Справа № 22-568-2008
Головуючий у 1 інстанції - Карпенко О.Л.
Категорія 79
Доповідач - Суровицька Л..В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«12» березня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Авраменко Т.М.
суддів - Гайсюка О.В., Суровицької Л.В.
при секретарі - Слюсаренко Н.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та відділу державної виконавчої служби Новоукраїнського районного управління юстиції на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2008 року і, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2007 року ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, звернувся в суд із скаргою на неправомірні дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоукраїнського райуправління юстиції (ВДВС) - ОСОБА_3
Посилався на те, що при примусовому виконанні рішення Ново українського райсуду від 19 жовтня 2005 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 222 кг посівного матеріалу насіння соняшнику, державний виконавець неправильно зазначив у акті від 19 грудня 2007 року та в постанові про повернення виконавчого документа від 19 грудня 2007 року про те, що стягувач відмовилась від отримання посівного матеріалу насіння соняшника.
Просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця щодо складання акту та постанови вказаного змісту та зобов'язати державного виконавця скласти постанову про повернення виконавчого листа з тих підстав, що у боржника ОСОБА_5 не було виявлено 222 кг посівного матеріалу насіння соняшника.
Ухвалою Новоукраїнського райсуду від 23 січня 2008 року скаргу задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця ОСОБА_3 та його постанову від 19 грудня 2007 року про повернення стягувачу виконавчого листа.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити ухвалу суду і зобов'язати державного виконавця скласти постанову про повернення виконавчого листа на підставі того, що у боржника не було виявлено 222 кг посівного матеріалу насіння соняшника.
В апеляційній скарзі ВДВС просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, представника ВДВС, дослідивши матеріали справи, перевіривши обгрунтованість доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та ВДВС Новоукраїнського райуправління юстиції підлягають задоволенню частково із наступних підстав.
Відповідно до ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець не залучив до участі у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста, тому не можна вважати, що стягувач відмовилась від прийняття посівного матеріалу насіння соняшнику і повернення виконавчого листа є неправомірним.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.
Так, з матеріалів справи вбачається, що в ВДВС Новоукраїнського рай управління юстиції знаходився на примусовому виконанні виконавчий лист, виданий Новоукраїнським райсудом 30 жовтня 2005 року щодо стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 222 кг посівного матеріалу насіння соняшнику (а.с. 10).
В виконавчому листі не зазначено сорт, категорію, назву посівного матеріалу насіння соняшнику, який підлягає передачі від боржника стягувачу.
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експертів.
Як пояснив в судовому засіданні апеляційної інстанції представник ВДВС, при здійсненні виконавчого провадження 19 грудня 2007 року ні стягувач ні боржник не надавали заяву про призначення експерта або спеціаліста для визначення чи є насіння соняшнику, запропоноване боржником
для передачі стягувану, посівним матеріалом. Державному виконавцю було достатньо пояснень боржника та пред'явленої нею накладної про те, що у неї в наявності є посівний матеріал насіння соняшнику в необхідній кількості.
Зацікавлена особа ОСОБА_4 пояснила в судовому засіданні, що стягувач відмовилась оглянута запропоноване їй насіння соняшнику і відмовилась його прийняти.
ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснила, що вона не бажає отримувати 222 кг посівного матеріалу насіння соняшнику, а бажає отримати його вартість. Зазначення у постанові про повернення виконавчого листа іншої підстави, а саме про неможливість виконання, необхідно їй для вирішення питання про зміну способу виконання рішення суду.
Та обставина, що ОСОБА_1 відмовилась прийняти від ОСОБА_4 222 кг насіння соняшника, підтверджується її письмовою запискою від 19 грудня 2007 року (а.с. 7).
Про наявність даної обставини, а саме відмови стягувача прийняти від боржника майно, державним виконавцем згідно вимог ч.2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» було складено акт від 19 грудня 2007 року (а.с. 8).
Пункт 3 частини першої статті 40 Закону передбачає, що якщо стягувач відмовився одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві.
На цій підставі державним виконавцем 19 грудня 2007 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с. 9).
Згідно ч.5 ст. 40 Закону повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.
Вказані обставини свідчать про те, що дії державного виконавця щодо складання акту та постанови про повернення виконавчого документа були вчинені відповідно до вимог закону, в межах повноважень державного виконавця і при цьому права чи свободи заявника не було порушено.
За таких обставин, відповідно до п.2 ст. 312 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановлениям нової ухвали про відмову в задоволенні скарги.
Згідно ст. 388 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь держави підлягає до стягнення судовий збір в сумі 3 грн.40 коп.
Керуючись ст. ст. 383, 387, 388, 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, п.2 ч.1 ст. 312, ст. ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та відділу
державної виконавчої служби Новоукрашського райуправління юстиції задовольнити частково.
Ухвалу Новоукрашського райсуду Кіровоградської області від 23 січня 2008 року скасувати.
В задоволенні скарги ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця ВДВС Новоукрашського райуправління юстиції - ОСОБА_3 , відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в сумі 3 грн.40 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.