Єд.Ун.№763/4708/13-к
1-кп/763/236/13
ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
_______________________________________________________________________________ВИРОК
іменем України
18 вересня 2013 року м. Севастополь
Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:
Головуючого - судді - Щербакова В.В., при секретарі - Дегтярьовій Г.А.
за участю прокурора - Дружина К.К., потерпілого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013140050003744 від 21.05.2013 р., відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Севастополя, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого в УкрсиБанке, фінансовий сектор, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, 20 травня 2013 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, на ґрунті виниклих особистих неприязних відносин у присутності ОСОБА_3, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1, наніс останньому 6 ударів кулаком в обличчя та в область тіла, у наслідок чого, потерпілий отримав тілесні ушкодження. Згідно висновку судово-медичного експерта №893 від 21.05.2013 року ОСОБА_1 завдані тілесні ушкодження у вигляді синця на нижній повіці лівого ока, синців на правому плечі, на грудях зліва, на лівому плечі, які за ступеням тяжкості категорії відносяться до легких (згідно з пунктом 2.3.4 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).
Допитаний в якості обвинуваченого у судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в скоєному злочині та пояснив, що дійсно 20.05.2013 року біля 16 години 30 хвилин він знаходився біля під'їзду АДРЕСА_3, де у ході сварки з ОСОБА_1 наніс останньому 6 ударів кулаком в обличчя та в область тіла. У скоєному злочині щиро покаявся.
Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ст. 349 ч.3 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку прокурора та потерпілого яки не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст. 349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає, що зібрані у справі докази, достовірність яких і істинність яких обвинувачуваним не заперечуються, в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати його дії за ст.125 ч.1 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_2 суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставинами, яка пом'якшує покарання підсудному, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання підсудному, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, тому суд з урахуванням того, що ОСОБА_2 працює, вважає за можливе призначити йому покарання в вигляді штрафу.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази суду не надавались.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349 ч.3, ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 125 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумом доходів громадян в сумі 850 гривен.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду міста Севастополя протягом 30 днів через Гагарінський районний суд міста Севастополя.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.
Головуючий по справі
Суддя: В.В.Щербаков