Справа № 22 -446-2008

                                                                    Головуючий у 1 інстанції - Кабанова В.В.

Категорія 407 43

                                                                    Доповідач - Суровицька Л.В.

 

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

4 березня  2008   року   колегія   суддів  судової  палати  в   цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Гайсюка О.В.

суддів                                    - Суровицької Л.В.,  Кодрула М. А.

при секретарі - Слюсаренко Н.Л. розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.  Кіровограда від 11 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2,  яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1,  треті особи - ОСОБА_4,  ОСОБА_5 про визнання особи такою,  що втратила право користування житлом.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення осіб,  які з'явились в судове засідання,  дослідивши матеріали справи,  колегія суддів,  -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

У травні 2007 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1,  треті особи - ОСОБА_4,  ОСОБА_5 про визнання особи такою,  що втратила право користування житлом.

Зазначала,  що вона є рідною бабусею неповнолітньої ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1 і її опікуном.                                                                         

Онука зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1,  яка належить до комунального житлового фонду. Наймачем вказаної квартири була ОСОБА_6,  яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла і після її смерті договір найму з іншими членами сім'ї не укладався.

У квартирі,  крім неповнолітньої онуки ще зареєстрований відповідач - її дядько та ОСОБА_4,  яка позбавлена батьківських прав щодо неповнолітньої,  брат - ОСОБА_3,  який перебуває у місцях позбавлення

 

 

волі.                                                                                                           

 

Відповідач не проживає у її квартирі з 1999 року ,  не виконуй обов'язків з утримання жилого приміщення та оплати комунальних послуг,  тому просила на підставі  ст. 71 ЖК України визнати його таким,  що втратив право користування жилим приміщенням.

Рішенням Кіровського райсуду м.  Кіровограда від 11 грудня 2007

року позов задоволено.                                                                             

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення,  яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги ,  а позивач просила залишити рішення суду без змін.

Колегія суддів,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення

суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,

заявлених у суді першої інстанції,  вважає,  що апеляційна скарга підлягає

відхиленню із наступних підстав.                                                                    

Відповідно до статей 71,  72 ЖК України наймач або члени його сім'ї можуть бути визнані судом такими,  що втратили право користування жилим приміщенням,  зокрема,  якщо вони не проживають у ньому без поважних причин понад шість місяців.

Як встановлено судом,  АДРЕСА_1була надана на підставі ордера на сім'ю із трьох осіб - ОСОБА_6 (наймач) та членів її сім'ї - чоловіка ОСОБА_4 ,  сина ОСОБА_1 ,  які вселились в квартиру та прописались у ній.

У жовтні 1987 року за згодою наймача та членів її сім'ї в квартиру вселилась донька ОСОБА_6 - ОСОБА_4,  у якої у 1989 р. та в 1990 р. народились діти - син ОСОБА_5 та донька ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6  померла,  з іншими членами сім'ї договір найму не переукладався (а.с. 8, 9).

Після смерті ОСОБА_6 відповідач ОСОБА_1 у 2000 році вибрався з квартири,  забрав з неї всі свої речі,  плату за користування житлом та за комунальні послуги не вносив.

Згідно    довідки    Кіровоградського    обласного    об'єднаного    бюро

 

 

технічної інвентаризації від 10.09.2007 року ОСОБА_1 має зареєстроване право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 09.11.2004 року (а.с. 50).

Як пояснив в судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач,  після смерті матері - ОСОБА_6 він проживав у своєї дружини в с.  Гірниче у м.  Кіровограді. У 2001 році повернувся в спірну квартиру де проживає до даного часу. У належному йому будинку проживає його дружина,  з якою у нього неприязні стосунки.

Вказані пояснення відповідача про те,  що він проживає у спірній квартирі,  спростовуються показаннями свідків ОСОБА_7 таОСОБА_8,  представника КРЕП № 3 - ОСОБА_9,  які показали,  що відповідач у квартирі не проживає,  а в квартирі проживають квартиранти.

Відповідачем не заперечується той                              факт,  що у спірній квартирі

проживають квартиранти.

ОСОБА_2,  яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3,  в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснила,  що в період з 2001 по 2005 рік у квартирі ніхто не проживав,  її неповнолітня онука проживала разом з нею,  як з опікуном.  З 2005 року і по даний час з її дозволу у квартирі проживають квартиранти. Коли вона звернулась до відповідача з проханням знятись з реєстрації,  він сплатив частину боргу по комунальним платежам.

Той факт,  що відповідач останні шість років не проживає у квартирі і в

квартирі   відсутні  його  особисті  речі,    підтверджується,    крім  пояснень

ОСОБА_2,  показань свідків ОСОБА_7 таОСОБА_8,  пояснень

представника КРЕПУ № 3 - ОСОБА_9,  актом державного виконавця від

10 листопада 2007 року,  складеним на виконання ухвали суду від 13 липня

2007 року (а.с. 55).

В акті однією з понятих зазначена особа,  яка проживає у спірній квартирі - ОСОБА_15

Факт того,  що відповідач не проживає у спірній квартирі підтверджується і рекомендованим листом,  який був вручений на ім'я ОСОБА_1  за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 52).

Суд   першої  інстанції  дав   правильну  оцінку  показанням  свідків

ОСОБА_10,  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 ,  ОСОБА_13,  які не

узгоджуються між собою та не підтверджують того,  що відповідач проживає

у АДРЕСА_1. Однак цими ж

свідками  не  заперечується  та  обставина,   що     у  квартирі  проживають

квартиранти.

 

Відповідно до  ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог Заперечень,  крім випадків,  встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4  ст. 60 ЦПК).

Обставини,  викладені в актах від 15 січня 2006 року,  2 серпня 2006 року та 13 квітня 2007 року,  наданих відповідачем (а.с. 22-24) не узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8,  представника КРЕП № 3 - ОСОБА_9,  з даними,  викладеними в акті державного виконавця,  також в актах не зазначено,  ким вони були складені.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини,  що мають значення для справи,  дав їм правильну правову оцінку і прийшов до правильного висновку про те,  що відповідач відсутній на спірній житловій площі протягом тривалого часу,  понад встановлені  ст. 71 ЖК України строки без поважних причин і з цієї підстави визнав його таким,  що втратив право користування жилим приміщенням.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права,  тому відповідно до  ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню,  а рішення суду залишається без змін.

Керуючись  ст.  ст.  303,  304,  п.1 ч.1  ст. 307,  ст,  ст. 308,  313-315,  317,  319 ЦПК України,  колегія суддів,  -

 

УХВАЛИЛА:

                                                                                                                            

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського райсуду м.  Кіровограда від 11 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.