КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДОНЕЦЬКА

__________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року Справа № 2\257\1339\13

м.Донецьк,

вул. Собінова,147

Київський районний суд міста Донецька в складі :

Головуючого судді - О.В. Епель,

при секретарі - Ю.С. Джус,

за участю предст. позивача ККП «Донецькміськтепломережа» - Федіна С.О.,

відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати спожитих послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ККП «Донецькміськтепломережа» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати отриманих послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, мотивуючи тим, що відповідачі проживають з неповнолітньою дитиною в квартирі АДРЕСА_1, є споживачем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, однак надані їм послуги у період з травня 2009 року по листопад 2012 року оплачують не регулярно та не у повному обсязі, тому мають заборгованість в сумі 3807 грн. 06 коп. Раніше, у червні 2012 р. підприємство позивача зверталось до суду з заявою про видачу судового наказу, який був виданий, але 05.09.12 р. скасований за заявою боржників. Оскільки суму заборгованості відповідачі у добровільному порядку не сплачують, то позивач просив суд стягнути з них солідарно заборгованість 3 807 грн.06 коп., 3% річних в сумі 95 грн. 35 коп., індекс інфляції 44 грн. 60 коп.

В ході розгляду справи в суді представник позивача, який діяв на підставі перевірених судом повноважень (довіреності)- Федін С.О. позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, які аналогічні викладеним у позові та додав, що в квартирі відповідачів зареєстровані три особи: самі відповідачі та їх неповнолітній син ОСОБА_4 В квартирі відповідачів встановлений квартирний водомір. Але 09.02.08 р. цей водомір буз знятий на повірку та встановлений знову в квартирі відповідачів 18.12.09. року. В цей період нарахування за гарячу воду здійснювалось за середніми показниками на трьох осіб. Після встановлення водоміру з 18.12.09 р. відповідачі не допускали контролерів до зняття показань лічильника, тому нарахування за гарячу воду продовжувалось здійснюватись за середніми показниками. Більш того, так як лічильник гарячої води, що знаходиться в квартирі відповідачів, не знаходиться на балансі ККП «Донецькміськтепломережа», то представники підприємства взагалі не повинні щомісячно приходити і знімати показання цього засобу, а саме на споживачів комунальних послуг-відповідачів покладено обов»язок щомісячно повідомляти показники лічильника-водоміра для здійснення відповідних нарахувань. Відповідачі показників не повідомляли, представників позивача до квартири не пускали, тому нарахування їм проводились не за показниками квартирного водоміра, а за середніми показниками з врахуванням пільги відповідача ОСОБА_2 як дитини війни в розмірі 25%. Теплова енергія у спірний період з 01.05.2009 року по 01.11.2012 року враховувалась загально будинковим лічильником, нарахування відповідачам здійснювались на підставі актів, складених представником ККП «Донецькміськтепломережа» та представником мешканців будинку ОСОБА_5 про показники засобу обліку. В той період, коли тепломір був відсутній, то відповідачів переводили на іншу систему оплати- за середніми показниками. Відповідачі оплачували отримані послуги не повно і не своєчасно, тому існують законні підстави для стягнення з них виниклої заборгованості а також суми 3% річних та індексу інфляції. Просив позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснив, що квартира належить йому на праві власності, в цій квартирі зареєстрований він, його дружина ОСОБА_3 та їх неповнолітній син - ОСОБА_4 Квартира розташована у багатоквартирному будинку, вони є споживачами централізованого опалення та гарячого водопостачання, що надаються підприємством позивача, але вони регулярно, вчасно та повністю сплачують за отримані ними послуги позивача відповідно до показників встановленого в їх квартирі з листопада 2003 року квартирного водоміру по розрахунковій книжці. У спірний період, 09.08.2008 року по 18.12.2009 р. засіб обліку гарачої води був знятий представниками позивача нібито для повірки. В цей час нарахування здійснювались за середніми показниками і він регулярно оплачував такі рахунки. Більш того, він неодноразово звертався до підприємства позивача за роз»ясненнями щодо тривалої повірки лічильника і здійснюваних нарахувань за середніми показниками, але водомір в його квартирі був відсутнім більше року. Більш того, з письмової відповіді заступника директора ККП «Донецькміськтепломережа» йому стало відомо, що нібито він не допускає контролерів до зняття показників засобів обліку, тому нарахування за гарячу воду здійснюються йому не за показниками водоміра, а за середніми показниками. Але, він та його дружина жодного разу не перешкоджали представникам ККП «Донецькміськтепломережа» у знятті показників лічильника. Більш того, «Донецькміськтепломережа», як підприємство, що веде розрахунки за комунальні послуги й одержуючи з за них оплату, жодного разу не здійснило зняття показань із квартирного приладу обліку гарячої води в їх квартирі, не виходили за їх адресою, тому посилання на недопуск до зняття показників представників постачальної організації взагалі є надуманими та безпідставними. Також, в їх під»їзді з 16.09.2008 року був встановлений засіб обліку теплової енергії, однак не зрозуміло чому нарахування йому за теплову енергію здійснювалось не за показниками цього засобу обліку, а також за середніми показниками, що значно перевищувало фактично спожиті ними послуги. За його власними розрахунками, відповідно до показників лічильника та фактино здійснених ним систематичних оплат у спірний період в них немає ніякої заборговності за спожиті послуги позивача. Але, коли він пішов на звірку до підприємства позивача, то контролер, перевіривши його квітанції, які підтверджують факт здійснення ним оплат у спірний період, пояснила, що зроблені ним у цей період платежі були зараховані в рахунок погашення старого боргу за 2005 - 2008 роки. При цьому, підриємство позивача не враховує і не виконує рішення Київського районного суду м. Донецька від 11.09.2009 р., яке вступило в законну силу, відповідно до якого за період з 01.12.2005 р. по 01.08.2008 р. за ними не тільки немає ніякого боргу за спожиті комунальні послуги позивача, а навіть існує певна переплата. Таким чином, він вважав, що цей позов є необгрунтованим, розрахунки заборгованості позивачем зроблені не вірно, у суперечність до діючого законодавства. Вони не відповідають фактичним обставинам. Просив суд у задоволенні позовних вимог ККП Донецької міської ради «Донецькміськткпломережа» відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні також позов не визнала і надала пояснення, які аналогічні тим, що надав суду ОСОБА_2 Просила у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, оригінали квитанцій на оплату комунальних послуг, наданих відповідачами, суд дістається висновку, що позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донеькміськтепломережа» не підлягають задоволенню за наступними підставами .

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

Під час розгляду цієї справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, під час розгляду справи було роз'яснено права та обов'язки, в тому числі положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторонам було надано всі можливості для реалізації їх прав щодо клопотань та надання доказів, що підтверджується журналом судового засідання.

Сторони скористались своїми правами на власний розсуд, вважали, що надали всі наявні в них докази у справі, клопотань не заявляли, тому суд розглядає справу на підставі тих доказів, що містяться у справі і вважає що їх достатньо для прийняття правильного та обґрунтованого рішення.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.28 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», Наказами Держкомжилгоспу № 65 від 01.07.1994 року «Про затвердження Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» № 190 від 27.06.2008 року ( Далі - Правила 190), ст.ст. 64,67 ЖК України, ст.ст. 509, 525, 526, 539 ЦК України, п.п. 10,11,12,15,18 Постанови КМУ «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення» № 630 від 21.07.2005 року ( Далі - Правила 630 ), п.п. 4.2, 4.15, 9.6 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України № 65 від 01.07.1994 р. ( Далі - Правила № 65), Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (Далі - Закон України про об»єднання).

На підставі ст. 67 ЖК УРСР плата за комунальні послуги здійснюється, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Згідно з ст. 68 ЖК УРСР власники, наймачі та орендарі квартир повинні вносити плату щомісяця в строки, встановлені діючим законодавством.

Відносини між суб»єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово - комунальних послуг і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються Правилами № 630.

Згідно п. 8 цих Правил № 630 надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуги надаються споживачеві згідно з договором.

Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо умови відповідно форми договору не встановлені законом.

А, виходячи з Постанови ПВСУ № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», видача й одержання квитанції-замовлення, квитанції зобов»язання чи іншого документа на підтвердження укладення договору про побутове обслуговування свідчить про згоду сторін з усіма його умовами. Ці умови є обов»язковими для сторін і суд повинен виходити з них при вирішенні спору, коли не буде встановлено, що вони не відповідають фактичним даним, або суперечать закону.

Відповідно до ст. 526 ЦК України обов»язки повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання обов»язків не припускається.

Згідно п.4.15 вищевказаних Правил № 630 лічильники води, у встановлений паспортом термін, підлягають перевірці представником Держспоживстандарту із установленням пломби перевірочного клейма. Лічильники води, які не мають відповідного клейма до встановлення й експлуатації не допускаються.

Відповідно до статті 28 ЗУ « Про метрологію і метрологічну діяльність» перевірка, у тому числі, демонтаж, транспортування і монтаж приладів вимірювальної техніки фізичним особам, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, здійснюється за рахунок підприємств і організацій, що надають послуги по водопостачанню, що також регламентовано п. 1.13 Правил користування системами комунального водопостачання і водоотведения в населених пунктах України, затвердженими наказом Госкомхоза України від 01.07.1994 року. (Далі- Правила )

Пунктом 4.16 вищевказаних Правил передбачено, що перевірка вододічильників, що не перебувають на балансі постачальної організації, виконуються за рахунок абонента силами Водоканалу, при цьому періодична перевірка, у тому числі, демонтаж, транспортування і монтаж приладів вимірювальної техніки фізичним особам, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, здійснюється за рахунок підприємств і організацій, що надають послуги.

Відповідно до Методичних рекомендацій «Про обчислення обсягів споживання населенням у квартирах і житлових будинках, обладнаних приладами обліку», затверджених розпорядженням глави Донецької облдержадміністрації № 261 від 25.05.2006 року перевірка роботи та показників засобів обліку води здійснюється підприємством, що веде розрахунки за ці послуги, не менш 1 разу на місяць.

Відповідно до наказу держкомітету України за питаннями технічного регулювання і споживчої політики «Про регулювання питань про збільшення міжповірочних інтервалів водо лічильників холодної і гарячої води» № 141/212/91 від 15.06.2005 року для водо-лічильників номінальним діаметром від 10 до 20 мм був встановлений міжповірковий інтервал З роки.

Відповідно до ст.4 Закону України про об»єднання, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Статтею 22 Закону «Про об»єднання» передбачений порядок оплати комунальних послуг членами об'єднання.

Так, цією статтею визначено, що тільки за наявності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом.

Кошти, що сплачуються власниками приміщень за надані їм комунальні послуги, можуть згідно з укладеними договорами надходити на рахунок об'єднання для накопичення і наступного перерахунку підприємствам, організаціям, які надають ці послуги. Перерахування коштів підприємствам, організаціям, які надають послуги, здійснюється щомісячно у визначений день відповідно до договору між об'єднанням і цими підприємствами, організаціями.

За відсутності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг управитель зобов'язаний за рахунок коштів балансоутримувача встановити загальнобудинкові прилади обліку.

У разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг.

Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі договору дарування від 26.05.2004 року квартир за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2. \а.с.96\

В цій квартирі зареєстровані та проживають : ОСОБА_2, його дружина ОСОБА_3 та їх неповнолітня дитина - син ОСОБА_4 \а.с.2\

Між відповідачами та ККП « Донецькміськтепломережа» укладений договір централізованого опалення та гарячого водопостачання шляхом видачі розрахункової книжки, що не суперечить діючому законодавству, а саме ст.639 ЦК України.

Внутрібудинкова система водопостачання та централізованого опалення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 перебуває на балансі об»єднання співвласників багатоквартирного буднку «Київський -2» ( Далі- ОСББ «Київський-2»), членами якого є відповідачі.

ОСОБА_2 як дитина війни користується пільгою в розмірі 25% на оплату комунальних послуг.

В багатоквартирному будинку № 18 був первісно був встановлений тепломір 04.03.2002 року. Далі, 01.02.2008 року він був знятий і з цього часу нарахування за теплоенергію відповідачам у період з 01.02.2008 року по 15.04.2008 року здійснювалось на опалювану площу 49,2 кв. м з врахуванням пільги «Діти війни» на одну особу (за 1 кв. м опалюваної площі щомісячно протягом всього року 2,55 грн.; за 1 кв. м опалюваної площі протягом опалюваного періоду 5,10 грн.; за 1 Гкал теплової енергії 189,67 грн.)

З 16.09.2008 року в під»їзді, де розташована квартира відповідачів, знову встановлений засіб обліку (тепломір) і до 23.03.2010 року нарахування відповідачем за теплову енергію здійснювались за показниками тепломіру.

23.03.2010 року тепломір був знятий на позачергову повірку і тому в період з 23.03.10 р. по 15.04.10 р. нарахування знову здійснювалось за іншою системою оплати - за середніми показниками.

01.06.2010 р. тепломір був знову встановлений та нарахування відповідачам за спожиту теплову енергію здійснювались за його показниками.

Крім того, в квартирі відповідачів з листопада 2003 року всттановлений квартирний водомір гарячої води. З 09.08.2008 року по 18.12.2009 р. засіб обліку гарачої води був знятий представниками позивача для повірки. В цей час нарахування відповідачам за гарачу воду здійснювались за середніми показниками.

