Справа №:121/1301/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Кайро І.А.

№ провадження:22-ц/190/5082/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Куриленко О. С.

______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Куриленко О.С.

суддів:Онищенко Т.С.,Даніла Н.М.,

при секретарі:Рижих М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» до ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 12 червня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 12 червня 2013 року позов Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач хоча й сплачував надані послуги, але не в повному обсязі, у зв'язку із чим і утворилась заборгованість.

З такими висновками суду погодитись неможливо.

Згідно з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини сторін склалися з приводу надання послуг водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Аналогічні вимоги до наймача з приводу оплати послуг з централізованого опалення, постачання холодною та гарячою водою, водовідведення передбачені Правилами надання послуг по централізованому опаленню, забезпеченню холодною і гарячою водою та водовідводу, які затверджені Постановою КМ України від 21.07.2005р. № 630.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем 21 листопада 2008 року був укладений договір №1-934714 про надання послуг з водопостачання і водовідведення по квартирі АДРЕСА_1, за яким ОСОБА_6 по дійсний час споживає послуги, що надаються позивачем.

З розрахунку, наданого КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму», вбачається, що у відповідача ОСОБА_6 внаслідок оплати за надані послуги не в повному обсязі створилась заборгованість за період з 01.01.2009 р. по 01.01.2013 р. у розмірі 8654,56 грн.

При цьому, нарахування оплати за надані послуги здійснювались за період з 01 січня 2009 року по 01 жовтня 2009 року, з 01 вересня 2012 року по 01 січня 2013 року на підставі показань індивідуального водолічильника, а з 01 жовтня 2009 року по 01 вересня 2012 року по нормі водоспоживання, з урахуванням кількості осіб, проживаючих у квартирі, оскільки 14 червня 2012 року був зафіксований факт, що водомір, розташований в квартирі відповідача, не працює, що підтверджено копією акту від 14 червня 2012 року.

З наданого суду розрахунку вбачається, що основна заборгованість за ОСОБА_6 утворилась за рахунок перерахунку позивачем оплати не за показами лічильника, а за нормами споживання для відповідної кількості осіб і за три роки на підставі Акту перевірки від 14.06.2012 р.

Фактично позивачі просять стягнути заборгованість відповідача, яка утворилась на підставі перерахунку за Актом.

Даним Актом встановлено, що лічильник водоміра не працює і даний лічильник буде знятий з експлуатації після розгляду даного питання на комісії.

Проте, згідно до акту №934714 від 09.10.2009 року, водолічильник марки КВ-1,5 №016661, розташований в квартирі відповідача, прийнятий до експлуатації після державної перевірки та відповідно до службової записки від 27.06.2012 року, внаслідок чергової державної перевірки, яка відбувалась 18.06.2012 року, водолічильник марки КВ-1,5 №016661 визнано придатним до експлуатації.

Будь-якої експертизи водолічильника позивачі не проводили, про проведення судової експертизи водолічильника в суді першої інстанції не заявляли.

Таким чином зафіксований актом від 14 червня 2012 року факт того, що водолічильник марки КВ-1,5 №016661, розташований в квартирі відповідача, не працює, не знайшов свого підтвердження, відповідно до акту державної перевірки від 27.06.2012 року (а.с.58) і продовжує експлуатуватися споживачем.

Відповідачем оплата за надані послуги проводилась по показанням індивідуального водолічильника та за цими показаннями заборгованість має стягуватися в іншому порядку на підставі наданого розрахунку.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню за п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову з наведених підстав.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 12 червня 2013 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді