ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2008 р. Справа № 61/21-08
вх. № 7764/4-61
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Сасін В.В. (довіреність № 3338 від 16.08.2007р.) відповідача - ОСОБА_1 (паспорт)
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банкк "Надра", м. Київ
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Харків
про стягнення 17320,52 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ВАТ КБ «Надра», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ФОП ОСОБА_1 про cтягнення заборгованості за кредитним договором №6/5/1/2007/980-0/413 від 20 вересня 2007р. у розмірі 17320,52 грн., з яких - 13858,62 грн. заборгованість за кредитом, 1397,03 грн. заборгованість за відсотками та 2064,87 грн. заборгованість за пенею. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що свої зобов'язання за вказаним кредитним договором ВАТ КБ «Надра» виконав у повному обсязі, на підтвердження чого позивачем надано копії виписки з поточного рахунку відповідача та копії платіжних документів, які долучені судом до матеріалів справи. Однак, позивач вказує на те, що відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконав у зв'язку з чим станом на 01.10.2008р. має заборгованість перед позивачем у розмірі 17320,52 грн., з яких - 13858,62 грн. заборгованість за кредитом, 1397,03 грн. заборгованість за відсотками та 2064,8 заборгованість за пенею відповідно до п.5.1. кредитного договору. У зв'язку з вказаним позивач звернувся до суду з даним позовом.
На виконання вимог ухвали суду від 24 жовтня 2008 року 12.11.08р. через канцелярію суду від позивача надійшло письмове правове обґрунтування позовних вимог, в яких він посилається на статті 525-526 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. До того ж позивачем на підтвердження виконання ним у повному обсязі умов кредитного договору №6/5/1/2007/980-0/413 від 20 вересня 2007р. надані суду належним чином засвідчені копії платіжних доручень, заяв на переказ готівки, меморіальних ордерів, які долучені до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні 13.11.08р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні 13.11.08р. пояснив та надав суду відповідну письмову заяву, що він визнає свій борг перед ВАТ КБ «Надра» за кредитним договором №6/5/1/2007/980-0/413 від 20 вересня 2007р. повністю, крім суми 1000,00 грн., сплаченої ним в рахунок погашення заборгованості перед позивачем за квитанцією № 1 від 12.11.2008 року, належним чином завірену копію якої надав суду для долучення до матеріалів справи.
Присутній в судовому засіданні 13.11.08р. представник позивача підтвердив факт надходження від ФОП ОСОБА_1 на рахунок ВАТ КБ «Надра» грошових коштів за квитанцією № 1 від 12.11.2008 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №6/5/1/2007/980-0/413 від 20 вересня 2007р.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем 20 вересня 2007 року було укладено кредитний договір №6/5/1/2007/980-0/413 (арк. спр. 8-11), відповідно до умов якого позивач (за кредитним договором - Банк) надав відповідачу (за кредитним договором - позичальник) кредит шляхом відкриття Ліміту Овердрафту у розмірі 25000,00 грн. строком по 19 березня 2008 року включно зі сплатою 19% річних за його користування.
Відповідно до пунктів 1.2.2. і 1.2.3. вказаного договору видача Овердрафта здійснюється шляхом плати з поточного рахунку Позичальника розрахункових документів Позичальника на суму, яка перевищує кредитовий залишок на такому рахунку, але в межах Ліміту Овердрафту, який діє у відповідний період згідно з умовами цього кредитного договору, а датою видачі сум овердрафту вважається день оплати з поточного рахунку Позичальника розрахункових документів Позичальника на суму, що перевищує кредитовий залишок грошових коштів на такому рахунку.
Відповідно до п.1.4. вказаного кредитного договору погашення заборгованості за основною сумою Овердрафту з боку Позичальника повинно відбуватися в останній строк дії ліміту овердрафту.
Згідно п.п.1.7.1., 1.7.2. вказаного кредитного договору, відсотки за фактичний строк користування Овердрафтом нараховуються Банком щоденно на фактичну суму (за результатами операційного дня) і за весь час користування Овердрафтом, нараховані відсотки повинні сплачуватися Позичальником щомісячно в останній банківський день розрахункового місяця протягом дії Ліміту Овердрафту.
Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору погашення заборгованості за основною сумою овердрафту з боку відповідача повинно відбутися в останній строк дії ліміту овердрафту, який згідно з п. 1.3 вказаного договору визначено 19 березня 2008 року.
Пунктом 7.5 вказаного договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно цього договору в повному обсязі. Тобто на момент розгляду справи даний договір є дійсним.
Як свідчать матеріали справи, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №6/5/1/2007/980-0/413 від 20 вересня 2007р.
Проте відповідач свої зобов'язання за кредитним договором №6/5/1/2007/980-0/413 від 20 вересня 2007р. по погашенню заборгованості за основною сумою овердрафту, а також 19% за користування овердрафтом у визначені договором строки не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 13858,62 грн. за кредитом та 1397,03 грн. за відсотками (п. 1.7, 1.7.1 договору).
В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором, 16.05.2008р. йому позивачем було направлено претензію вих.№259 від 15.05.2008р. про погашення заборгованості за кредитним договором, яку відповідач залишив без відповіді та без виконання.
В судовому засіданні 13.11.2008 року відповідач підтвердив факт неналежного виконання ним зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим в нього перед позивачем виникла заборгованість за кредитом у сумі 13858,62 грн. та заборгованість за відсотками у сумі 1397,03 грн.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, наведені обставини справи, з урахуванням приписів чинного цивільного законодавства, дають підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог ВАТ КБ «Надра» щодо стягнення з відповідача 13858,62 грн. заборгованості за кредитом та 1397,03 грн. заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Пунктом 5.1 кредитного договору сторони передбачили, що у разі порушення відповідачем строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань, він зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі, що дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми прострочених виконанням зобов'язань за кожен день прострочення.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За прострочення виконання зобов'язання (порушення строку сплати кредиту) позивач нарахував відповідачу пеню за період з 19 березня 2008 року по18 вересня 2008 року у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 2064,87 грн.
Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на всю суму заборгованості за період з 19 березня 2008 року по18 вересня 2008 року (за 183 дні прострочення) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 2064,87 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.
Наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 2064,87 грн.
Беручи до уваги те, що відповідачем в судове засідання 13.11.08р. надано суду докази часткового погашення заборгованості за кредитним договором №6/5/1/2007/980-0/413 від 20 вересня 2007р. в сумі 1000,00 грн. та даний факт підтверджено присутнім в судовому засіданні представником позивача, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору щодо стягнення з відповідача частини основної заборгованості за кредитом в сумі 1000,00 грн. та припинення провадження у справі в цій частині відповідно до п.1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача 12858,62 грн. заборгованості за кредитом підлягають задоволенню з підстав, викладених вище.
З огляду на вказане, суд вважає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16320,52 грн., з яких: 12858,62 грн. заборгованість за кредитом, 1397,03 грн. заборгованість за відсотками, 2064,87 грн. заборгованість по пені. В частині стягнення з відповідача 1000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, витрати по оплаті державного мита у сумі 173,21 гривень та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 232 та 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (04052, м.Київ , вул. Артема,15, кор/р 32002180102 в НБУ и.Київ, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість в сумі 16320,52 грн., з яких 12858,62 грн. заборгованість за кредитом, 1397,03 грн. заборгованість за відсотками, 2064,87 грн. заборгованість по пені.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (04052, м. Київ , вул. Артема,15, кор./р 32002180102 в НБУ м.Київ, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) державне мито в сумі 173,21 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 1000,00 грн. провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Повний текст рішення підписано 14 листопада 2008 року.
Суддя