У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.,

Дербенцевої Т.П., Карпенко С.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» про визнання акта незаконним та його скасування, зобов'язання скласти акт розслідування професійного захворювання, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» (далі - ПАТ «Нововолинський ливарний завод») на рішення апеляційного суду Волинської області від 5 лютого 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 20 червня 2003 року по грудень 2010 року він працював у відкритому акціонерному товаристві «Нововолинський ливарний завод», правонаступником якого є ПАТ «Нововолинський ливарний завод», охоронцем у відділі охорони, а з 2 жовтня 2003 року був переведений на механічну дільницю прибиральником. З 27 вересня 2010 року був переведений прибиральником території в будівельно-господарський відділ. Виконуючи трудові обов'язки прибиральника, зайнятого прибиранням відпрацьованої землі у бункерах (тунелях) і гарячого шлаку, внаслідок шкідливих умов праці отримав професійне захворювання.

З 27 жовтня 2010 року по 12 листопада 2010 року він знаходився на обстеженні в клініці професійних захворювань державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» (далі - ДУ «Інститут медицини праці Академії медичних наук України») і згідно до висновку від 9 листопада 2010 року йому було встановлено вперше професійне захворювання - хронічний бронхіт 2-го ступеня у стадії затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз ЛН 1-2 ст., хронічна двобічна сенсо-невральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (2 ст.), за класифікацією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - захворювання професійні встановлені вперше. 12 листопада 2010 року до ПАТ «Нововолинський ливарний завод» було направлено повідомлення про професійне захворювання форми П-3 для організації розслідування причин виникнення у нього професійного захворювання та складення акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4.

24 грудня 2010 року комісією з розслідування причин виникнення професійного захворювання було складено Акт розслідування хронічного захворювання (далі - Акт), який не підписаний всім складом комісії та не затверджений головним санітарним лікарем Нововолинської СЕС.

Листом № 11/04 від 4 січня 2011 року адміністрація ПАТ «Нововолинський ливарний завод» повідомила ОСОБА_3, що на даний час проводиться розслідування, за результатами якого буде складено акт. Отримавши Акт, він звернувся до відділення виконавчої дирекції ФСНВ у м. Нововолинську із заявою про видачу направлення на МСЕК для встановлення відсотку втрати працездатності, однак йому було відмовлено з посиланням у листі Фонду від 5 липня 2012 року на те, що Акт не відповідає вимогам закону.

В червні 2012 року він звернувся до ПАТ «Нововолинський ливарний завод» з проханням привести Акт у відповідність до вимог закону, однак 22 червня 2012 року отримав відмову.

Вважає, що Акт складено з порушенням Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а тому просив визнати його незаконним і скасувати та зобов'язати відповідача скласти Акт форми П-4 відповідно до вимог діючого на час виникнення правовідносин законодавства.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 25 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 5 лютого 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано акт розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_3, складений 24 грудня 2010 року ПАТ «Нововолинський ливарний завод».

Зобов'язано ПАТ «Нововолинський ливарний завод» скласти акт за формою П-4 розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_3 у відповідності до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ «Нововолинський ливарний завод» просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції з посиланням на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції, виходив з того, що факт отримання професійного захворювання встановлюється лише у разі ліквідації підприємства-роботодавця. А також, що не згода з актом розслідування розглядається посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, чиє рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції виходив з того, що акт від 24 грудня 2010 року складений з порушенням вимог, встановлених Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112, який діяв на час виникнення правовідносин, а тому є незаконним та підлягає скасуванню.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

Процедура розслідування та обліку випадків хронічних професійних захворювань передбачена ст.ст. 68 - 92 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 та чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок).

