ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 вересня 2013 рокуСправа №2а-320/12/2770
15 год. 31 хв.
м. Севастополь
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Мінько О.В.;
при секретарі судового засідання - Матвєєвої М.С.,
за участю: представника позивача, ОСОБА_1, ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.03.2012 року;
представника відповідача, Севастопольської міської Ради, Сирського Сергія Валентиновича, довіреність № 0315/257 від 15.01.2013 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської Ради, 3-я особа ОСОБА_4 про визнання дій (бездіяльності) незаконними, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Севастопольської міської Ради про визнання дій (бездіяльності) посадових осіб Севастопольської міської Ради, які пов'язані з відмовою у розгляді питання про передачу у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 0, 05 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог діючого законодавства, що виразилось у безпідставній відмові у розгляді питання про передачу у приватну власність земельної ділянки, чим порушені права позивача на безоплатне отримання земельної ділянки у власність.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29.08.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення в обґрунтування позовних вимог, просив позов задовольнити.
Представник відповідача з позовом не погодився, надав пояснення в обґрунтування заперечень проти позовних вимог. Також зазначив, що у Севастопольської міської Ради відсутні підстави для розгляду заяви ОСОБА_1 про передачу у власність земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_2, тому що ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 20.08.2008 р. по справі № 2-4512/2008 вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірної земельної ділянки. Крім того зазначив, що рішенням Гагарінського районного суду від 02.09.2010 року у справі № 2-2085/2010 визнано право користування вказаною земельною за ОСОБА_4, просив відмовити у задоволенні позову.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неприбуття в судове засідання або про поважність причин неприбуття, суд не повідомив. У раніше проведених судових засіданнях третя особа брав участь, надав пояснення по справі, проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши представників сторін, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Встановлено, що рішенням Севастопольської міської Ради від 18.05.2005 року № 3278 надано згоду на передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтовною площею 0, 05 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та розробку проекту відведення цієї земельної ділянки (далі рішення № 3278).
Пунктом 2 вказаного рішення зобов'язано у шестимісячний термін надати до Севастопольської міської Ради розроблений та узгоджений у встановленому законом порядку проект відведення зазначеної земельної ділянки.
На виконання рішення № 3278 позивачем був зроблений проект землеустрою щодо відведення та встановлення меж та площі земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_2 (а.с. 141-143).
Проект землеустрою пройшов передбачену законом процедуру оформлення, має висновок державної експертизи землевпорядної документації з позитивною підсумковою оцінкою результатів експертизи (а.с. 26-27).
Вищезазначений проект узгоджений з усіма необхідними інстанціями державних органів. Пройшов реєстрацію за обліками Управління земельних ресурсів та Севастопольського філіалу державного підприємства Центр державного земельного кадастру (а.с. 28).
Один примірник проекту знаходиться в Управлінні земельних ресурсів, а другий примірник із заявою був направлений до Севастопольської міської Ради через загальний відділ (канцелярію) для винесення питання про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,064 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, яка розташована по АДРЕСА_2 на чергову сесію.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Підпунктом 34 пункту 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, що до вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з підпунктом "б" пункту 1 статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам передбачені статтею 121 Земельного кодексу України. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара (пункт "г" статті 121 Земельного кодексу України).
Відповідно до пункту 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (пункт 7 статті 118 Земельного кодексу України).
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (пункт 11 статті 118 Земельного кодексу України).
Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, листом Севастопольської міської Ради за вих. № К-3163/2 від 29.11.2011 позивача повідомлено про повернення його проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,064 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, яка розташована за адресою АДРЕСА_2. Підставою для повернення документів стала ухвала Гагарінського районного суду м. Севастополя про вжиття заходів забезпечення позову від 20.08.2008 р. по цивільній справі № 2-4512/2008 за позовом ОСОБА_4 до Севастопольської міської Ради, Севастопольського міського Головного Управління земельних ресурсів, ОСОБА_1 про скасування рішення та визнання державного акта недійсним, якою накладений арешт, шляхом заборони відчуження або передачі під заставу земельної ділянки по АДРЕСА_2.
У листі також зазначається, що на підставі вказаної ухвали заява позивача про передачу у власність земельної ділянки призупинено. Крім того, рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 02.09.2010 р. по цивільній справі № 2-2085/2010 за позовом ОСОБА_4 до Севастопольської міської Ради, Севастопольського міського Головного Управління земельних ресурсів, ОСОБА_1 про визнання права користування на земельну ділянку, яке ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя залишено без змін, позовні вимоги задоволено, визнано право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 на підставі договору № 302 від 30.09.1990 року. Таким чином у Севастопольської міської Ради відсутні правові підстави для передачі у власність земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_2.
Суд звертає увагу на те, що ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя про вжиття заходів забезпечення позову від 20.08.2008 р. накладений арешт, шляхом заборони відчуження або передачі під заставу земельної по АДРЕСА_2.
Відповідно до частини 1 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;
- забороною вчиняти певні дії;
- встановленням обов'язку вчинити певні дії;
- забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
- передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Отже, враховуючи вищезазначене, вищевказаною ухвалою не заборонено вчиняти певні дії стосовно спірної земельної ділянки.
Згідно зі статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997, № 280/97-ВР (далі - Закон № 280) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 10 Закону № 280 міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280 виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до вимог статті 59 Закону № 280 Рада в межах своїх повноважень, приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Зі змісту листа Севастопольської міської Ради за вих. № К-3163/2 від 29.11.2011 вбачається, що питання за зверненням ОСОБА_1 не виносилося у встановленому порядку для розгляду на пленарному засіданні ради, рішення колегіального органу місцевого самоврядування по цьому зверненню не приймалося.
Отже, лист, спрямований на адресу позивача, не є рішенням органу місцевого самоврядування у розумінні приписів Закону України «Про місцеве самоврядування», у зв'язку з чим, є підстави для визнання бездіяльності Севастопольської міської Ради щодо не розгляду, наданої ОСОБА_1 заяви про передачу у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 0, 05 га, яка розташована у місті Севастополі по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, протиправною.
Таким чином, виходячи з вищезазначеного, у задоволенні вимог про визнання дій щодо відмови розглянути на черговій сесії, надану ОСОБА_1 заяву про передачу у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 0, 05 га, яка розташована у місті Севастополі по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель слід відмовити.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у частині третій статті 2 цього Кодексу, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є його пасивна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, аналізуючи діюче законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Севастопольської міської Ради щодо не розгляду, наданої ОСОБА_1 заяви про передачу у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 0, 05 га, яка розташована у місті Севастополі по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, протиправною.
Зобов'язати Севастопольську міську Раду розглянути на черговій сесії, надану ОСОБА_1 заяву про передачу у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 0, 05 га, яка розташована у місті Севастополі по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ухвалити відповідне рішення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 32 (тридцять дві) грн. 20 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та постанова підписана 01.10.2013 року.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя О.В. Мінько