Конституційного Суду України від 1.12.2004 N 20-рп/2004, від 9.07.2007 року N 6-рп/2007 і від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 визнавались неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2004, 2007 і 2008 роки», якими зупинялись на ці роки дія статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Як видно з матеріалів справи, позивачу одноразову щорічну грошову допомогу за 2010 рік як учаснику війни виплачено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 299 від 7.04.2010 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» в розмірі 120 грн.

Оскільки норми Законів, якими обмежувалась дія ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнані неконституційними і втратили свою чинність, то у 2010 році ст. 14 цього Закону діяла у редакції відповідно до якої, щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо виплати щорічної разової грошової допомоги як учаснику війни за 2010 рік є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При нарахуванні та виплаті щорічної одноразової грошової допомоги слід виходити із розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої. мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність постанови суду першої інстанції щодо незастосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, тому оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову з наведених вище підстав.

Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, ст. 202 ч.2, ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2011 року по справі № 2а-690/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни за 2007-2009 роки залишити без розгляду.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області щодо ненарахування і невиплати на користь ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2010 рік неправомірними.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2010 рік з врахуванням виплачених сум.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.О. Большакова

В.В. Святецький