Справа № 2- 1815/2008

Категорія №  50

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2008 року  Балаклавський районний суд міста Севастополя в складі:

головуючого - судді   Ліморенко І.І.,

при секретарі -   Степанової Ю.Ю.,

за участю:  представника  позивача  - ОСОБА_1

                    представника відповідача -ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в залі суду) в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2до Міністерства Оборони України  про поновлення на роботі, стягненні середнього заробітку, компенсації моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до Міністерства Оборони України з позовом про поновлення на роботі  на посаді директора Державного підприємства МО України Балаклавський судноремонтний завод «Металіст» ( далі ДП МО БСРЗ «Металіст») , стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягненні моральної шкоди  у розмірі 1600 грн. мотивуючи свої вимоги тим, що  згідно наказу  Міністра Оборони України від 02.09.2008 р. за № 425  позивач був звільнений  на підставі п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України  у зв'язку з порушенням абзацу 5 п. 5.3 розділу 5 Контракту від 17.07.2008 р. укладеного між ОСОБА_2. та ДП МО БСРЗ «Металіст».  Також посилаючись на те, що  14.07.2008 р. ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду  була задоволена скарга  Товариства з Обмеженою Відповідальністю  «Трудовий колектив «Балаклавський судноремонтний механічний завод  «Металіст» та  Регіональне відділення  Фонду Державного майна України  в АР Крим  було зобов'язане укласти  з ТОВ «Трудовий колектив «Балаклавський судноремонтний механічний завод  «Металіст»  договір оренди   цілісного майнового  комплексу  ДП МО БСРЗ «Металіст».  Крім того відповідач  був сповіщений про  судові рішення та про передачу  цілісного майнового  комплексу  ДП МО БСРЗ «Металіст»  в оренду , у зв'язку з чим не мав права звільняти  позивача  в межах відповідальності сторін  по контракту, у зв'язку з невиконанням службових обов'язків.

 В судовому засіданні  представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в  судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно  ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» управління об'єктами державної власності здійснюється Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням  і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно з частиною 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою  трудового договору є контракт, в якому  строк його дії, права, обов'язки  і відповідальність сторін ( в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення  і організації правці  працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового,  можуть встановлюватися угодою сторін.

Згідно  п. 4 та п. 6 ст.6  вищевказаного Закону України  уповноважені органи управління  відповідно до покладених завдань укладають і розривають контракти з керівниками держаних підприємств, установ, організацій і господарських структур та здійснюють контроль за їх виконанням, затверджують річні  фінансові та інвестиційні плани.

Також, відповідно  до п. 2.1.1; п. 2.1.2  пункту 2 розділу 2   контракту від  17.07.2008 р.  укладеного між  Міністерством Оборони України та ОСОБА_2 керівник забезпечує складення в установленому порядку  річного фінансового плану Підприємства та подає його на затвердження до Органу управління майном , з яким укладено цей контракт також керівник подає в установленому  порядку до Органу управління майном, з яким укладено цей контракт, квартальну та річну фінансову звітність підприємства.

Згідно з п. 2 доручення Кабінету Міністрів України від 14.08.2008 р. за № 40681/1/1-08 Міністерство Оборони України повинно забезпечити  затвердження фінансових планів підприємств державного сектору економіки у встановлений  законодавством строк, а саме:  проект фінансового плану підприємства у двох примірниках  подається  органу, уповноваженому  управляти державним майном або  корпоративними правами держави належать державі, та їх дочірніх підприємств.

Як  слідує з пояснень  представника  відповідача  станом на 29 серпня 2008 р.  позивачем по справі  - ОСОБА_2., проект фінансового плану державного підприємства ДП МО БСРЗ «Металіст» до департаменту економічної та господарської діяльності  МО України, який виконує  завдання з функціонального управління державними  підприємствами та їх об'єднаннями, що належать до сфери управління  МО України, не надходили.

У зв'язку з  невизнанням  директором ДП МО БСРЗ «Металіст» ОСОБА_2. зобов'язань передбачених п.2.1.1 п.2 розділу 2 Контракту та з метою недопущення подібних випадків у подальшому, наказом Міністра Оборони України достроково розірвано контракт з директором підприємства та звільнено його  із займаною посади.

Пункт 8 ч.1 ст. 36 КЗпП України  підставами припинення трудового договору  є підстави, передбачені контрактом.

Частиною 3 ст. 36 КЗпП України  передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також  у разі його реорганізації ( злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення)  дія трудового договору  працівника продовжується.

При укладенні  контракту ОСОБА_2. був згоден з його умовами в тому числі з  п. 5.3 розділу 5 Контракту та згоден з ним. Ці умову не  суперечать  трудовому законодавству та доводи представника  позивача  про те, що ОСОБА_2.  звільнений  в порушенні  ст.. 40 КЗпП України, не переконливі.

Законодавчого або нормативно - правового акту, який звільняє позивача  -ОСОБА_2 надавати фінансовий план у зв'язку з реорганізацією підприємства немає.

 Як вбачається з абз. 2  п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику  розгляду судами трудових спорів» оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому  договору,  за винятком, встановленим для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством.

Таким чином позовні вимоги  про поновлення на роботі  задоволенню не підлягають, та відповідно не підлягають задоволенню позовні вимоги  про стягнення  середнього заробітку та  компенсації моральної шкоди.

На  підставі викладеного, керуючись  ст.  ст. 209, 213-215  ЦПК України,  відповідно до ст. ст.  21, 36 КЗпП України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2до Міністерства оборони України про поновлення на роботі , стягненні середнього заробітку, компенсації моральної шкоди лишити без задоволення.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подачі заяви про  апеляційне оскарження.

Суддя