ОСОБА_2 неодноразово звертався до підприємства позивача за роз»ясненнями щодо здійснюваних нарахувань за спожиті постуги тепла та гарчої води.

18.12.2009 р. водомір знову був встановлений в квартирі відповідачів, але нарахування здійснювалось не за його показниками.

З письмової відповіді заступника директора ККП ДМР «Донецьктепломережа» Л.В. Нешкової № 974 від 14.03.2012 р., отриманої на звернення ОСОБА_2, вбачається, що дійсно, споживачі послуг ( відповідачі) у спірний період неодноразово переводились на інші системи оплати за середніми показниками в зв»язку з демонтажем будинкових та квартирних засобів тепла та гарячої води для ремонту та планових і позапланових повірок.

Крім того, після повірки квартирного лічильника та встановлення його в квартирі відповідачів з 01.06.2010 р. підприємство позивача здійснювало нарахування відповідачам за гарячу воду не за показниками цього водоміру, а виходячи з розрахунків 1,5 м куб. на одну зареєстровану особу так як відповідачі перешкодали у доступі контролеру постачальної організації (позивача) до зняття показників квартирного водоміру.\а.с.45\

Ці обставини сторонами у справі не оспорювались, тому віповідно до ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають та вважаються встановленими.

Рішенням Київського районного суду м.Донецька від 11 вересня 2009 року у справі за позовом ККП ДМР «Донецьктепломережа» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволенні позову відмовлено повністю та встановлно, що за період з 01.12. 2005 року по 01.08.2008 р. відповідачі отримані послуги теплопостачання та гарячого постчання оплачені в сумі 3693,68 грн. \а.с.46\ Це рішення вступило в законну силу, а тому, оставини, які ним встановлні щодо тих самих сторін доказуванню в порядку ст.61 ЦПК України також не підлягають і приймаються судом до уваги.

Проаналізувавши встановлені обставини та надані суду докази у їх сукупності, суд вважає, що розрахунки, зроблені позивачем не відповідають законодавству України та фактичним обставинам справи.

Звертаючись з цим позовом до суду, позивач не врахував, що згідно до ст. 22 Закону «Про об»єднання» тільки за наявності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом. В даному випадку, в квартирі відповідачів засіб обліку спожитої теплової енергії відсутній і функції управителя здійснює ОСББ «Київський-2». Згідно з нормами тієж статті 22 Закону «Про об»єднання» за відсутності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг управитель зобов'язаний за рахунок коштів балансоутримувача встановити загальнобудинкові прилади обліку і у разі, якщо правління ОСББ самостійно здійснює функції управителя то воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг і тоді саме об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг.

В даному випадку, позивач, посилаючись на наявність будинкового тепломіру в будинку, де розташована квартира відповідачів, діючи в порушення своїх обов»язків, покладених ст.60 ЦПК України не надав суду жодного належного та допустимого доказу наявності правових підстав, передбачених ст.22 Закону «Про об»єднання» для покладення відповідальності за своєчасну оплату вартості фактично спожитих послуг теплопостачання саме членами об'єднання- відповідачами, а не самим ОСББ «Київський-2», не тільки не підтвердив, а й взагалі не конкретизував в судовому засіданні хто саме у виниклих правовідносинах є замовником теплової енергії ( відповідачі, які є членами об»єднання співвласників багатоквартирного будинку чи саме ОСББ «Київський-2»), оскільки квартира відповідачів тепломіром не обладнана.

Більш того, розрахунки, зроблені позивачем, не відповідають фактичним обставинам справи і також не підтверджені представником позивача належними та допустими доказами.

Напроти, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи (копіями квітанцій, оригінали яких буди досліджні в судовому засіданні), у спірний період відповідачі щомісячно, своєчасно здійснювали відповідні розрахунки за спожиті ними послуги теплопостачання та гарячогого водопостачання. Більш того, судовим рішенням від 11.09.2009 р. встановлено, що за відповідачами за попередній спірний період з 01.12.05 р. по 01.08.08 р. виникла грошова переплата по оплаті послуг позивача ( замість 2088,54 грн. сплачено 3693,68 грн.), тобто переплата становить 1605 грн.14 коп. мала бути врахована підприємством позивача при здійсненні розрахунків за даний спірний період. Однак, як вбачається з наведених позивачем розрахунків, цього ККП ДМР «Донецьктепломережа» зроблено не було. Проте, рішення суду, яке вступило в законну силу, підлягає виконанню всіма підприємствами, організаціями на всій території України. Представник позивача в судовому засіданні також не зміг довести суду правильність нарахувань і рзміру боргу відповідачів.

