ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"07" грудня 2006 р.

Справа № 9/264-3934

 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Кропивної Л.В.             

Розглянув матеріали справи

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ла Кастеллана" вул. Наумова, 23б, м.Київ 1,Центральна Частина Києва.           

до відповідача  Відкритого акціонерного товариства  "Теребовлянська взуттєва фабрика"  м.Теребоввля, вул. Січових Стрільців, 28            

За участю представників:

позивача:  не з’явився.

відповідача:  Айрапетов  Г.А., протокол загальних зборів від 23.02.2006 р.

Суть справи:  Позивач -  Товариство з обмеженою відповідальністю "Ла Кастеллана",  м. Київ, звернувся 28.09.2006 р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до  відповідача –Дочірнього підприємства “Теребовлянська взуттєва фабрика” , м. Теребовля, Тернопільська область, про визнання договору оренди промислових споруд поновленим на строк, який раніше встановлений договором оренди від 10.01.2006 р.    

Позивач, посилаючись на ксерокопію договору оренди від 10.01.2006 р., укладеного між Орендодавцем –ДП  “Теребовлянська взуттєва фабрика”   та  ТзОВ “Ла Кастеллана”, як Орендарем, реєстр платіжних документів (списання) з 01.01.2006 р. по 31.07.2006 р. з розрахункового  рахунку  Позивача у ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, копію факсового листа, вважає, що його права, як орендаря на володіння та користування орендованим майном на підставі договору  від 10.01.2006 р. не визнає відповідач, вимагає перегляду умов користування орендованим майном і безпідставно погрожує виселенням та блокуванням виробничої діяльності.

В якості правового обґрунтування позову, позивач наводить положення ст. 764 ЦК України,   а також звертає увагу на те, що договір оренди  був укладений на  строк до 30.06.2006 р., він не може вважатися припиненим, оскільки  у місячний строк  після закінчення строку дії договору жодна із сторін не висловилася   на його припинення.

Відповідач позов не визнає, вказує, що договір, на який спирається позивач в позові, не був укладений, сторони лише вели перемовини.

За його твердженням, договір оренди дійсно був укладений з позивачем,  але за                      № 1/03 від 14.01.2003 р., в підтвердження чого подає суду його ксерокопію, запевняючи про відсутність оригіналу.

У судове засідання 24.11.2006 р. позивач свого представника не направив.

Для з’ясування обставин укладення  договору  10.01.2006 р., суд витребував від сторін договори оренди від 10.01.2006 р. та 01.01.2003 р. (оскільки на договір від 01.01.2003 р., як на підставу платежів позивача, відповідачем здійснено посилання у реєстрі платіжних документів).

Явка представників сторін була визнана обов’язковою. Позатим, позивач не виконав вимог суду, витребуваних документів не подав, тому позов слід залишити без розгляду.

          Судові витрати, в силу положень ст. 47 ГПК України та Декрету Кабінету  Міністрів України “Про державне мито”, не підлягають поверненню.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись  ч. 5  ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд

Ухвалив:

Позов залишити без розгляду.

 

Суддя                                                                                Л.В. Кропивна