Справа № 2-119/2008

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

14 травня 2008 року                                                                        Турійський районний суд

                                                                                                         Волинської області

в складі:   головуючого-судді                                                          Воробей І.В.

                 при секретарі                                                                  Ганюк З.Ю.

з участю: представника позивача                                                  Сліпчук Л.П.

                 відповідача                                                                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення 2 026.78 грн., -

В С Т А Н О В И В:

       Відповідач ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні подала адресовану суду письмову заяву про те, що вона повністю визнає позов закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”. Крім того, суду пояснила, що вона згідна сплатити кредитну заборгованість в сумі 2 026.78 грн., а також - судовий збір в сумі 51.00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн., сплачені позивачем при поданні до суду позовної заяви.

Представник позивача - закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” - Сліпчук Людмила Павлівна в попередньому судовому засіданні позов підтримала повністю, ствердила наведені в ньому факти. Крім того, суду пояснила, що 13 жовтня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” в особі керуючої Турійським відділенням його філії "Волинське головне регіональне управління" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг у вигляді відкриття на її ім'я рахунка, надання їй платіжної картки та встановлення на неї кредитного ліміту, що прирівнюється до видачі кредиту, в сумі 2 100.00 грн. терміном на 24 місяці зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36 % від його суми з розрахунку 360 днів у році та з погашенням кредитної заборгованості щомісячними платежами в розмірі 7 % від її суми. Банк умови договору виконав в повному обсязі, а позичальник ОСОБА_1, порушуючи їх, несвоєчасно здійснювала повернення кредиту, в зв'язку з чим у неї станом на 26 грудня 2007 року виникла кредитна заборгованість в сумі 2 026.78 грн. Оскільки ОСОБА_1 не бажає сплатити зазначений борг добровільно, то просила стягнути з неї в користь закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” 2 026.78 грн. кредитної заборгованості, а також - 51.00 грн. судового збору та 30.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених ним при подачі позовної заяви.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задовольнення повністю.

Як встановлено в попередньому судовому засіданні і що стверджується матеріалами справи, між закритим акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” в особі керуючої Турійським відділенням його філії "Волинське головне регіональне управління" та ОСОБА_1 13 жовтня 2006 року було укладено договір про надання банківських послуг, що складається з Заяви позичальника, Пам'ятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг, а також - Тарифів, згідно з яким банк відкрив відповідачу рахунок, надав їй платіжну картку, на яку встановив кредитний ліміт, чим видав кредит, в сумі 2 100.00 грн. терміном на 24 місяці зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36 % від його суми з розрахунку 360 днів у році та з погашенням кредитної заборгованості щомісячними платежами в розмірі 7 % від її суми.

З заяви позичальника ОСОБА_1 вбачається, що 13 жовтня 2006 року їй було надано кредит в сумі 2 100.00 грн.

Цією ж заявою, яка є невід'ємною частиною договору про надання банківських послуг, укладеного 13 жовтня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” та ОСОБА_1, передбачене погашення позичальником кредитної заборгованості щомісячними платежами в розмірі 7 % від її суми.

Як видно з виданого закритим акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” розрахунку від 26 грудня 2007 року, ОСОБА_1 в рахунок погашення відсотків за користування кредитом було сплачено 16 лютого 2007 року - 84.89 грн., 12 березня 2007 року - 72.68 грн., 17 квітня 2007 року - 68.80 грн., а 18 липня 2007 року - 175.03 грн.

Жодні інші платежі на погашення кредиту та відсотків за користування ним ОСОБА_1 не здійснювала, чим порушила умови укладеного з нею договору про надання банківських послуг.

У відповідності з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася,  та сплати належних йому процентів.

Відповідно до пункту 2 розділу І та пункту 5.7 розділу ІІ Умов та правил надання банківських послуг, що є невід'ємною частиною договору про надання банківських послуг від 13 жовтня 2006 року, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань, що полягає у поверненні кредитних коштів, до складу яких належить і прострочена заборгованість за кредитом, у разі невиконання позичальником своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором.

Як вбачається з розрахунку, виданого закритим акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” 26 грудня 2007 року, заборгованість ОСОБА_1 нарахована правильно і становить 1 636.50 грн. кредитних коштів та 390.28 грн. відсотків за користування кредитом, а тому суд вважає, що вона в сумі 2 026.78 грн. (1 636.50 + 390.28 = 2 026.78) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_1 слід також стягнути на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” 51.00 грн. судового збору та 30.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених ним при подачі позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст.1050, ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, ч.1 ст.88, ч.4 ст.130, ч.ч.1, 2, 4 ст.174, ст.ст.212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” 2 026.78 (дві тисячі двадцять шість гривень 78 копійок) кредитної заборгованості, 51.00 (п'ятдесят одну гривню 00 копійок) судового збору та 30.00 (тридцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи, а всього - 2 107.78 ( дві тисячі сто сім гривень 78 копійок).

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.       

Головуючий: