ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
31 липня 2013 року Справа № 5/43-11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Кота О.В.,
суддів:Заріцької А.О.,
Малетича М.М.,
Панової І.Ю.,
Шевчук С.Р.
розглянувши заяву ОСОБА_6
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 26.03.2013
у справі№ 5/43-11
за позовомкооперативу "Кварц" по виробництву товарів народного споживання,
доЛуцької міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаЖидичинської сільської ради,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:1) ОСОБА_7, 2) ОСОБА_8, 3) ОСОБА_6,
провизнання незаконними та скасування рішень про надання земельних ділянок громадянам ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки вказаним громадянам
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Волинської області від 17.12.2010 у справі № 5/43-11 в задоволенні позову Кооперативу "Кварц" по виробництву товарів народного споживання відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.03.2011 рішення господарського суду Волинської області від 17.12.2010 у справі № 5/43-11 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено: визнано недійсним рішення Луцької міської ради № 32/61 та № 32/65 від 24.11.2008 про погодження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 місця розташування будинку та господарських будівель і споруд на земельній ділянці на АДРЕСА_1 площею 0,05 га за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування; визнано недійсним рішення Луцької міської ради № 35/52 та № 35/53 від 30.01.2009 про надання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 площею 0,0454 га за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2012 скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.03.2011 у справі № 5/43-11 та направлено справу до Рівненського апеляційного господарського суду для перегляду.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 рішення господарського суду Волинської області від 17.12.2010 у справі № 5/43-11 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2013 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 у справі № 5/43-11 залишено без змін.
ОСОБА_6 звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.03.2013 у справі № 5/43-11, у якій просить зазначену постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2008 у справі № 23/494, від 10.04.2008 у справі № 23/495 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Як вбачається зі змісту постанови від 26.03.2013 у справі № 5/43-11, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень про надання земельної ділянки громадянам ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та скасування державного акта на земельну ділянку вказаними громадянам, оскільки матеріалами справи доведено, що надана спірними рішеннями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 земельна ділянка на законних підставах знаходиться у користуванні позивача; відповідачем порушено порядок надання земельної ділянки в користування вказаним громадянам.
Водночас у постанові від 10.04.2008 у справі № 23/494, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним рішення міської ради про передачу земельних ділянок для будівництва та обслуговування. При цьому суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно того, що доказів таких, як державний акт на право користування землею або договорів оренди, які б відповідно до положень Земельного кодексу України засвідчували право на користування земельною ділянкою, позивачем та третіми особами на стороні позивача не надано; відсутні порушення положень Земельного кодексу України та інших законів або нормативних актів України при прийнятті оспорюваного рішення міської ради. Аналогічні висновки викладені в постанові Вищого господарського суду України від 10.04.2008 у справі № 23/495.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
У зв'язку з цим відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № 5/43-11 до провадження Верховного Суду України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити ОСОБА_6 у допуску справи № 5/43-11 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяО.Кот
Судді: А.Заріцька
М.Малетич
І.Панова
С.Шевчук