Справа № 2-0-4/2007р.

Р І Ш Е Н Н Я

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 травня 2007 року                             м. Старий Самбір 

      Старосамбірський  районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Ніточко Л.Й.,

                        народних засідателів: Бохонок В.Б.,                               Маник М.Я., при секретарі Борковській Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Самбір цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, заінтересована особа - орган опіки і піклування виконкому Великолінинської сільської ради,

                           В С Т А Н О В И В:

     ОСОБА_1 29.01.2007 року звернулася до суду  з цією заявою, посилаючись на те, що її син, ОСОБА_2, є інвалідом з дитинства. 15.11.2002 року згідно висновку медико-соціальної/експертної/ комісії Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи йому безтерміново призначено 1 групу інвалідності з дитинства та 13.01.2003 року управління пенсійного фонду у Старосамбірському районі видало посвідчення інваліда. Син проживає спільно з нею в одному будинку, знаходиться у важкому стані, йому потрібний постійний догляд, який здійснює заявниця. Через хворобу він не може розуміти значення своїх дій, керувати ними. Просить визнати ОСОБА_2, інваліда першої групи з дитинства, недієздатним, призначити судово-психіатричну експертизу та призначити її опікуном для ОСОБА_2. 

     В судовому засіданні заявник доводи підтримала, а також пояснила, що визнання сина недієздатним їй потрібно  для оформлення опіки. Представник органу опіки і піклування виконкому Великолінинської сільської ради Нискогуз В.Р. не заперечував про визнання ОСОБА_2 недієздатним та встановлення опіки над ним його матері, ОСОБА_1, а також суду пояснив, що син заявниці є хворий, у селі його люди і діти бояться, він може безпричинно плакати і сміятися, бігати з ножиком чи сокирою за  сусідами, іншими людьми, кидати камінням, запалити хату, він не розуміє, що робить, не вміє читати і писати. За ним потрібний постійний догляд.

     Суд, заслухавши пояснення заявниці, представника органу опіки та піклування, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.  

     Відповідно до ч.1 ст. 39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та /або/ керувати ними.

     Згідно ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою в разі визнання її недієздатною. 

     Із долучених до справи документів - паспорта  вбачається, що ОСОБА_2 є з 07.11.1986 року народження (а.с.8), з посвідчення, заключення, медичної карти/а.с.6,7,15,16,17/ вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом 1 групи з дитинства, потребує стороннього догляду і нагляду, діагноз - розумова відсталість в стадії імбецильності. Із оглянутого в судовому засіданні свідоцтва про народження ОСОБА_2 відомо, що заявниця являється його матір"ю, яка і вчиняє догляд за ним/акт обстеження,а.с.4/. Із подання /а.с.13/ відомо, що орган опіки і піклування виконкому Великолінинської сільської ради  у разі визнання судом ОСОБА_2 недієздатним рекомендує призначити опікуном його матір, ОСОБА_1.

     Допитані судом свідки ОСОБА_3, яка живе по сусідству з заявницею, ОСОБА_4, сестра заявниці,  кожна окремо, показали, що  її син, ОСОБА_2, є інвалідом 1 групи з дитинства, в школу ніколи не ходив, може підійти до любої людини і її вдарити, зняти з голови шапку, кинути безпричинно камінь у дитину, одягнути на себе без міри одяг, правий черевик надіти  на ліву ногу, а лівий, навпаки, на праву ногу, як рознервується, то може кинути ножем в любу людину, вдарити палкою. За ним потрібний постійний догляд, так як він не контролює свої дії. 

     Згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 06.04.2007 року ОСОБА_2  страждає стійким, хронічним розладом психічної діяльності у формі помірно-вираженої розумової відсталості - олігофренія в степені імбецильності з вираженими емоційно-вольовими розладами. Наявні в нього розлади виражені глибоко, а тому за своїм психічним станом, в даний час, він  не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

     А тому, керуючись ст.ст.240,241 ЦПК України, ст.ст.39,40,60 ЦК України, суд 

                        В И Р І Ш И В: 

     Заяву задовольнити. 

     Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який  проживає в АДРЕСА_1, недієздатним.

     Встановити опікуном над ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, жителем АДРЕСА_1, його матір, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, жительку АДРЕСА_2. 

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Суддя                                                         

    Народні засідателі