Згідно із ст.ст. 76,78 Порядку роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання. Комісія з розслідування причин виникнення професійного захворювання зобов'язана розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання; розподілити функції між членами комісії; розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання; скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, у якому відобразити заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також установити осіб, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. У разі коли роботодавець або інші члени комісії відмовляються підписати акт форми П-4, складається відповідний акт, який є невід'ємною частиною акта форми П-4.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_3 з 20 червня 2003 року працював на ВАТ «Нововолинський ливарний завод» охоронником у відділ охорони, з 1 листопада 2006 року - слюсарем-ремонтником, а з 9 червня 2010 року переведений в будівельно-господарський відділ прибиральником території і 27 грудня 2010 року звільнений у зв'язку з виходом на пенсію, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача. Санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці ОСОБА_3, затвердженою 18 травня 2010 року головним державним санітарним лікарем міста Нововолинська, визначено, що позивач працював на роботах зі шкідливими умовами праці з факторами шкідливості: пил, шум, важкість праці.

З копії повідомлення від 12 листопада 2010 року про професійне захворювання форми П-3 та випискою з медичної карти ОСОБА_3 ДУ «Інститут медицини праці Академії наук України» позивачу встановлено діагноз: хронічний бронхіт 2 ст. в стадії затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз ЛН I-II ст., хронічна двобічна сенсо-невральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (II ст.) - за класифікацією ОСОБА_7 та ОСОБА_5 захворювання професійні встановлені вперше (а. с. 16, 25). Консультативним висновком державної установи «Інститут отоларингології імені професора О.С. Коломійченка Академії медичних наук України» позивачу встановлено двосторонню сенсо-невральну туговухість, вушний шум та рекомендовано щорічне протиневритичне лікування, аудіометричний контроль та протипоказана праця в шумній обстановці і при підвищеній вібрації.

24 грудня 2010 року комісією згідно наказу директора ПАТ «Нововолинський ливарний завод» було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_3 (а.с. 5-9, 23, 24). З акту розслідування хронічного професійного захворювання вбачається, що причин виникнення захворювання та його зв'язок зі шкідливими умовами праці не встановлено, не зазначено перелік заходів для підприємства щодо попередження виникнення професійних захворювань, хто і які нормативні акти з охорони праці порушив. Крім того, членом комісії лікарем профпатологом НЦМЛ Гайдабурою К.Й. викладено окрему думку, що вона не має сумніву в достовірності встановлення професійного захворювання у хворого ОСОБА_3 (а.с. 23, зворот). Даний акт не підписаний головою комісії та не затверджений головним лікарем Нововолинської СЕС. Акт щодо відмови підписати складений акт професійного захворювання комісією не складався.

З подання голови комісії, лікаря з гігієни праці Романюка П.І. слідує, що він просить головного лікаря Нововолинської СЕС не затверджувати акт, оскільки даний акт складений не у відповідності із Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а в односторонньому порядку. Також, не містить повної інформації, зокрема, роботодавцем не подані матеріали, щодо спростування випадку професійного захворювання та наявності на робочому місці працівника високих рівнів шкідливих факторів (а.с. 20-22).

З відповіді № 11/88 від 23 лютого 2011 року головного лікаря Нововолинської СЕС вбачається, що дії комісії призвели до порушення термінів розслідування даного випадку профзахворювання, відсутні основні відомості розслідування причин професійного захворювання та необхідні дії до усунення таких причин, визнано даний випадок як спірний і такий, що підлягає судовому розгляду, в тому числі щодо встановлення посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, що призвели або сприяли виникненню професійного захворювання.

За п.74 цього Порядку у спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання, особа направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук України.

У разі незгоди роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу, його зв'язку із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу, таке рішення може бути оскаржене в судовому порядку.

Втім, роботодавець рішення центральної лікарсько-експертної комісії профзахворювань Державної установи «Інститут медицини праці Академії наук» від 9 листопада 2010 року не оспорював, воно є чинним.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що зобов'язання щодо розслідування професійного захворювання та складання акту за формою П-4 покладається на роботодавця та належить до компетенції комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання. Проте комісія з розслідування причин виникнення у ОСОБА_3 професійного захворювання не виконала обов'язків, передбачених ст. 78 Порядку.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені в скаргах доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» відхилити.

Рішення апеляційного суду Волинської області від 5 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Сімоненко Головуючий

Судді:В.І. Амелін В.П. Гончар Т.П. Дербенцева С.О. КарпенкоСудді:В.І. Амелін