Більш того, здійснюючи нарахування відповідачам за послуги гарячого водопостачання після здійснення повірки та встановлення 18.12.2009 р. водоміра в квартирі відповідачів, позивач безпідставно виходив з розрахунків 1,5 м куб. на одну зареєстровану в квартирі відповідачів особу з посиланням на те, що відповідачі перешкоджали у доступі контролеру постачальної організації до зняття показників квартирного водоміру.

З таким порядком нарахування суд погодитись не може і вважає, що підприємство позивача безпідставно перевело споживачів комунальних послуг, мешканців квартири вказаної квартири АДРЕСА_2 на іншу систему оплати послуг, необгрунтованно робило розрахунки вартості послуг без врахування показників квартирного водоміру так як факти невиконання відповідачами своїх обов»язків щодо допуску контролера для зняття показників не знайшли свого підтвердження.

Такі обставнини, у порушення ст.60 ЦПК України, не доведені позивачем та його представником жодним належним та допустимим доказом. Відповідні акти про таке не складались, іншими засобами така винна поведінка відповідачів не фіксувалась і в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які документи, які б підтверджували ті факти, що працівники «Донецькміськтепломережа» у спірний період взагалі приходили в квартиру АДРЕСА_3 для зняття показників з квартирних засобів обліку, а мешканці квартири їм чинили якісь перешкоди.

Більш того, обгрунтоуючи правомірність нарахувань за спожиту гарячу воду не за показниками квартирного водоміра, предствник позивача стверджував, що конкролери взагалі не зобовязані щомісячно ходити по квартирам та здійснювати зняття показників. Але, такі твердження не грунтуються на законі, суперечать Методичним рекомендаціям «Про обчислення обсягів споживання населенням у квартирах і житлових будинках, обладнаних приладами обліку», затверджені розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації № 261, в яких вказано, що перевірка роботи та показників засобів обліку води здійснюється підприємством, що веде розрахунки за ці послуги, не менш 1 разу на місяць.

Більш того, в судовому засіданні представник позивача, діючи у порушення положень ст.60 ЦПК України, взагалі не надав суду жодного переконливого доказу щодо правильності здійснених відповідачам нарахувань за спожиті ними послуги у спірний період, не довів необхідності переведення відповідачів на іншу систему оплати під час повірок засобів обліку, не підтвердив факт здійснення цих повірок ( як планових так і позапланових), не переконав у необхідності зняття засіб обліку на позапланову перевірку, факту виконання ремонту будинкового тепломіру після його зняття з будинку у 2008 році та фактів відповідного опломбування як загальнобудинкових так і квартирних засобів обліку та зняття з них щомісячно відповідних показників обсягу спожитих послуг у спірний період. І взагалі представник позивача не переконав суд у своїй правоті.

Напроти, доводи відповідачів суд вважає такими, що заслуговують на увагу, так як саме вони відповідають встановленим судом фактичним обставинам, підтверджуються здійсненими відповідачами власними щомісячними розрахунками та квітанціями про регулярну оплату спожитих послуг тепло- та гарячого водо- постачання у спірний період.

Отже, позов ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» не базується на нормах діючого законодавства України, не відповідає фактичним обставинам, встановленим судом, не доведений документально і факти, викладені в позові, спростовуються доводами відповідачів та наданими ними доказами у підтвердження власних заперечень, тому суд відмовляє у задоволенні цього позову повністю.

Інших обставин, які б мали суттєве значення у справі судом встановлено не було.

Оскільки позивач є комунальним підприємством, звільненим від оплати судових витрат, то, відмовивши у задоволенні його позову, суд, відповідно до положень ст.88 ЦПК України вважає за необхідне судові витрати у цій справі компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, ст. 22 Закону України « Про захист прав споживачів», ст.ст. 64,67 ЖК України, ст.ст. 509, 525, 526, 539 ЦК України, ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», п.п. 10,11,12,15,18 Постанови КМУ «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення» № 630 від 21.07.2005 року, п.п. 4.2, 4.15, 9.6 правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України № 65 від 01.07.1994 р., керуючись ст.ст.10,11,60-61, 88,212,213,214, 215, 226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати спожитих послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання - відмовити у повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлений 18 вересня 2013 року та проголошений під час відсутності представника позивача та відповідачів.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення.

Суддя :