ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2006 р.                                                            Справа № 08/69-06

вх. № 1930/3-08

Суддя господарського суду Кононова О.В. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Хороших А.О., дов. № 011 від 16.03.2006 р., Плахова Л.Г., дов. № 011від 16.03.2006 р.

1-го  відповідача - Варибрус В.А., дов. № 305-3 від 03.01.2006 р.

2-го відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Натурпродукт", м. Х-в  

до  1. Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, м. Х-в 2. ПП Абрамов В.А., м. Харків  

про стягнення 80000,00 грн.

та зустрічним позовом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, м. Харків

до ТОВ "Натурпродукт", м. Х-в

про визнання недійсним  правочину

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 80000,00 грн. за отриманий мельнічний комплекс, а також стягнути з відповідача 800 грн. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заявою від 29.06.06р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 80000,00 грн. основного боргу, 9424,40 грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 2746,50 грн. У відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Ухвалою від 02.10.2006 року судом було прийнято зустрічну позовну заяву Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про визнання недійсним  правочину, укладеного між ТОВ "Натурпродукт" та ХДАВП з приводу поставки млинового комплексу МП -600 на підставі накладних 01 АЕ №592787 від 23.02.03р., 01АЗ№615467 від 23.02.03 року до розгляду разом з первісним позовом.

26.06.2006 року 1-й відповідач звертався до суду з заявою про зміну підстави зустрічного позову про визнання недійсним правочину в якому просить визнати фіктивний правочин, укладений між ТОВ "Натурпродукт" та ХДАВП з приводу поставки млинового комплексу МП-600 на підставі накладних 01АЕ №592787 від 23.02.03р., 01АЗ №615467 від 23.02.03р. недійсним. Заяву було прийнято судом до провадження та продовжено розгляд справи з її урахуванням.

Представник 1-го відповідача в судовому засіданні 28.11.2006 року надав суду клопотання про залучення до участі у справі № 21/427-06 прокурора, у зв’язку з тим, що 1-й відповідач є державним підприємством, а спірна сума заборгованості значна і вирішення питання по справі без участі прокурора, як представника держави, неможливо, а також у зв’язку з тим, що рішення суду може негативно вплинути на фінансово –господарську діяльність державного підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення цього клопотання.

Суд, дослідивши надане клопотання дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення. Таки висновок ґрунтується на наступному. По-перше, господарським судом не вбачається необхідності залучення до участі у справі № 08/69-06 прокурора. По-друге 1-й відповідач сам звертався до прокуратури Харківської області із заявою про вступ в справу № 08/69-06 для представництва інтересів держави в особі Міністерства промислової політики України. До матеріалів справи додана зазначена заява від 17.05.2006 р. за вих. № 305/1967. Відповідно ст. 29 ГПК України, прокурор може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Отже прокуратура Харківської області була повідомлена про розгляд справи № 08/69-06 за позовом ТОВ “Натурпродукт” до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та ПП Абрамова В.А. про стягнення 80000 грн., ще у травні 2006 року, але досі не повідомила про бажання вступити до участі у розгляді справи для представництва інтересів держави в особі Міністерства промислової політики України, а отже також не вважає за необхідне прийняти участь у даній справі. Крім того, 1-й відповідач в своєму клопотанні просить суд залучити до участі по справі № 21/427-06 прокурора, проте зазначене клопотання заявлене у ході судового процесу по справі №08/69-06.

В судовому засіданні 28.11.2006 року представник 1-го відповідача надав клопотання, в якому зазначив, що в діях однієї із сторін по справі містяться ознаки шахрайства, в результаті чого державному підприємству (ХДАВП) може бути спричинена значна майнова шкода, у зв’язку з чим, з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, 1-й відповідач просить суд направити усі матеріали справи до Прокуратури Харківської області, а провадження по справі зупинити на підставі ст. 79 ГПК України.

Представник позивача заперечував проти задоволення наданого клопотання.

Суд, дослідивши надане клопотання також не знаходить підстав для його задоволення, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів, які б підтверджували наявність в діях сторін порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.

Також представник позивача по зустрічному позову в судовому засіданні 28.11.2006 року надав суду клопотання про витребування договору доручення, укладеного між ТОВ “Натурпродукт” та ПП Чигирем.

Крім того, представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні 28.11.2006 року надав клопотання, в якому прохав суд витребувати перелік основних засобів, а також перелік товарно – матеріальних цінностей, що перебували на обліку ТОВ “Натурпродукт” станом на січень – лютий 2003 року.

Представник відповідача за зустрічним позовом (ТОВ “Натурпродукт”) проти задоволення наданих клопотань заперечував.

Суд, дослідивши надані клопотання, враховуючи, що відповідно до ч.2 ст. 38 ГПК України, сторона, прокурор, які порушують клопотання перед господарським  судом  про  витребування  доказів, повинні докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази, вважає, що заявлені позивачем за зустрічним позовом клопотання зазначеним вимогам не відповідають,  та не знаходить правових підстав для їх задоволення. Крім того, відповідно ч. 1 ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, але оскільки суд вважає достатніми для вирішення спору наявних у справі документів то необхідності такого витребування не вбачається.

В судовому засіданні 28.11.2006 року позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих раніше уточнень та прохав суд їх задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник 1-го відповідача в судовому засіданні 28.11.2006 року заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду відзив на заяву про уточнення позовних вимог, в якому зазначив, про допущення позивачем помилок при нарахуванні інфляційних витрат та трьох відсотків річних. Також підтримав зустрічний позов з урахуванням наданих уточнень та прохав суд його задовольнити. Крім того, позивач по зустрічному позову прохав суд зобов’язати позивача по первісному позову надати уточнення позовних вимог щодо найменування 1-го відповідача по справі. Надав для огляду в судовому засіданні Статут підприємства та довідку з Обласного управління статистики в Харківській області, відповідно яких 1-й відповідач по первісному позову має назву Харківське державне авіаційне Орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство.   

Представник 2-го відповідача в призначене судове засідання не з’явився, документів, витребуваних ухвалами суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд в ухвалах від 02.10.2006 року та від 18.10.2006 року попереджував сторони, що у разі неявки їх представників в призначені судові засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.11.2006 року оголошувалась перерва для виготовлення повного тексту рішення до 04.12.2006 року до 12:00 години.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Як свідчать накладні на відпуск товарно–матеріальних цінностей 01АЕ № 592787 від 23.02.2003 р. та 01АЗ № 615467 від 23.02.2003 р. філії № 1 “Барвінкове” , яка відповідно до статуту Харківського авіаційного виробничого підприємства є виробничим підрозділом Харківського авіаційного виробничого підприємства було відпущено комплекс підготовки зерна до помолу вартістю 40600,00 грн. та млин МП-600 вартістю 39400,00 грн. Зазначене обладнання отримав представник філії № 1 “Барвінкове” Харківського авіаційного виробничого підприємства Прихода М.К. на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯЕР № 955856 від 20.02.2003 р., належним чином засвідчена копія якої додана до матеріалів справи.

Тобто позивач передав, а відповідач прийняв обладнання визначене в накладних.

Посилання 1-го відповідача на той факт, що між сторонами не існувало жодних договірних правовідносин є безпідставним, оскільки відповідно ст. 153 Цивільного кодексу України ( прийнятий 18.07.1963 р. в редакції чинній на час укладення спірної угоди), договір вважається укладеним, коли між сторонами в  потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.  Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Так, відповідно ст. 224 ЦК України (1963 р.) за  договором  купівлі-продажу    продавець    зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.  Отже, істотними умовами договору купівлі-продажу є його предмет та ціна.

Як свідчать копії накладних на відпуск товарно–матеріальних цінностей 01АЕ № 592787 від 23.02.2003 р. та 01АЗ № 615467 від 23.02.2003 р., сторони чітко визначили матеріальні цінності, що передаються, а саме млин МП-600 та комплекс підготовки зерна до помолу, які в розумінні ст. 224 ЦК України, є предметом договору купівлі-продажу. Також сторони визначили ціну товару. За таких обставин, суд знаходить підстави зробити висновок, що між сторонами  в належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов договору купівлі – продажу млину МП-600 та комплексу підготовки зерна до помолу.

1-й відповідач в своїх поясненнях зазначив, що зазначені матеріальні цінності він придбав від ПП Абрамова В.А. за договором № 4 від 08.01.2003 р., а наявність у позивача документів, які підтверджують придбання спірного майна 1-м відповідачем саме у позивача є фактом шахрайства та намаганням двічі отримати плату за вказане майно, а тому, враховуючи, що сторони при укладенні правочину не бажали настання наслідків пов’язаних з поставкою млинового комплексу МП-600, зазначений правочин є недійсним.

Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. До матеріалів справи 1-й відповідач не надав жодного первинного доказу в підтвердження передачі спірного майна ТОВ “Нафтопродукт” іншим особам крім представника філії № 1 “Барвінкове” Харківського авіаційного виробничого підприємства Прихода М.К. В своїх поясненнях зазначив, що довіреність на отримання ним спірного майна від ПП Абрамова була викрадена, що також не підтверджено жодним доказом.

За таких обставин суд вважає необхідним зробити висновок, що матеріалами справи підтверджений факт передачі ТОВ “Нафтопродукт” на умовах договору купівлі-продажу млину МП-600 та комплекс підготовки зерна до помолу загальною вартістю 80000,00 грн. саме філії № 1 “Барвінкове” Харківського авіаційного виробничого підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2005 р. позивач звертався до 1-го відповідача з листом про необхідність оплати поставленого млинового комплексу загальною вартістю 80000,00 грн. та попереджав останнього про звернення до господарського суду у разі несплати отриманого майна.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте жодного доказу оплати 1-м відповідачем отриманого майна до матеріалів справи не надано.

Згідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. правила Цивільного кодексу України  про  відповідальність за   порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом

Отже своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України (від 16.01.2003 р.), відповідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 80000,00 грн. за придбані комплекс підготовки зерна до помолу вартістю та млин МП-600 законними, обґрунтованими, не спростованими відповідачами, та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 625 ЦК України (від 16.01.2003 р.), боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Суд вважає за необхідне стягнути з 1-го відповідача на користь позивача 9424,45 грн. інфляційних витрат та 2584,11 грн. трьох відсотків річних. Щодо решти заявленої до стягнення суми трьох відсотків річних у розмірі 162,39, то суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки зазначену сума нарахована неправомірно, в порушення норм чинного законодавства.

Щодо 2-го відповідача по справі, то суду не надано жодного доказу в підтвердження порушення права позивача за захистом якого він звернувся до суду, з боку 2-го відповідача по справі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне  забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Отже суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 920,09 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання фіктивного правочину, укладеного між ТОВ “Натурпродукт” та Харківським державним авіаційним виробничім підприємством з приводу поставки млинового комплексу МП-600 на підставі накладних 01 АЕ № 592787 від 23.02.2003 р. та 01 АЗ № 615467 від 23.02.2003 р. недійсним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ст.ст. 9 та 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р визначає випадки особливого застосування правил ЦК України від16.01.2003 р. до договірних відносин.  Так, до договорів,  що були укладені до 1  січня  2004  року  і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення. Оскільки ст. 9 не передбачає, що в такому ж порядку мають вирішуватися питання, пов’язані з недійсністю договорів, тобто з підставами, порядком та правовими наслідками визнання договорів недійсними, суд вважає, що стосовно вирішення цих питань мають застосовуватися правила Кодексу, який діяв на час укладання такого договору. Отже обґрунтування позовних вимог позивачем ст. 234 та ст. 216 ЦК України який набрав чинності з 01.01.2004 р.  безпідставне.

Відповідно до ст. 58 ЦК України від 18.07.1963 р. недійсною є угода, укладена лише про людське око, без  наміру створити юридичні наслідки (мнима угода). Мнима угода нікчемна, оскільки при її укладенні відсутня головна ознака угоди її спрямованість на виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Всі сторони цієї угоди не бажають та не мають за мету настання правових наслідків, які звичайно створюють угоди такого виду, а отже й не здійснюють ніяких дій по виконанню мнимої угоди.

Судом, під час розгляду первісного позову був встановлений факт наявності між сторонами правовідносин з приводу купівлі – продажу млину МП-600 та комплексу підготовки зерна до помолу загальною вартістю 80000,00 грн. та визнаний таким що відбувся договір купівлі-продажу зазначеного майна. Свої обов’язки з передачі майна у власність 1-го відповідача позивач виконав негайно 23.02.2003 р., що підтверджено накладними на відпуск товарно–матеріальних цінностей 01АЕ № 592787 від 23.02.2003 р. та 01АЗ № 615467 від 23.02.2003 р. Ці дії відповідача по виконанню спірної угоди спростовують твердження позивача про відсутність намірів сторін угоди створити правові наслідки, які обумовлюються цим правочином, а саме перехід майна у власність покупця.

Проте позивачем по зустрічному позову не надано жодного доказу в підтвердження того, що накладні на відпуск товарно–матеріальних цінностей 01АЕ № 592787 від 23.02.2003 р. та 01АЗ № 615467 від 23.02.2003 р. та довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯЕР № 955856 від 20.02.2003 р., які підтверджують наявність договірних правовідносин між сторонами, були підписані без наміру створення правових наслідків у формі передачі у власність Харківського державного авіаційного виробничого підприємства млину МП-600 та комплексу підготовки зерна до помолу.

За таких обставин, суд прийшов до висновку щодо безпідставності та недоведеності зустрічної позовної вимоги про визнання фіктивного правочину, укладеного між ТОВ “Натурпродукт” та Харківським державним авіаційним виробничім підприємством з приводу поставки млинового комплексу МП-600 на підставі накладних 01 АЕ № 592787 від 23.02.2003 р. та 01 АЗ № 615467 від 23.02.2003 р. недійсним та відмовляє в її задоволенні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Харківського державного авіаційного Орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства про залучення до участі у справі прокуратури Харківської області.

Відмовити в задоволенні клопотання Харківського державного авіаційного Орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства про направлення всіх матеріалів справи до Прокуратури Харківської області та зупинення провадження по справі.

Відмовити в задоволенні клопотання Харківського державного авіаційного Орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства про витребування договору доручення, укладеного між ТОВ «Натурпродукт» та ПП Чигирем.

Відмовити в задоволенні клопотання Харківського державного авіаційного Орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства про витребування переліку основних засобів, а також переліку товарно – матеріальних цінностей, що перебували на обліку ТОВ «Натурпродукт» станом на січень – лютий 2003 року.

Первісні позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Харківського державного авіаційного Орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства (адреса: 61023, м. Харків, вул.. Сумська, 134, п/р 26001301780096 в Красно баварському відділенні ПІБ, МФО 351287, код ЄДРПОУ 14308894) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт» (61058, м. Харків, вул. Культури, 10, кв. 17, п/р 26007840122390 МВ ХОФ АКБ СР УСБ, МФО 351016, код ЄДРПОУ 09351014) – 80000,00 грн. заборгованості, 9424,45 грн. інфляційних витрат, 2584,11 грн. трьох відсотків річних, 920,09 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

В задоволенні решти первісних позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                            Кононова О.В.

08/69-06