Справа № 2-111/2008

 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 

29 травня 2008 року                                                                        Турійський районний суд

                                                                                                         Волинської області

 

в складі:   головуючого-судді                                                          Воробей І.В.

                 при секретарі                                                                  Ганюк З.Ю.

з участю: представника позивача                                                  Сліпчук Л.П.

                 відповідача                                                                      ОСОБА_1

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення 4 990.46 грн., -

 

В С Т А Н О В И В:

 

       Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні подав адресовану суду письмову заяву про те, що він повністю визнає позов закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”. Крім того, суду пояснив, що він згідний сплатити кредитну заборгованість в сумі 4990.46., а також - судовий збір в сумі 51.00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн., сплачені позивачем при поданні до суду позовної заяви.

 

Представник позивача - закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” - Сліпчук Людмила Павлівна в судовому засіданні позов підтримала повністю, ствердила наведені в ньому факти. Крім того, суду пояснила, що 03 березня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” в особі керуючого Володимир-Волинським відділенням його філії "Волинське головне регіональне управління" та ОСОБА_1був укладений договір про надання банківських послуг у вигляді відкриття на його ім'я рахунка, надання йому платіжної картки та встановлення на неї кредитного ліміту, що прирівнюється до видачі кредиту, в сумі 3 000.00 грн. на сторк, який відповідає терміну дії картки, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 48 % від його суми з розрахунку 360 днів у році та з погашенням кредитної заборгованості щомісячними платежами в розмірі 7 % від загальної суми використаних за рахунок кредиту коштів. Банк умови договору виконав в повному обсязі, а позичальник ОСОБА_1, порушуючи їх, несвоєчасно здійснював повернення кредиту, в зв'язку з чим у нього станом на 01 січня 2008 року виникла кредитна заборгованість в сумі 4 990.46 грн. Оскільки ОСОБА_1 не бажає сплатити зазначений борг добровільно, то просила стягнути з нього в користь закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” 4 990.46 грн. кредитної заборгованості, а також - 51.00 грн. судового збору та 30.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених ним при подачі позовної заяви.

  

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задовольнення повністю.

                                                                                   

Як встановлено в судовому засіданні і що стверджується матеріалами справи, між закритим акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” в особі керуючого Володимир-Волинським відділенням його філії "Волинське головне регіональне управління" та ОСОБА_1. 03 березня 2006 року було укладено договір про надання банківських послуг, що складається з Заяви позичальника, Пам'ятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг, а також - Тарифів, згідно з яким банк відкрив відповідачу рахунок, надав йому платіжну картку, на яку встановив кредитний ліміт, чим видав кредит, в сумі 3 000.00 грн. на строк, який відповідає терміну дії картки, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 48 % від його суми з розрахунку 360 днів у році та з погашенням кредитної заборгованості щомісячними платежами в розмірі 7 % від загальної суми використаних за рахунок кредиту коштів.

 

З заяви позичальника ОСОБА_1 вбачається, що 03 березня 2006 року йому було надано кредит в сумі 3 000.00 грн.

 

Цією ж заявою, яка є невід'ємною частиною договору про надання банківських послуг, укладеного 03 березня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” та ОСОБА_1., передбачене погашення позичальником кредитної заборгованості щомісячними платежами в розмірі 7 % від загальної суми використаних за рахунок кредиту коштів.

 

Як видно з виданого закритим акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” розрахунку від 01 січня 2008 року, ОСОБА_1. в рахунок погашення відсотків за користування кредитом було сплачено 13 квітня 2006 року - 111.56 грн., 19 червня 2006 року - 150.13 грн., а 26 жовтня 2006 року - 433.23 грн.

 

Жодні інші платежі на погашення кредиту та відсотків за користування ним ОСОБА_1 не здійснював, чим порушив умови укладеного з ним договору про надання банківських послуг.

 

У відповідності з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

 

Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася,  та сплати належних йому процентів.

 

Відповідно до пункту 2 розділу І та пункту 5.7 розділу ІІ Умов та правил надання банківських послуг, що є невід'ємною частиною договору про надання банківських послуг від 03 березня 2006 року, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань, що полягає у поверненні кредитних коштів, до складу яких належить і прострочена заборгованість за кредитом, у разі невиконання позичальником своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором.

 

Як вбачається з розрахунку, виданого закритим акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” 01 січня 2008 року, заборгованість ОСОБА_1 нарахована правильно і становить 2 702.22 грн. кредитних коштів та 2 288.24 грн. відсотків за користування кредитом, а тому суд вважає, що вона в сумі 4 990.46 грн. (2 702.22 + 2 288.24 = 4 990.46) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

 

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_1 слід також стягнути на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” 51.00 грн. судового збору та 30.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених ним при подачі позовної заяви.

 

На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст.1050, ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, ч.1 ст.88, ч.ч.1, 2, 4 ст.174, ст.ст.212-215 ЦПК України, суд,-

 

 

В И Р І Ш И В:

 

Позов задовольнити повністю.

 

 

Стягнути з ОСОБА_1 в користь закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” 4 990.46 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 46 копійок) кредитної заборгованості, 51.00 (п'ятдесят одну гривню 00 копійок) судового збору та 30.00 (тридцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи, а всього - 5 071.46 (п'ять тисяч сімдесят одну гривню 46 копійок).

 

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

 

Апеляційна скарга на рішення може бути подана апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.       

 

 

Головуючий: