Єд.Ун.№763/4000/13-к
1-кп/763/205/13
ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
_____________________________________________________________________________________________
ВИРОК
іменем України
23 вересня 2013 року м. Севастополь
Гагарінський районній суд міста Севастополя в складі головуючого судді Щербакова В.В.,
при секретарі Дегтярьовій Г.А.,
за участю державного обвинувача - старшого прокурора відділу прокуратури міста Севастополя Єрмолаєва Д.А.,
у відкритому судовому засіданні в приміщенні Гагарінського районного суду міста Севастополя розглянув кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013140000000298 від 02.03.2013 р. відносно,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Севастополь, громадянина України, росіянина, офіційно не працюючого, з вищою освітою, не одруженого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, суд
ВСТАНОВИВ:
01.03.2013 року о 20 годині 20 хвилин ОСОБА_2, керував автомобілем «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухався в місті Севастополі по Фіолентівському шосе з боку Стрілецького авторинку у напрямку автодороги «Севастополь - порт б. Камишова». В ході руху ОСОБА_2, знаходячись у місті Севастополі навпроти будинку 15 по Фіолентівському шосе, в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3.б, 12.3.б Правил дорожнього руху України - не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на зміну дорожньої обстановки - появу на проїжджій частині дороги пішохода - який являв собою небезпеку для руху, яку водій об`єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а замість того провів маневрування транспортного засобу у вигляді відвороту вліво, в наслідок чого водій ОСОБА_2 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, який переходив проїжджу частину дороги зліва за ходом автомобілю «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_1. В наслідок ДТП пішохід ОСОБА_3 згідно судово-медичної експертизи №910 мд від 23.05.2013 р. отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого переламу хірургічної шийки правої плечової кістки з зміщенням; закритого переламу діафізу правої ліктьової кістки з розривом лучелоктевого зчленування; відкритого переламу великоберцової кістки правої гомілки у верхній третині з зміщенням; переламу діафізу малоберцової кістки на межі верхньої та середньої третини з зміщенням; підвивіху у колінному суглобі; відкритого подвійного переламу діафізу малоберцової кістки правої стегнової кістки у середній та нижній третині з розбіжністю відламків; закритих двосторонніх переламів кісток тазу - сідничні та лонні; садна лобу, носу, правого ліктя отрок; равно-забитої рани на правому стегні та правій гомілці - які є тяжкими тілесними ушкодженнями.
Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст.286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.
Потерпілий ОСОБА_3 до судового засідання не з`явився, надіслав до суду заяву з проханням розглядати кримінальне провадження у його відсутність. За таких умов суд вважає можливим розгляд справи у відсутність потерпілого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину визнав в повному обсязі та показав, що 01.03.2013 роки після 20 годин він їхав на автомобілі ВАЗ 21011 по Феолентовському шосе у бік заправки ОККО зі швидкістю близько 60 км/год. Був темний час доби. Дорога не була освітлена. Навпроти диспансеру несподівано на дорогу вийшла людина, яка була в темному одязі. Він не встиг зреагувати і натиснути на гальмо оскільки людина з'явилася несподівано, а встиг трохи повернено кермо вліво намагаючись піти від зіткнення, проте зачепив пішохода правою частиною свого автомобіля. Пішохід був п'яний. Він проїхав декілька метрів вперед за інерцією і зупинився, після чого вийшов з машини і побіг до місця аварії. В цей час зупинилися зустрічні машини і хтось викликав швидку і міліцію. Для лікування потерпіло придбавав ліки і оплачував його. Неофіційно працює у матері (приватного підприємця) і займається розвезенням товару на автомобілі. У скоєному щиро розкаюється.
Відповідно до ст.349 КПК України судом не досліджувались інші докази, подані на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та інших обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорювались.
Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджуються доказами, що маються в справі та не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд також визнає їх доказаними, а саме - фактичні обставини щодо дати, часу, місцю, способу скоєння злочину, форми умислу.
При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, та роз'яснено їм положення ст. 349 ч.3 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжую покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченого суд враховує, що вчинений злочин є тяжким злочином, в результаті його скоєння потерпілому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.
Суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження нових злочинів обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст.286 ч.2 КК України.
З урахуванням показань обвинуваченого, даних в судовому засіданні, який повністю визнав свою провину та пояснив, що в даний час офіційно не працює, але його неофіційна робота, яка э єдиним джерелом його існування, пов`язана з використанням транспортного засобу та можливістю ним керувати, суд вважає можливим не призначати ОСОБА_2 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, скоїв необережний злочин, наявність пом'якшуючої покарання обставини, молодий вік, добровільно придбав ліки для лікування потерпілого, суд прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, із застосуванням випробування відповідно до ст..75 ч.1 КК України, але в умовах належного контролю за його поведінкою і виконанням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст.76 КК України.
Дане покарання, на думку суду, відповідає цілям покарання, передбаченим ст. 50 КК України, є необхідним та достатнім для ОСОБА_2
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертизи технічного стану транспортного засобу № 144 від 23.05.2013 р у розмірі 440,10 гривень, автотехнічної експертизи № 143 від 24.05.2013 року у розмірі 586,80 гривень підлягають відшкодуванню винною особою на користь НІЕКЦ при УМВС України в місті Севастополі, відповідно приписів ст. 124, 126 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортним засобом.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки, а саме: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь НІЕКЦ при УМВС України в місті Севастополі судові витрати пов'язані з проведенням експертизи технічного стану транспортного засобу № 144 від 23.05.2013 р у розмірі 440,10 грн., автотехнічної експертизи № 143 від 24.05.2013 р. у розмірі 586,80 грн., а усього 1026 ( одна тисяча двадцять шість) гривень 90 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду міста Севастополя через Гагарінський районний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Головуючий по справі
Суддя В.В. Щербаков