14.10.2013 Справа № 756/11450/13-ц

Справа пр. №2/756/4315/13

ун. №2/756/11450/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Андрейчука Т.В.

при секретарі - Ліщенко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 01.10.2012 року ОСОБА_2 взяв у нього в борг грошові кошти у сумі 11500,00 доларів США, представивши розписку про отримання грошових коштів у зазначеній сумі. Борг відповідач зобов'язався повернути у термін до 01.06.2013 року.

Але, як стверджував позивач, кошти, отримані в борг у сумі 115000,00 доларів США, відповідач досі не повернув безпідставно ухиляючись від зобов'язань, взятих на себе за договором позики від 01.10.2012 року.

Оскільки ОСОБА_2 прострочив виконання взятого на себе за договором позики зобов'язання щодо повернення позики, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики у сумі 93160,00 грн., що еквівалентно 11500,00 доларів США, а також просив суд присудити з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 936,10 грн.

У процесі розгляду справи представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики у розмірі 115000,00 доларів США згідно з офіційним курсом НБУ на 10.10.2013 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов свого довірителя з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, просив суд його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував пояснив, що він дійсно склав про розписку про отримання у ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 11500,00 доларів США, проте насправді цих коштів не отримував. Також ОСОБА_2 стверджував, що його дружина не надавала згоду на укладення ним договору позики. З цих підстав відповідач просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ч.2 ст.1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

01.10.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 (позикодавець) передав ОСОБА_3 (позичальник) грошові кошти у сумі 11500,00 доларів США.

На підтвердження укладнення між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договору позики та передачі позикодавцем коштів на виконання його умов, відповідачем було представлено розписку про отримання ним від позивача грошових коштів у сумі 11500,00 доларів США (а.с.101).

Ст.60 ЦПК України покладено на кожну зі сторін обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він не отримував коштів за договором позики від 01.10.2012 року. Крім того, надані ОСОБА_3 у судовому засіданні докази не засвідчують, що між сторонами справи існували будь-які інші зобов'язання фінансового характеру, окрім боргових.

Ст.530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У договорі позики від 01.10.2012 року встановлено кінцевий термін повернення суми позики - 01.06.2013 року.

Нормою ч.1 ст.1049 ЦК України на позичальника покладено обов'язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У термін до 01.06.2013 року позичальник отримані в позику грошові кошти не повернув, ухилившись від зобов'язань, взятих на себе за договором позики від 01.10.2012 року.

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Також суд зазначає, що відсутність згоди дружини позичальника на укладення ним договору позики жодним чином не впливає на дійсність цього договору, позаяк отримання грошових коштів в борг не є правочином щодо розпорядження спільним майном подружжя.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача борг за договором позики від 01.10.2012 року у сумі 11500,00 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ на 10.10.2013 року, становить 91919,50 грн.

У відповідності до ст.88 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 919,19 грн.

З огляду на вищевикладене, відповідно до ст.ст.15, 16, 526, 530, 610, 625, 1046, 1047-1050 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у сумі 11500 (одинадцять тисяч п'ятсот) доларів США 00 (нуль) центів, що згідно з офіційним курсом НБУ на 10.10.2013 року, становить 91919 (дев'яносто одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 919 (дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 19 (дев'ятнадцять) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.В. Андрейчук