Справа № 2-240/2007 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем   України

   11 вересня 2007  року                      м. Старий Самбір

   Старосамбірський районний суд Львівської області в складі: головуючої -  судді Ніточко Л.Й., при секретарі Борковській Н.М.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старий Самбір цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до   ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 06.06.2007 року звернулася до суду із цим позовом посилаючись на те, що  24 листопада  1990 року зареєструвала шлюб  з відповідачем у виконкомі Топільницької сільської ради, змінивши  дівоче прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_1. Від шлюбу мають дочку, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Життя з відповідачем не склалося: з 15 травня 2007 року разом не проживають, оскільки він зловживав спиртними напоями, влаштовував сварки і скандали, її не поважав, не допомагав по господарстві, не хотів працювати. Миритися з ним не бажає. Спільного майна для поділу немає. Просить розірвати шлюб з відповідачем, витрати при реєстрації розірвання шлюбу покласти на неї, дочку залишити на вихованні з нею.

     У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, а також суду пояснила, що відповідач порушував подружню вірність, не хотів працювати, бували випадки, коли намагався її побити, обзивав її нецензурними словами в присутності дочки, за 17 років спільного з ним життя не нажили жодного майна, не мають житла, слухає тільки свою матір, яка її також не любить, а тому вона втратила любов і повагу до відповідача і з ним миритися не бажає. Таке ставлення зі сторони відповідача до неї  негативно впливає на її стан здоров"я.

     Відповідач був допитаний по окремому дорученню Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області і встановлено, що ОСОБА_1 заперечує проти позовних вимог позивачки, не  визнає, що вони сварилися, билися, вважає, що жили нормально, йому не відома причина їхнього окремого проживання, він працює за кордоном у Республіці Чехословаччина, коли вернувся до дому, позивачка зібрала речі та дитину і пішла від нього, де зараз проживає, то йому не відомо. Просив розглядати справу у його присутності. Проте

відповідач  15.08.2007 року, 29.08.2007 року та  11.09.2007 року  в судове засідання не з"явився,  про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином,  причину неявки суду не повідомив.    Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

     Суд, заслухавши пояснення позивачки, показань свідків,   оглянувши та оголосивши документи, вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних мотивів.   

     Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

     Сторони одружилися 24 листопада 1990 року, зареєструвавши шлюб за актовим записом № 24 у виконкомі Топільницької  сільської ради Старосамбірського району /свідоцтво про укладення шлюбу,а.с.5/. 

      Від подружнього життя мають дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження /свідоцтво про народження, а.с.6/.

      Допитані в судовому засіданні  свідки показали: ОСОБА_5, що вона являється братовою позивачки, і їй відомо, як часто вона приїжджала до своєї матері з дитиною, плачучи, жалілася  на те, що відповідач зловживає спиртними напоями, вдома скандалить, намагався неодноразово її побити, ображав, не хотів працювати, вести господарство, вся домашня робота, виховання дочки, утримання сім"ї було  обов"язком позивачки, вона була  у нього, як наймичка. Відповідач є байдужою людиною, яка любить тільки себе і свою матір. Таке його ставлення суперечить інтересам сім"ї, внаслідок чого погіршився стан здоров"я позивачки, яка вимушена проходити санаторно-куротне лікування, його також боїться дочка; ОСОБА_6 також показав, що знайомий з позивачкою з 2002 року. З її розповіді, її матері та інших рідних йому відомо про зневажливе ставлення відповідача до позивачки, про те, що він не хоче працювати, нічого для сім"ї купувати, зловживає алкоголем, вдома скандалить, позивачка зі страху  вимушена була з дочкою втікати з квартири, в якій з ним проживала. Позивачка неодноразово до нього зверталася за допомогою, щоб привести картоплю, допомогти знайти квартиру для проживання, підвозив її у санаторій в м. В.Любінь.

      Згідно до ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред"явлений одним із подружжя. Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд з"ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

     В судовому засіданні встановлено,  що сторони не проживають разом з 15 травня 2007 року, проживають окремими сім"ями, стали чужими,  шлюб існує формально. Неявка в судове засідання відповідача також свідчить про його байдуже ставлення до збереження сім"ї.

     З огляду на стійке волевиявлення позивачки, та, беручи до уваги наведені обставини, які свідчать про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, стало неможливим, то шлюб слід розірвати.

     Витрати при реєстрації розлучення на прохання позивачки   слід покласти на неї.  

     А тому, керуючись ст.ст. 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ч.1 ст.110, ст.112 Сімейного кодексу України, суд  

В И Р І Ш И В:

     Позовну заяву  ОСОБА_1  задовольнити.

     Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3  року народження, який був зареєстрований 24 листопада 1990 року у виконкомі Топільницької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, актовий запис № 24.

     При реєстрації розірвання шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану стягнути судовий збір в сумі 17 / сімнадцять/ гривень із ОСОБА_1 , від витрат ОСОБА_2 звільнити.

 Неповнолітню дочку, ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, залишити на вихованні з ОСОБА_1.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд шляхом подачі  протягом 10 днів з часу проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

     Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

   Суддя