Справа № 1 - 31/2008

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт.Турійськ                                                                                                 21 травня 2008 року                                                                        

Турійський районний суд Волинської області під головуванням судді Воробей І.В.

      за участю секретаря Ганюк З.Ю.                                                            

      прокурора Книш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Турійськ кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Охнівка Володимир-Волинського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України,-  

В С Т А Н О В И В:

Восени 2007 року ОСОБА_1 за місцем свого проживання в м.Володимир-Волинський Волинської області шляхом заповнення реквізитів тексту на своє ім'я та вклеювання власної фотокартки підробив знайдене ним пенсійне посвідчення інваліда другої групи, видане відділом соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області, з метою використання його в подальшому для безоплатних проїздів на приміському залізничному транспорті.

12 березня 2008 року ОСОБА_1, знаходячись в приміському дизель-поїзді № 6303 сполученням Ковель - Сокаль, який прибув на станцію Турійськ Львівської залізниці, під час перевірки квитків пред'явив провіднику-касиру ОСОБА_2 з метою безоплатного проїзду від станції Ковель до станції Володимир-Волинський підроблене пенсійне посвідчення інваліда другої групи.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому обвинуваченні визнав повністю та суду пояснив, що дійсно восени 2007 року на території Варшавського ринку в м.Луцьк Волинської області він знайшов пенсійне посвідчення інваліда другої групи, видане відділом соціального захисту населення Гайсинської сільської ради Вінницької області, і вирішив підробити його, щоб в подальшому використовувати для безоплатних проїздів на приміському залізничному транспорті. З цією метою за місцем свого проживання в м.Володимир-Волинський він вклеїв у пенсійне посвідчення власну фотокартку з фрагментом відтиску печатки і заповнив реквізити його тексту на своє ім'я. 12 березня 2008 року під час перевірки квитків у приміському дизель-поїзді сполученням Ковель - Сокаль, який прибув на станцію Турійськ Львівської залізниці, він пред'явив з метою безоплатного проїзду від станції Ковель до станції Володимир-Волинський підроблене ним пенсійне посвідчення інваліда другої групи провіднику-касиру, яка виявила у ньому ознаки підробки і викликала працівників міліції.

Щиро кається у вчиненому, просить суворо його не карати.

Хоча підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, сумнівів у добровільності та істинності його показань немає і сам підсудний при з'ясуванні обставин вчинення ним злочинів просить обмежитись його допитом, однак його вина у вчиненому доводиться й дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

А саме: рапортом  інспектора Волинського лінійного відділу на станції Ковель лінійного управління на Львівській залізниці УМВС України на транспорті від 12 березня 2008 року про пред'явленняОСОБА_1 для безоплатного проїзду пенсійного посвідчення з ознаками підробки (а.с.8), протоколом виявлення та вилучення від 12 березня 2008 року, з якого видно, що у ОСОБА_1 в цей день було виявлене і вилучене пенсійне посвідчення, яке він використовував для безоплатного проїзду в дизель-поїзді № 6303 сполученням Ковель-Сокаль (а.с.9), довідкою управління Пенсійного фонду України в м.Володимир-Волинський Волинської області від 17 березня 2008 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 пенсію не одержує (а.с.14), протоколом огляду речових доказів від 24 березня 2008 року, з якого видно, що вилучене у ОСОБА_1 12 березня 2008 року пенсійне посвідчення інваліда другої групи видане за НОМЕР_1 відділом соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області на його ім'я (а.с.28), висновком експерта від 15 квітня 2008 року № 70/269, з якого вбачається, що в першопочаткових реквізитах посвідчення НОМЕР_1, заповненого на ім'я ОСОБА_1 і виготовленого типографським способом, є зміни, фотокартка у ньому переклеювалась, на що вказують неспівпадання фрагментів відтиску печатки на фотокартці та першій сторінці посвідчення, відсутність фрагменту паперу над фотокарткою, підчищення відтиску печатки на фотокартці (а.с.37-42).

Таким чином суд, всесторонньо аналізуючи матеріали даної справи та ті обставини, що були встановлені в судовому засіданні, приходить до висновку, що ОСОБА_1 підробив посвідчення, яке видається установою, що має право видавати такий документ, і яке надає права та звільняє від обов'язків, з метою використання його для безоплатних проїздів на  транспорті, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.358 КК України, та використав завідомо підроблений документ, тобто вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.358 КК України, і за це повинен нести кримінальну відповідальність.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить підсудному ОСОБА_1. щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

 Обтяжуючих покарання обставин суд в даному випадку не вбачає.

Також суд враховує і те, що підсудний ОСОБА_1 вчинив злочини невеликої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за попереднім місцем праці характеризується виключно позитивно, має на утриманні батьків похилого віку, які потребують догляду.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 в даному випадку можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, із застосуванням ст. ст.70, 75, 76 КК України.

   Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Судові витрати по справі становлять 235.39 грн. за проведення техніко-криміналістичної експертизи і вони підлягають стягненню з засудженого ОСОБА_1 у дохід держави.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

 ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, призначивши покарання:

-за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а саме в розмірі 527.00 (п'ятсот двадцять сім гривень 00 копійок);

-за ч.3 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме в розмірі 510.00   (п'ятсот десять гривень 00 копійок).

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме в розмірі 544.00        (п'ятсот сорок чотири гривні 00 копійок).

Речові докази по справі, а саме пенсійне посвідчення та фіскальний чек, які знаходиться в матеріалах кримінальної справи, залишити при справі.

Стягнути з ОСОБА_1 у доход держави 235.39 (двісті тридцять п'ять гривень 39 копійок) судових витрат.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: