Справа №:2/106/170/2013Головуючий суду першої інстанції:Куликовська О.М.
№ провадження:22-ц/190/1996/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Белинчук Т.Г.
суддів:Ісаєва Г.А., Підлісної І.А.
при секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Східно-Чорноморського державного басейного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
13 грудня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Східно-Чорноморського басейного управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що він з 08 серпня 2007 року працював в органах державної рибоохорони на посаді державного інспектора Євпаторійського територіального відділу Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.
На підставі наказу Східно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства № 631/к від 13 листопада 2012 року він був звільнений з роботи за п.6 ст. 36 КЗпП України з 19 листопада 2012 року, за формулюванням - з відмовою від продовження праці, у зв'язку зі зміною суттєвих умов праці. Підставою прийняття даного наказу є наказ від 23 жовтня 2012 року № 142-ОД «Про введення у дію нового штатного розкладу». Дане звільнення вважає незаконним оскільки, з попередженням про звільнення з посади за п.1 ст. 40 КЗпП, в зв'язку з реорганізацією юридичної особи, він був ознайомлений 19 червня 2012 року у період розгляду справи про поновлення на роботі. Але, ніякої іншої посади йому не було запропоновано, та не були враховані підстави переважного права особи бути залишеною на роботі, які передбачені ст. 42 КЗпП України, тоді як, його дружина тривалий час не працює. Не були проведені узгодження з профспілковою організацією відповідача, не підтверджено погодження з відповідачем і дотримання порядку надання згоди на розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця, встановленого ст.ст. 39, 43 КЗпП України, оскільки він не приймав участі у розгляді подання адміністрації. 23 жовтня 2012 року відповідачем був виданий наказ № 142-ОД «Про введення у дію нового штатного розкладу», який став підставою для його звільнення. Але, на час видачі вказаного наказу та до дати фактичного звільнення він за наказами № 470/К від 05 вересня 2012 року та № 456/К від 04 жовтня 2012 року знаходився у відпустці з 17 вересня 2012 року по 08 листопада 2012 року, а у період з 05 по 15 листопада 2012 року перебував на лікарняному листі. Також вважає необхідним звернути увагу суду, що він ніколи не відмовлявся від продовження роботи у нових, змінених умовах, тому посилання відповідача у наказі про звільнення на вказані обставини є безпідставними. Таким чином, відповідачем не було прийнято заходів про належне сповіщення про існуючи вакансії та робочі місця, а також не була з'ясована його позиція про бажання продовжити роботу у змінених умовах праці, з подальшим отриманням від нього письмової заяви на згоду. Тому на підставі наведених доводів вважає, що наказ № 631/К від 13 листопада 2012 року є не законним, а само його звільнення, порушенням його конституційного права на працю. Просить суд поновити його на роботі на тієї ж посаді державного інспектора Євпаторійського територіального відділу, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 06 лютого 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено. Судові витрати віднесено на рахунок держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи своє рішення дійшов висновку, що порядок та процедура його звільнення та правовідносини, які виникли при цьому правильно кваліфіковані відповідачем по п. 6 ст. 36 КЗпП України та характерні для припинення трудового договору у зв'язку зі змінами існуючих умов праці. Однак, судом не враховано, що відповідно до ч. 4 ст. 32 КЗпП України трудовий договір може бути припинений по п. 6 ст. 36 КЗпП України тільки у випадку, що працівник не згоден на продовження роботи у нових умовах. При цьому, згода працівника на продовження роботи у змінених умовах праці не може вважатися прирівняним процедурі отримання таким працівником попередньої рекомендації конкурсній комісії роботодавця по його допуску до складання іспитів та подальшої участі в конкурсі на заміщення вакантних посад державних службовців. Також вказує, що відповідачем не доводилась до його відома інформація про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців. Відповідач повинен був крім опублікування оголошення про проведення конкурсу, довести його до відомості співробітників установи в якої оголосили конкурс. На підстави викладеного просить задовольнити його апеляційну скаргу.
У запереченнях на апеляційну скаргу Східно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що посаду державного інспектора Євпаторійського тервідділу не було скорочено, а було тільки змінено найменування посади. Проте у зв'язку з перетворенням Східно-Чорноморської рибоохорони в юридичну особу публічного права змінилися умови прийняття на роботу, а саме на підставі Закону України «Про державну службу», прийняття на роботу державного службовця проводиться на конкурсній основі та ряді інших умов. ОСОБА_6 участі у конкурсі не приймав. У зв'язку з наведеним суд першої інстанції прийшов до висновку, що відбулася істотна зміна умов праці (перехід до категорії «державної служби»), але не змінилась ні спеціальність , ні кваліфікація, ні обсяг виконуємих обов'язків позивача. Наказ про звільнення був виготовлений після спливу 4 місяців після попередження про можливе звільнення.
Однак погодитися з такими висновками не можна.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_6 відповідно до наказу № 76-л від 08 серпня 2007 року з 08 серпня 2007 року працював на посаді державного інспектора Євпаторійського територіального відділу Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, про що свідчить запис у дублікаті трудової книжці ( а.с. 15-16).
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 31 травня 2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 29 квітня 2013 року, визнаний незаконним та скасований наказ Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства № 56/к від 27 січня 2011 року. Запис у трудовій книжці ОСОБА_6 № 21 про звільнення на підставі наказу № 56/к від 27 січня 2011 року вважається недійсним. Поновлено ОСОБА_6 у Східно-Чорноморському державному басейновому управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у посаді державного інспектора Євпаторійського територіального відділу. Стягнуто з Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 січня 2011 року по 31 травня 2012 року в сумі 17 531 грн. 00 коп., без врахування податків та обов'язкових платежів, моральна шкода в сумі 3 000 грн. 00 коп. та зобов'язано зробити дублікат трудової книжки без внесення запису № 21 (а.с. 57-59).
Згідно наказу № 247/К від 13 червня 2012 року ОСОБА_6 поновлено на посаді державного інспектора Євпаторійського територіального відділу з 28 січня 2011 року (а.с. 6).
Наказом Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства № 255/к від 19 червня 2012 року, ОСОБА_6 було наказано приступити до виконання обов'язків державного інспектора Євпаторійського територіального відділу з 20 червня 2012 року (а.с. 7).
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.2011 року № 1263 « Про утворення територіальних органів Державного агентства рибного господарства», Наказу Державного агентства рибного господарства України від 23.12.2011 року № 360 « Про перетворення Східно-Чорноморської держрибоохорони», наказу № 315\ОД від 28.12.2011року « Про перетворення Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства» було вирішено припинити дію юридичної особи Східно-Чорноморської рибоохорони, шляхом реорганізації (перетворення) в юридичну особу - Східно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства. А також визнати Східно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства правонаступником майнових прав та обов'язків Східно-Чорноморської держрибоохорони. (а.с. 5, 46-47,93).
19 червня 2012 року ОСОБА_6 було попереджено про можливе наступне звільнення під розпис. Так відповідно до попередження про можливе наступне звільнення № 07-8\922 від 19 червня 2012 року ОСОБА_6 попереджено, що у зв'язку з реорганізацією юридичної особи Східно-Чорноморської держрибоохорони шляхом перетворення в юридичну особу Східно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, він повідомляється, що по закінченні 2 місяців з моменту вручення даного попередження він можливо буде звільнений з роботи відповідно до вимог п.1 ст. 40 КЗпП України ( а.с. 9).
Відповідно до наказу № 139/ОД від 23.10.2012 року Східно-Чорноморське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства вважається припиненим з 22.10.2012 року, правонаступником якого є Східно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства (а.с.47).
Наказом Східно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства № 631\к від 13 листопада 2012 року ОСОБА_6, державного інспектора Євпаторійського територіального відділу звільнено 19 листопада 2012 року у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці (п.6 ст. 36 КЗпП України) ( а.с. 13).
Згідно пункту 6 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є відмова працівника від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.
Відповідно до частин 3, 4 статті 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяця. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудових договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_6 був повідомлений про можливе звільнення по п.1 с. 40 КЗпП (а.с. 9). Про можливе звільнення у зв'язку із зміною істотних умов праці на підставі п. 6 ч.1 ст. 36, відповідно до ч.3, 4 ст. 32 КЗпП ОСОБА_6 не повідомлявся, належних доказів вказаного колегії суду не надано.
У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що звільнення позивача проведено у порушення встановленого законом порядку, у зв'язку з чим наказ про звільнення належить визнати незаконним та скасувати, поновити позивача на роботі на посаді державного інспектора Євпаторійського територіального відділу.
Згідно частини 2 статті 235 КЗпП України при винесені рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.
Відповідно до довідки Східно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства № 06\1515 від 26.09.2013 року розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_6 складає 116 грн. 13 коп., а розмір середньомісячної заробітної плати ОСОБА_6 складає 2496 грн. 80 коп. без урахування обов'язкових внесків та платежів. ( а.с. 221). Вказані розмірі не оспорює представник позивача ОСОБА_6
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 26013 грн. 17 коп. (двадцять шість тисяч тринадцять гривень сімнадцять коп.) за період з 20 листопада 2012 року по 30 вересня 2013 року без урахування обов'язкових внесків та платежів:
9 робочих днів листопада 2012 року ( с 20 по 23, с 26 по 30 листопада 2012 року) х 116,13 грн. = 1045 грн. 17 коп.;
з грудня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 10 місяців х 2496,8 грн. = 24968 грн.;
1045,17 грн. + 24968 грн. = 26013 грн. 17 коп.
Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 13 Постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» убачається, що відповідно до ст. 237- 1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи моральні страждання позивача, приймаючи до уваги конкретні обставини по справі, колегія вважає можливим визначити розмір стягнення моральної шкоди у сумі 300 грн.
Ураховуючи, що суд першої інстанції при ухваленні рішення допустив неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ № 631/к від 13 листопада 2012 року про звільнення ОСОБА_6.
Поновити ОСОБА_6 на роботі у Східно-Чорноморському державному басейному управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на посаді державного інспектора.
Стягнути з Східно-Чорноморського державного басейного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на користь ОСОБА_6 середні заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 26013 грн. 17 коп.( двадцять шість тисяч тринадцять гривень сімнадцять коп.) за період з 14 листопада 2012 року по 30 вересня 2013 року без урахування обов'язкових внесків та платежів; моральну шкоду у розмірі 300 грн. ( триста грн.)
В решті позову відмовити.
Стягнути з Східно-Чорноморського державного басейного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на користь держави судові витрати у розмірі 229 грн. 40 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.