УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 року Справа № 9104/118370/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Гудим Л.Я.,

суддів Большакової О.О., Святецького В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 04 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації про зобов'язання зробити перерахунок та виплатити одноразову допомогу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 в березні 2011 року звернувся з позовом в суд до Управління праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2008-2010 роки відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування своїх вимог вказує те, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, оскільки являється інвалідом ІІІ групи. Позивач вказує, що відповідач ігнорує рішення Конституційного Суду України, якими змінені положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційними.

Ухвалою від 28.03.2011 року адміністративний позов частині вимог за 2008-2009 роки залишено без розгляду, відповідно до ст. ст. 99, 100 КАС України.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 04 травня 2011 року в справі №2а-572/11 адміністративний позов було задоволено. Зобов'язано відповідача зробити перерахунок та виплатити позивач щорічну допомогу на оздоровлення як особі, яка стала інвалідом 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи за період 2010 року в розмірі 4 мінімальних заробітних плат з врахуванням виплачених сум.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Управлінням праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Сокальського районного суду Львівської області від 04 травня 2011 року в справі №2а-572/11 та в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог Управління праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації покликається на постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додає, що розмір і цільове спрямування цих видатків визначається виключно законом про Державний бюджет України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, що ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, I категорії, інвалідом ІIІ групи, що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_1 від 01.06.2009 року (а.с. 9), та витягу із акта огляду МСЕК серія ЛВА-1 №195917 від 01.12.04р. перебуває на відповідному обліку в Управління праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата щорічної допомоги на оздоровлення передбачена у розмірі: інвалідам І та ІІ групи - п'ять мінімальних заробітних плат, інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати.

Відповідно до Закону України від 14.12.2006 року №466-16 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб» мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України. Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи зі змісту вимог Закону, який встановлює розміри мінімальної заробітної плати на відповідні роки, не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Порядок обчислення компенсаційних виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України.

Закони та підзаконні нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції України, як основному Закону держави, в свою чергу підзаконні нормативно правові акти повинні не суперечити законам України та Конституції України.

Постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою керувався відповідач при нарахуванні щорічної допомоги на оздоровлення є підзаконним нормативно-правовим актом та істотно звужує права позивача відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тому згідно положення ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу, застосуванню підлягають не постанова Кабінету Міністрів України, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивачки згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ набрав чинності 01.01.2008 року, внесено зміни в ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яку викладено в такій редакції: одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 вказані вище зміни визнано неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після 22.05.2008 року діє редакція ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до внесення змін, а саме: щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат, інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати.

Отже, колегія суддів не вбачає жодних перешкод у виплаті одноразової допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010 рік у визначеному статтею 48 розмірі.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Сокальського районного суду Львівської області від 04 травня 2011 року у справі №2а-572/11 - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.О. Большакова

В.В. Святецький