Справа № 183/7483/13-а
№ 2-а/183/264/13
П О С Т А Н О В А
іменем України
14.10.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Парфьонова Д.О., при секретарі Нікітіній К.Є., розглянувши в приміщенні суду в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
21.02.2011р. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі щодо не проведення нарахування та виплати протягом періоду з 01.01.2006р. по 31.12.2009р. державної соціальної підтримки дітей війни у вигляді підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; стягнути на його користь недоотриману, внаслідок невиконання відповідачем вимог Конституції України та Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2006р. по 31.12.2009р. суму підвищення до пенсії дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі 5143,11 грн.; зобов`язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії у розмірі, не меншому за встановлений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до законодавчої зміни діючого Закону України, на час нарахування та здійснення виплат.
В обґрунтування свого позову позивач зазначає, що має статус «дитини війни» та згідно з вимогами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року повинна отримувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем такі виплати не здійснювалися, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача щомісячну допомогу.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2011р. позовні вимоги залишено без розгляду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2013р. у справі № 2а-2702/11 ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2011р. скасовано в частині залишення без розгляду позовних вимог, заявлених за період з 01.01.2010р. В решті ухвалу залишено без змін.
Дана адміністративна справа розглянута судом першої інстанції відповідно до ст. 183-2 КАС України, в порядку скороченого провадження. Справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.10.2013р. по справі замінено належного відповідача на Управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області (надалі - відповідач).
11.10.20.13 р. представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в якому зазначив, що позов повністю не визнає та просить відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі..
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2013р. у справі № 2а-2702/11, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням змін, внесених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як свідчать матеріали справи, позивач з позовом звернувся 21.02.2011р., таким чином, враховуючи постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2013р. позовні вимоги, заявлені за період з 01.01.2010р. по 20.08.2010р. включно підлягають залишенню без розгляду.
Стосовно позовних вимог, заявлених за період з 21.10.2010р., суд враховує наступне.
Як свідчать матеріали справи, позивач перебуває на обліку у відповідача і відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., набув статусу «Дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом. Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 р. дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Як особі, що має статус «Дитина війни», позивачу у 2007 році не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а з 2008 року вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався частково, у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. у справі № 10-рп/2008 зміни, внесені до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» в частині визначення розміру виплат особам, віднесеним до категорії «Діти війни» визнані неконституційними, внаслідок чого стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягає застосуванню в редакції, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. На 2010 рік та на 2011 рік - до 23.07.2011р. дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» законодавчо не обмежена.
Враховуючи, що позивач просив, окрім іншого, зобов`язати відповідача нараховувати та виплачувати в подальшому, тобто з 01.01.2010р. підвищення до пенсії «Дітям війни» до зміни діючого законодавства України, позовні вимоги, заявлені за період з 21.08.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.01.2011р. 22.07.2011р. підлягають задоволенню.
При цьому, кінцева дата, по яку підлягають задоволенню позовні вимоги пояснюються наступним.
Законом України від 14.06.2011р № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, згідно з яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вказаний Закон України набрав чинності, як в ньому зазначено, з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 19.06.2011р.
На виконання вимог вказаного вище Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 від 06.07.2011р., відповідно до п.6 якої установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Означена постанова набрала чинності з моменту її офіційного опублікування 23.07.2011р. (Урядовий кур'єр N133) та діє до 01.01.2012р..
З огляду на наведені правові норми, а також керуючись ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд вважає, що підстави для зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22.07.2011р. відсутні.
При цьому, на час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відсутність грошових коштів на виплату підвищення до пенсії в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Керуючись ст.ст. 100, 158, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги за період з 01.01.2010р. по 20.08.2010р. включно залишити без розгляду.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області, що виразились в порушенні вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії без урахування її підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 21.08.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.01.2011р. по 22.07.2011р.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 21.08.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.01.2011р. по 22.07.2011р. включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, виплаченої у цей період.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через десять днів після отримання її копії сторонами, а в разі оскарження постанови в апеляційному порядку після розгляду апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області з одночасним направленням копії апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області.
Суддя: Д.О. Парфьонов