Справа № 2-114

       2007 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     14 березня  2007 року                  м. Старий Самбір

     Старосамбірський районний суд Львiвської області в складі: головуючої - судді Ніточко Л.Й., при секретарі Борковській Н.М., розглянувши на попередньому судовому  засіданні цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

     ОСОБА_1 01.03.2007 року звернулася до суду із цим позовом, посилаючись на те,  що з відповідачем перебувала у шлюбі. Від спільного подружнього життя у них народився син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який проживає разом з позивачкою. Із-за постійних скандалів, які виникали з вини матері відповідача, шлюб розірвали в судовому порядку 06.06.2006 року, проживають окремими сім"ями з 20.11.2006 року. Відповідач добровільно не дає коштів на утримання сина, але таку можливість має, так як є молодий, працює на Львівському молокозаводі, отримує 700 гривень, здоровий за станом здоров"я. Просить стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що в даний час працює на Львівському керамічному заводі, отримує заробітну плату в сумі  700 гривень, але їй цих коштів на проживання і утримання дитини не хватає. Відповідач добровільно відмовляється сплачувати їй аліменти на утримання сина, якщо їй інколи перешле переказом 100 гривень, то тільки після того, як вона по декілька разів до нього звертається і їх випросить.

Відповідач ОСОБА_2  позов визнав, про що надав суду письмову заяву, при цьому пояснив, що має змогу сплачувати аліменти, а тому згідний, щоб з нього стягували на дитину в розмірі 1/4  всіх видів його доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дочкою повноліття. Також суду пояснив, що працює на Львівському молокозаводі, його середній заробіток становить 600 гривень, має власний будинок, живе з матір"ю, здоровий, добровільно дає кошти на утримання дочки ОСОБА_4 від першого шлюбу, на сина ОСОБА_3 позивачці також добровільно давав кошти на утримання сина по 100-120  гривень, мало місце те, що з листопада 2006 року не вчасно і не кожного   місяця давав їй  гроші, тобто добровільно не сплачував кошти на утримання сина.

     Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

     Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. 

     Суд, заслухавши показання сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.   

     Матеріалами справи встановлено,  що шлюб між  сторонами розірвано/свідоцтво серія НОМЕР_1, а.с.4/.

     Від подружнього життя у них народився син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року  народження / свідоцтво серія НОМЕР_2, а.с.3/.

     Згідно акту обстеження  матеріально-побутових умов проживання/а.с.8/, довідки Тур"ївської сільської ради /а.с.5/ вбачається, що відповідач з позивачкою разом не проживає, їхній син перебуває на утриманні позивачки, проживає разом з нею в с. Тур"є, у старому житловому будинку матері позивачки, який потребує капітального ремонту. В цьому будинку також проживає брат та мати позивачки, які ніде не працюють. Сім"я позивачки живе бідно,  отже потребує аліментів на дитину.

     Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно ч.1 ст.183 цього ж Кодексу частка заробітку/доходу/, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом та ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину  не може бути  меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

     Таким чином,  позовні вимоги позивачки ґрунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню. Визнання відповідачем пред"явленого позову також  не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

     За таких обставин  із ОСОБА_2 слід стягувати аліменти  в користь позивачки на неповнолітню дитину.

     А тому, керуючись ч.1 ст.61, ч.3 ст.88, ч.4 ст.130, ч.4 ст.174, ст.ст.212-215, 367 ЦПК України, ч.2 ст.182, ст.180, ст. 183 Сімейного кодексу України, суд                                                                                           

                           В И Р І Ш И В:

     Позов задовольнити.

     Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, жителя АДРЕСА_1,  в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, жительки АДРЕСА_2, аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 1/4 /однієї четвертої/ частини з усіх видів його заробітку/доходу/, щомісячно, і до досягнення  дитиною повноліття, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 березня 2007 року.

     Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежів за один місяць, підлягає до негайного виконання.

     Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 51 (п'ятдесят одну) гривню.

     Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7/сім/ гривень 50 копійок на рахунок отримувача: Територіальне управління державної судової адміністрації у Львівській області, розрахунковий рахунок 37313005000789, МФО 825014, ЗКПО 26306742, банк УДК у Львівській області, призначення платежу - " оплата витрат за ІТЗ розгляду цивільної справи в Старосамбірському районному суді".

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд шляхом  подачі  протягом 10 днів з часу проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього     протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя