РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2006 р. | Справа № 9/197-3396 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
Розглянув справу
за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України вул. Шевченка, 12, м.Київ 1,01001 в особі Тернопільського центрального відділення "Промінвестбанку" вул. Танцорова, 11, м.Тернопіль,46000
до Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод" вул. Галицька, 122, м.Бучач, Тернопільська область,48400
За участю представників сторін:
позивача: Нитка Р.О., довіреність № ВСХ № 114126 від 29.05.2006 р.
відповідача: Вербіцький С.І., доручення № 431 від 25.10.2006 р.
роз’яснивши у розпочатому судовому засіданні представникам сторін права та обов’язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України,
Встановив
Позивач –Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк України, м. Київ, в особі Філії “ Тернопільського центрального відділення “Промінвестбанку”, звернувся 04.09.2006 р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –Державного підприємства “Бучацький мальтозний завод”, м. Бучач, Тернопільської області про звернення стягнення на предмет застави на суму 91 529,63 грн. по несплачених відсотках за користування кредитом.
В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 03-364, укладений між ним та Державним підприємством “Бучацький мальтозний завод” 02 листопада 2004 р., а також на договір застави, посвідчений приватним нотаріусом 02.11.2004 р.
Згідно кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 03-364 від 02.11.2004 р. (Кредитного договору) Тернопільське центральне відділення “Промінвестбанку” надало Відповідачу кредит, що не може перевищувати 1 500 000,00 (один мільйон п’ятсот тисяч) доларів США (ліміт кредитної лінії) на строк до 27 жовтня 2006 р. на умовах щомісячної сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 18 % річних у валюті кредиту, комісійної винагороди в розмірі 1% від ліміту кредитної лінії за управління кредитом.
Згідно умов договору застави від 22 листопада 2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І. 22.11.2004 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 6362, Відповідач, з метою забезпечення виконання власних зобов’язань за Кредитним договором передав в заставу Позивачу належне йому на праві власності майно : топочний блок –1 шт., зерно пшениці –в кількості 1000 тон, зерно ячменю в кілкості –500 тон, спирт етиловий в кількості 26 000 декалітрів.
У відповідності до п. 1.4 договору застави заставлене майно оцінене сторонами в загальній сумі 1 462 000,00 грн.
Згідно п. 1.7 договору застави вказане майно знаходиться за адресою : м. Бучач, вул. С. Бандери, 2, Тернопільська область.
Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору Відповідач прийняв на себе зобов’язання щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця сплачувати нараховані Банком проценти за користування кредитною лінією.
Як стверджує Позивач, Відповідач порушив прийняті на себе зобов’язання, станом на 04.09.2006 р. (день звернення з позовом до господарського суду), загальна заборгованості Відповідача по сплаті відсотків за користування кредитом становить 91 529,63 грн.
Ухвалою від 04.09.2006 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 10:20 год. 25 вересня 2006 р.
21.09.2006 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 338 від 20.09.2006 р. (вх. № 19690 (н) від 21.09.2006 р.), в якому повідомив, що позивачем не подано обґрунтованого розрахунку заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, відтак не може погодитися з позовними вимогами, просить суд відкласти розгляд справи для надання можливості сторонам узгодити суму боргу.
У судовому засіданні 25.09.2006 р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.
Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні 25.09.2006 р., представника не направив.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 11:00 год. 16 жовтня 2006 р.
В судовому засіданні 16.10.2006 р. позивач повідомив суд про те, що передача в заставу обладнання та автотранспорту на суму 1589032 грн., належного ДП “Бучацький мальтозний завод” погоджувалася у 2003 році Тернопільським обласним державним об’єднанням спирової та лікеро-горілчаної промисловості в особі генерального директора Є.В. Сукара.
Судом з'ясовано, що майно, яке знаходиться у заставі та на яке позивач просить звернути стягнення на суму несплачених відсотків за кредитними договорами, перебуває у загальнодержавній власності, адже, відповідно до положень статуту ДП "Бучацький мальтозний завод" та повноважень, визначених Декретом Кабінету Міністрів України № 8-92 від 15.12.1992 р. "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", Державний департамент продовольства Міністерства аграрної політики України є органом, що управляє майном Державного підприємства.
Ухвалою від 16.10.2006 р. суд залучив в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний департамент продовольства Міністерства аграрної політики України. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 10-10 год. 01 листопада 2006 р.
В судовому засіданні 01.11.2006 р. представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю витребування від позивача обгрунтованого розрахунку по несплачених відсотках згідно кредитного договору № 03-364 від 02.11.2004 р.
Позивач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача представників в судове засідання 01.11.2006 р. не направили, хоча про час та місце його проведення були повідомлені у відповідності до чинного законодавства.
Розгляд справи відкладався до 15:30 год. 27 листопада 2006 р.
В судовому засіданні 27.11.2006 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, а представник відповідача визнав суму заборгованості по несплачених відсотках за кредитним договором.
На підставі ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 15:05 год. 29 листопада 2006 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши подані докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю. При цьому суд виходить з такого.
02 листопада 2004 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, м. Київ, в особі Тернопільського центрального відділення “Промінвестбанку”, м. Тернопіль, (Банк), як Кредитором, та Державним підприємством “Бучацький мальтозний завод”, м. Бучач, Тернопільської області, як Позичальником, був укладений Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 03-364, на виконання якого Банк відкрив позичальнику кредитну лінію, що не може перевищувати 1 500 000,00 доларів США для придбання сировини для виробництва спирту, допоміжних матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, транспортних послуг, закупки яблук, оплати витрат, пов’язаних з відвантаженням готової продукції, витрати, пов’язані з виробництвом та інші виробничі потреби, з установленням кінцевого строку погашення кредиту –27 жовтня 2006 р. на умовах щомісячної сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 18 % річних не пізніше останнього робочого дня поточного місяця .
02.11.2004 р. приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І. посвідчено договір застави за реєстром № 6362 згідно якого Відповідач, з метою забезпечення виконання власних зобов’язань за Кредитним договором передав в заставу Позивачу належне йому на праві власності майно: топочний блок –1 шт., зерно пшениці –в кількості 1000 тон, зерно ячменю в кількості –500 тон, спирт етиловий в кількості 26 000 декалітрів.
Заставлене майно оцінене сторонами в загальній сумі 1 462 000,00 (один мільйон чотириста шістдесят дві тисячі) гривень.
У відповідності до п. 3.2 Кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 18 відсотків річних .
Проценти за користування кредитом нараховуються Банком 10, 20 числа та в останній робочий день поточного місяця та сплачуються Позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця.
На підставі п. 4.2.2 відповідач, як Позичальник за кредитним договором зобов’язався своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом.
Як вказує Позивач, починаючи з квітня 2006 року, Відповідач порушив прийняті на себе зобов’язання припинивши сплату відсотків за користування кредитними коштами, станом на 01.09.2006 р. заборгованість ДП “Бучацький мальтозний завод” по сплаті відсотків за кредитом становить 91 529,63 грн.
Відповідно до п. 5.1 договору застави передбачається, що Позивач (Заставодержатель) набуває права звернення стягнення на майно та його реалізацію у наступних випадках : якщо у момент настання строку виконання Заставодавцем (позичальником) зобов’язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме : при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.2 Кредитного договору строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом.
Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Позичальником, умов Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 03-364 від 02 листопада 2004 р. щодо сплати відсотків за користування кредитом.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як визначається ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальнокові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст.20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Положеннями ч. 6 ст. 20 Закону України “Про заставу” передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави, а також згідно з договором про задоволення вимог заставодержателя.
Наявними у справі матеріалами підтверджується, що Державне підприємство “Бучацький мальтозний завод”, усупереч вимогам договору та ст.ст. 525, 526 ЦК України не сплатило відсотки за користування даним кредитом, нарахованих з квітня 2006 р. у розмірі 91 529,63 грн.
Враховуючи, що матеріалами справи та поясненнями представника позивача доведено переконливість доводів Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, м. Київ в особі Філії “Тернопільське Центральне відділення “Промінвестбанку”, м. Тернопіль, перед законом і судом, суд задовольняє позовні вимоги на суму 91 529,63 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користуванням кредитом.
Судові витрати, які включають 915,30 грн. державного мита, 118 грн. витрат в оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
У судовому засіданні 29.11.2006 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 1054 ЦК України, ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, ст. 20 Закону України “Про заставу”, Господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Звернути стягнення заборгованості Державного підприємства “Бучацький мальтозний завод”, (вул. Галицька, 122, м. Бучач, Тернопільської області, ідент. код 00375148) в розмірі 91 529,63 грн. заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом на заставлене майно, яке знаходиться за адресою: м. Бучач, вул. С. Бандери, 2, Тернопільська область :
- топочний блок –1 шт., зерно пшениці –в кількості 1000 тон, зерно ячменю в кількості –500 тон, спирт етиловий в кількості 26 000 декалітрів.
3. Стягнути 1 033,30 грн. судових витрат з Державного підприємства “Бучацький мальтозний завод” (вул. Галицька, 122, м. Бучач, Тернопільської області, р/р 26004301682071 у Філії “Тернопільське центральне відділення “Промінвестбанку”, МФО 338426, ід. код 00375148) в користь акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, (м. Київ, вул. Шевченка,12) від імені якого діє Філія “Тернопільське центральне відділення “Промінвестбанку” ( м. Тернопіль, вул. Танцорова,11, код ЄДРПОУ 09338427).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “08” грудня 2006 р., через місцевий господарський суд.
Суддя Л.В. Кропивна