АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/6794/13 Справа № 2/205/685/13 Головуючий у 1 й інстанції - Остапенко Н.Г. Доповідач - Ткаченко І.Ю.
Категорія 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді : Ткаченко І.Ю.
Суддів: Рудь В.В., Повєткіна В.В.
При секретарі: Новицькій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного підприємства "Агро-Тера" про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" про визнання поруки такою, що припинена
за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Приватного підприємства Агро-Тера"
на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2013 року, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного підприємства "Агро-Тера" про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Приватного підприємства «Агро-Тера», на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №28/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.09.2007 року в розмірі 6 461 136 грн. 72 коп. (шість мільйонів чотириста шістдесят одна грн. сто тридцять шість грн. 72 коп)., та судові витрати в рівних частках з кожного в розмірі 3 219 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання поруки згідно Договору №28/2кпор-07-02 від 17.09.2007 року, якою забезпечено виконання кредитного договору №28/К-07 від 17.09.2007 року такою, що припинена з 01.11.2008 року - відмовлено.(т.2 а.с. 187-193).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким зустрічний позовом про визнання поруки такою, що припинена - задовольнити, а у задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі. (т. 2 а.с. 197-200).
В апеляційній скарзі Приватне підприємство «Агро - Тера», посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким зустрічний відмовити у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі. (т. 2 а.с. 202-204).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено 1 інстанції встановлено, що 17 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Приватним підприємством «Агро-Тера» укладено кредитний договір №28/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті), що діє зі змінами та доповненнями, згідно якого банк відкрив позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання відкличну відновлювальну кредитну лінію та в її межах надав кредитні кошти з лімітом кредитування 4 250 000,00 грн., що змінюється відповідно до Графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у Додатку №1 від 16.04.2011 року до кредитного договору, з кінцевою датою повернення 16 грудня 2011 року, зі встановленням процентної ставки 22% річних.
В якості забезпечення виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором 17 вересня 2007 року між банком, позичальником та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №28/Zкпор-07-02, що діє зі змінами та доповненнями; 17 вересня 2007 року між банком, позичальником та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №28/Zкпор -07-01, що діє зі змінами та доповненнями.
30.06.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Національним банком України укладено та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку (зареєстрований в реєстрі за № 2258), відповідно до якого Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях.
Відповідно до умов п. 4.2. договору про передачу активів та кредитних зобов'язань внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку права вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Таким чином, відповідно до умов договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку та ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов'язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитор, а Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» набуло статусу нового кредитора.
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що відповідачі не виконували належним чином зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 22.02.2012 року становила 6 461 136 грн. 72 коп. (з яких 3824906,00 грн. - заборгованість за кредитом, 2213862,74 грн. - заборгованість за процентами, 278740,08 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 143627,17 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків).
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову про визнання поруки такою, що припинена, суд 1 інстанції виходив із того, що згідно п. 2 додаткового договору № 3 від 10.10.2008 року укладеного між позичальником та банком, умови кредитного договору були змінені шляхом збільшення процентної ставки за користуванням кредитом, в разі несвоєчасного повернення заборгованості за кредитним договором, з 28,5% річних до 32% річних. Вказаний додатковий договір набрав чинності 01.11.2008 року (п. 4 додаткового Договору). 10 жовтня 2008 року між банком та позичальником укладено додатковий договір № 3 до кредитного договору, згідно якого сторони погодили, що процентна ставка за користування кредитними коштами становитиме 22% річних; також сторони погодили, що п. 4.6. кредитного договору буде викладено в наступній редакції: «у разі несвоєчасного повернення заборгованості кредиту проценти сплачуються з розрахунку 32% пічних що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення, (а.с.17). У зв'язку зі зміною процентної ставки за користування кредитом 10 жовтня 2008 року між банком, ПП «Агро-Тера» та ОСОБА_3 укладено Додатковий договір № 1 до Договору поруки №28/2кпор-07-02. (а.с.27). Крім того, 16 квітня 2009 року між банком та ПП «Агро-Тера» укладено Договір № 4 про внесення змін до кредитного договору. Відповідні зміни також були погодженні і з поручителем ОСОБА_3 шляхом укладення додаткового договору № 2 від 17 квітня 2009 року, (а.с.28-29).
Таким чином, суд 1 інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3, підписуючи договір поруки та відповідні додаткові угоди до них був обізнаний про всі умови кредитного договору та погодився на забезпечення виконання зобов'язань позичальника саме на таких умовах, а тому підстав для припинення договору поруки у зв'язку з ненаданням згоди останнім на збільшення відсоткової ставки за кредитним договором немає.
Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, Так, згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлений договором строк (ч.1 ст. 530 ЦК України). Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, доводи апеляційних скарг щодо відсутності згоди ОСОБА_3, щодо збільшення кредитних зобов'язань, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не відповідають дійсності та спростовується матеріалами справи. Так, ОСОБА_3, підписуючи договір поруки та вищезазначені відповідні додаткові угоди до них був обізнаний про всі умови кредитного договору та погодився на забезпечення виконання зобов'язань позичальника саме на зазначених в них умовах.
Посилання в апеляційних скаргах на те, що судом безпідставно стягнуто заборгованість в солідарному порядку з боржника та двох поручителів, колегія суддів також до уваги не приймає та ставиться до них критично. Солідарну відповідальність перед кредитором несуть і боржник, і поручитель, якщо інше не встановлено договором поруки відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України. Як вбачається з укладеного між сторонами договору поруки, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання позичальником умов грошового зобов'язання за кредитним договором. Крім того, посилання апелянтів на вищевказане, не має значення для вирішення справи, а питання стосовно порядку та способу погашення заборгованості слід вирішувати в порядку регресу після сплати боржниками заборгованості.
Інші доводи апеляційних скарг суттєвими не являються, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, а відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.
Керуючись ст.. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційні скарги ОСОБА_3, Приватного підприємства "Агро-Тера" - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: