АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/774/10020/13 Головуючий у 1 й інстанції - Дубовенко І.Г.

Категорія - 56 Доповідач - Григорченко Е.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Григорченка Е.І.

суддів - Варенко О.П., Макарова М.О.

при секретарі - Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2013 року, де ставить питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення позову, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2013 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.06.2012 року з ОСОБА_3 на її користь на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку(доходу) щомісячно з 29.05.2012 року. Підставою для ухвалення рішення про стягнення аліментів у частці від заробітку послужило те, що відповідач працює приватним підприємцем.

Згідно відповіді Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області за № 6832/10/17.1-23 від 21.05.2013 року ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) у 2012 році знаходився на обліку в Новомосковській ОДПІ на спрощеній системі оподаткування. Відповідно до поданих декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2012 рік - ОСОБА_3 звітував кожний квартал про дохід за наростаючим підсумком, та за 2012 рік його дохід за поданою декларацією (реєстраційний № 32953 від 11.02.2013 року) становив 388481 грн.

Враховуючи встановлені обставини, вимоги законодавства, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідач працює, докази, які б підтверджували зміну матеріального або сімейного стану та здоров'я позивача, суду не надано.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст.ст. 184, 192 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-61 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку, що на час ухвалення рішення відсутні підстав для зміни розміру аліментів.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, що відповідач не надав доказів того, що його заробіток становить 1200 грн., при доході 388481 грн., не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки питання стягнення аліментів вирішується на стадії виконання рішення суду про стягнення аліментів, яким стягнено з відповідача ? частину заробітку(доходу).

Посилання апелянта на те, що йому стало відомо після ухвалення рішення про придбання відповідачем нерухомого майна, не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права та до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки і висновків суду не спростовують.

Районний суд розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

СУДДІ: