СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

14 жовтня 2013 року Справа № 5020-9/328-4/264

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воронцової Н.В.,

суддів Фенько Т.П.,

Заплава Л.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 17 вересня 2013 року у справі №5020-9/328-4/264

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя

до боржника Публічного акціонерного товариства "Севастопольське підприємство "Ера"

про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ:

УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ "СП "Ера".

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18.05.2009р. заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

29.07.2009р. в офіційному виданні - газеті "Голос України" №139 було опубліковано оголошення про процедуру банкрутства.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 22.10.2009р. затверджено реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя 14.12.2009р. введено процедуру санації ВАТ "СП "Ера" на строк 12 місяців, припинено повноваження керуючого санацією - Захарченко І.В. та призначено керуючим санацією - Бондаря Олександра Анатолійовича (ліцензія серії НОМЕР_1 від 09.02.2010, яка видана Державним департаментом з питань банкрутства).

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14.02.2011р. було затверджено план санації ВАТ "СП "Ера".

Ухвалами суду строк санації боржника продовжувався.

01.07.2013р. на адресу суду надійшло клопотання керуючого санацією Бондаря О.А. про продовження строку санації та повноважень керуючого санацією на 6 місяців. Клопотання мотивоване рішенням комітету кредиторів від 12.06.2013р., а також тим, що санація боржника виконана не в повному обсязі.

Ухвалю господарського суду міста Севастополя від 17 вересня 2013 року продовжено строк процедури санації Публічного акціонерного товариства "Севастопольське підприємство "Ера" на шість місяців. Продовжено повноваження керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Севастопольське підприємство "Ера" - арбітражного керуючого Бондаря О.А. на шість місяців.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду у даній справі, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оспорювану ухвалу та визнати ПАТ "Севастопольське підприємство "Ера" банкрутом і відкрити ліквідаційну процедуру.

Судова колегія, ознайомившись із апеляційною скаргою ПАТ "ВТБ Банк", дійшла висновку про наявність підстав для її повернення, виходячи з наступного.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, Закон України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 прикінцевих та перехідних положень) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Підпунктом 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлені ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, а саме 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Водночас, Вищий господарський суд України в інформаційному листі від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" вказав, що положення підпункту 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Разом з тим, слід урахувати, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 3 Закону).

Отже, розмір ставки судового збору у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору станом на 1 січня календарного року.

Положеннями статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" з 1 січня 2013 року установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1 147 гривень.

Виходячи з положень наведених норм, ставка судового збору, яка підлягає сплаті за розгляд апеляційної скарги для вимоги немайнового характеру з 1 січня 2013 року, справляється у розмірі 573,50 грн.

Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до скарги додаються зокрема докази сплати судового збору.

В якості доказу слати судового збору за подання апеляційної скарги до суду, Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" надана копія Розпорядження директора Відділення "Кримської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк" від 25.09.2013р. за №152, яким зобов'язано перерахувати кошти в сумі 573,50 на рахунок Державного бюджету міста Севастополя.

Проте, судова колегія не може прийняте зазначене розпорядження, в якості належного доказу сплати заявником судового збору, з огляду на наступне.

Так, в п. 2.20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", зазначено, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Слід зазначити, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору (п. 2.20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7).

Відповідно до п.1.30 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

З огляду на вищевикладене, копія розпорядження керівництва банку про зобов'язання перерахувати кошти, не є платіжним документом в розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та воно не свідчить про здійснення грошової операції із перерахування цих коштів, тобто не підтверджує сам факт сплати судового збору, а містить в собі тільки зобов'язальну умову.

Будь - яких інших доказів, які б свідчили про виконання розпорядження №152 від 25.09.2013р., тобто зарахування грошових коштів в сумі 573,50 грн. в дохід Державного бюджету міста Севастополя в якості судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, суду представлено не було.

Враховуючи, що заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку, скарга підлягає поверненню господарським судом з підстав передбачених ГПК України, а саме пунктом 3 частини першої статті 97 (п. 2.22 Постанови №7 від 21.02.2013р.).

При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що останній вправі після усунення вищевказаних обставин, які слугували підставою для повернення апеляційної скарги, звернутися повторно з апеляційною скаргою.

Керуючись пунктом 3 частиною 1 статті 97, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути Публічногму акціонерному товариству "ВТБ Банк" апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 17 вересня 2013 року по справі № 5020-9/328-4/264 та додані до неї матеріали.

Головуючий суддя Н.В. Воронцова

Судді Т.П. Фенько

Л.М. Заплава