Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА Іменем України
25 липня 2008 року справа № 22-а-7670/08
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Білак С.В.
Сухарьок М.Г.
при секретарі судового
засідання
за участю представників:
від позивача:
від відповідача:
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну
скаргу
на постанову Красноармійського
міськрайонного суду Донецької
області
від
по адміністративній справі
за позовом до
ОСОБА_2
ОСОБА_1 не з'явився
Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради
11 червня 2008 року
№ 2-а-68/08 (судця Савкевич К.М.)
ОСОБА_1
м. Красноармійськ
Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради
про
стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2004-2007рр.
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2008 року по справі № 2-а-68/08 позов ОСОБА_1 м. Красчоармійськ до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради був задоволений частково, внаслідок чого стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача недоотриману щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2007р. в сумі 1750,00грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду е законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
2
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином. Скаржник просив справу розглянути без його участі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.11.05р. (арк. справи 2), якому встановлена 3 група інвалідності, пов'язаною з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі -спеціальний закон).
Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата інвалідам 3 групи щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Відповідачем 25.11.04р. позивачу була виплачена допомога на оздоровлення за 2004р. в сумі 21,50грн., за 2005-2006рр. не була виплачена взагалі, за 2007р. в сумі 90грн., розмір якої встановлений постановами Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р.
Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав за 2004р. -237грн., за 2005р. - 332грн., за 2006р. - 375грн., за 2007р. - 460грн. Таким чином, розмір допомоги, з урахуванням виплаченої позивачеві сум, становить: за 2004р. -926,5грн., за 2005р. - 1328грн., за 2007р. - 1750грн.
Стосовно нарахування та виплати позивачеві допомоги на оздоровлення в 2006 році, колегія суддів зазначає, що дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України N 3235-ІУ від 20.12.2005р. "Про Державний бюджет України на 2006 рік", який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту ЗО статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської, катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню також у 2007 році.
Колегія суддів не приймає посилання відповідача і вважає безпідставним виплату допомоги позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р., оскільки, ніякого обмеження стосовно зазначеного у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміру компенсації ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.
Судом першої інстанції на підставі ст. ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України було відмовлено в задоволенні позовних вимог за 2004-2006рр.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 3 статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть
з
встановлювати інші строки для звернення до адміністративного суду. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Застосування судом першої інстанції встановленого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду, колегія суддів вважає безпідставним, виходячи з наступного.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно до якої пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді справи судом першої інстанції сторони не наполягали на застосуванні строків звернення до суду. За таких обставин, суд першої інстанції не мав права самостійно застосовувати строки звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 24, 94, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2008 року у справі № 2-а-68/08 - залишити без задоволення.
Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2008 року у справі № 2-а-68/08 скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 м. Красноармійськ до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2004-2007рр. задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 м. Красноармійськ недоотриману щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2004р. в сумі 926,5грн., за 2005р. в сумі 1328,00грн., за 2007р. в сумі 1750,00грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 липня 2008 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 29 липня 2008року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
М.Г. Сухарьок