УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Справа № 96886/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду в Маневицькому районі Волинської області на ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 20 жовтня 2011 року у справі за заявою управління Пенсійного Фонду в Маневицькому районі Волинської області про відстрочку виконання постанови Маневицького районного суду Волинської області від 02 серпня 2011 року, -

в с т а н о в и в:

Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 02 серпня 2011 рок позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в Маневицькому районі Волинської області про перерахунок і виплату пенсії задоволено частково та зобов'язано управління Пенсійного фонду в Маневицькому районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 07 травня 2011 року по 22 липня 2011 року на підставі положень ст.ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.3 ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум», з урахуванням виплачених сум.

13 жовтня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області звернулось до суду із заявою про відстрочку виконання постанови суду. Заяву обґрунтовує тим, що суми коштів, необхідні для виплати пенсій за рішенням суду, управлінням включені в дані на потребу в коштах та виплату пенсій та грошових допомог на вересень 2011 року, однак наявних коштів вистарчило лише на фінансування і виплату основних пенсійних виплат згідно графіка.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 20 жовтня 2011 року заяву залишено без задоволення з огляду на те, що позивачем не надано суду доказів наявності передбачених ст.263 КАС України обставин для відстрочення виконання судового рішення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, заявник оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і винести нову ухвалу, якою задоволити заяву про відстрочення виконання рішення суду.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Маневицькому районі Волинської області про стягнення заборгованості, суд виходив з того, що невиконання судового рішення у даній справі призводить до порушення прав позивача, а право стягувача на отримання підвищення до пенсії не повинно залежати від наявності достатнього фінансування з бюджету.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Зазначена стаття не обмежує право суду певними обставинами, при наявності яких суд може відстрочити виконання прийнятого рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим судом способом.

З врахуванням наведеного, оцінюючи в сукупності наведені управління Пенсійного фонду України у Маневицькому районі Волинської області доводи на обґрунтування своєї заяви про відстрочення виконання судового рішення, колегія суддів вважає, що заявником не доведено винятковості зазначених випадків та не підтверджено їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Так, заявником не надано жодних доказів про внесення бюджетного запиту щодо включення до проекту Закону України про Державний бюджет на відповідний рік бюджетних видатків на виконання вказаного рішення суду.

Також колегія суддів вважає, що відстрочення виконання постанови суду з наведених підстав і на тривалий строк суперечить змісту рішення суду, оскільки призведе до подальшого порушення прав позивача.

При цьому покликання заявника на відсутність бюджетного фінансування передбаченого Законом України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підвищення до пенсії як на причину невиконання рішення суду не можуть прийматися до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Безпідставним є також покликання апелянта на положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 року, оскільки даний Закон зворотної дії у часі не має та застосовується тільки до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суддя суду першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судді, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Маневицькому районі Волинської області - залишити без задоволення, а ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 20 жовтня 2011 року у справі №2а-22314/11 про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець