Єд.Ун.№763/3888/13-к
1-кп/763/185/13
ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
_______________________________________________________________________________________
ВИРОК
іменем України
03 вересня 2013 року м. Севастополь
Гагарінський районній суд міста Севастополя в складі головуючого судді Щербакова В.В.,
при секретарі Дегтярьової Г.А.,
за участю державного обвинувача - прокурора прокуратури Гагарінського району міста Севастополя Кривов’яз Д.В., потерпілої ОСОБА_2, захисника-адвоката ОСОБА_3,
у відкритому судовому засіданні в приміщенні Гагарінського районного суду міста Севастополя розглянув кримінальне провадження відносно,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Севастополя, росіянина, громадянина України, який має середню освіту, працюючого ПП «ОСОБА_6» автомийник, не одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимий: 19.12.2011 року Нахімовським районним судом міста Севастополя за ст. 198 КК України до 1 року позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки; 30.10.2012 року Гагарінським районним міста Севастополя по ст. 186 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, з застосуванням ст.ст.70 ч.4, 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком на 3 роки, ухвалою апеляційного суду міста Севастополя від 30 квітня 2013 року вирок змінено в частині призначеного покарання та остаточне призначено покарання в вигляді 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з застосуванням ст.75, 76 КК України з випробуванням на строк 2 роки, має не погашену та не зняту судимість.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4, будучи раніше судимий, маючи не зняту і не погашену судимість, 07.05.2013 року близько 10.00 годин, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись на перехресті вул. Крупської та вул. Уральської в місті Севастополі, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, зірвав з шиї потерпілої ОСОБА_5 золотий ланцюжок, якій розірвався та смог викрасти його частину вартістю 3000 гривень, після чого з місця скоєння злочину втік а в подальшому розпорядився викраденим майном на свій розсуд, заподіявши потерпілої матеріальну шкоду на суму 3000 гривень.
Допитаний в якості обвинуваченого у судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав свою вину в скоєні злочину, щиро покаявся та пояснив, що дійсно 07.05.2013 року він з ранку гуляв біля ЦУМУ в районі приватного сектору. Він шов зі знайомим та його дівчиною. Їм на зустріч йшла потерпіла, він вирішив зірвати з неї ланцюжок. Його знайомі не знали про це. Він підбіг до потерпілої та зірвав ланцюжка і відразу втік. В подальшому на Юмашевському ринку він продав ланцюжок незнайомому чоловіку який скупає золото за 100 гривень. Гроші потратив на власні потреби.
Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор та потерпіла також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 ч.3 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст. 349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає, що зібрані у справі докази, достовірність яких і істинність яких обвинувачуваним не заперечуються, в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати його дії за ст.186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_4, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які є тяжкім, особу підсудного, раніш судимий, скоїв правопорушення під час відбування покарання за вироком суду від 30.04.2013 року, за місцем проживання характеризується органом міліції незадовільно, сусідами позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудному, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання підсудному, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, а також думку потерпілої, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання с ізоляцією від суспільства в вигляді позбавлення волі в межах санкції ст. 186 ч.2 КК України. Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судових витрат не має.
Речові докази - 4 куска ланцюжка розміром 2,8 см., 7,5 см., 30 см., 62,5 см. із металу жовтого кольору, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 - вважати повернутими за належністю.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст. 349 ч.3, 370, 373, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 ч.1 КК України до даного покарання приєднати частково покарання за вироком Гагарінського районного суду міста Севастополя від 30.10.2012 року та остаточно призначити в вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Обрати відносно ОСОБА_4 міру запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою. Взяти ОСОБА_4 під варту в залі суду з направленням до ІТТ міста Севастополя с подальшим етапуванням до ССІ №15 міста Сімферополя.
Речові докази по справі, 4 куска ланцюжка розміром 2,8 см., 7,5 см., 30 см., 62,5 см. із металу жовтого кольору, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 - вважати повернутими за належністю.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду міста Севастополя протягом 30 днів через Гагарінський районний суд міста Севастополя.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.
Головуючий по справі
Суддя: В.В.Щербаков