№ справи:106/2280/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Абзатова Г.Г.
№ провадження:22-ц/190/4418/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Белинчук Т.Г.
суддів:Ісаєва Г.А., Підлісної І.А.
при секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі Представництва банку у Кримському регіоні Відділення «Запорізьке РУ» АТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 травня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
01 квітня 2013 року ПАТ «РОДОВІД БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Свої вимоги мотивує тим, що 02.04.2008 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» найменування якого з 17.06.2009 року у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено на ПАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 36.2/ІЖ-004.08.1, згідно якого позичальнику було надано кредит у розмірі 15 000 доларів США, терміном по 02.04.2028 року включно з процентною ставкою 15 процентів річних. Додатковою угодою від 17.10.2008 року до кредитного договору № 36.2/ІЖ-004.08.1 від 02.04.2008 року, була змінена процентна ставка у розмірі 17 відсотків річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між АТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки від 02.04.2008 року за реєстраційним номером № 1426. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Уточнивши суму заборгованості банк, просить стягнути заборгованість станом на 11.03.2013 року у розмірі 90 180 доларів США, що дорівнює 720 808 грн. 74 коп., яка складеться з заборгованості за кредитом у розмірі 12 943 доларів 52 центів США, що становить 103 457 грн. 56 коп., пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості в сумі 75 797 доларів 25 центів США, що дорівнює 605 847 грн. 44 коп., три відсотки річних від суми прострочення кредиту в сумі 1 439 доларів 23 центів США, що дорівнює 11 503 грн. 77 коп.( а.с. 101-102).
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 24 травня 2013 року позивні вимоги ПАТ «РОДОВІД БАНК» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» суму простроченої заборгованості за кредитом в сумі 12 943 долара 52 цента США, що за курсом НБУ дорівнює 103 457 грн. 56 коп., пеню в сумі 14 237 доларів 87 центів США, що за курсом НБУ становить 113 803 грн. 31 коп., три відсотка річних в сумі 1 439 доларі 23 центи США, що за курсом НБУ становить 11 503 грн. 77 коп., загалом 28 620 доларів 62 цента США, що за курсом НБУ становить 228 764 грн. 61 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що в 2009 році на підставі виконавчого запису нотаріуса, який було пред'явлено до ВДВС, було відкрите виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_6 18 556 доларів США. Після цього була укладена мирова угода між позивачем та відповідачем, згідно якої було винесено постанову ВДВС про закриття виконавчого провадження та затверджено графік погашення кредитної заборгованості до червня 2010 року. Цей графік ОСОБА_6 було виконано у повному обсязі. Проте після цього ПАТ «РОДОВІД БАНК» фактично відмовився затверджувати подальший графік погашення кредиту. Також вказує, що починаючи з 2010 року банк не приймав до уваги усі звернення ОСОБА_6 та не надавав ніякої інформації, щодо альтернативної можливості сплачувати кредит після закриття Євпаторійського відділення банку, так як в інших банках платежі в іноземній валюти не приймали. Тому відповідач не сплачувала кредит не зі своєї вини. На підставі викладеного просить суд задовольнити її апеляційну скаргу.
У запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «РОДОВІД БАНК» просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Позивач ПАТ «РОДОВІД БАНК» належним чином повідомлявся про дату судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про отримання судової повістки ( а.с. 132), телефонограма, витяг з журналу телефонограм (а.с. 142) проте до суду представник банку не з'явився. У зв'язку з наведеним, колегія суддів розглядає справу за відсутності представника ПАТ «РОДОВІД БАНК».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «РОДОВІД БАНК» виконав свої зобов'язання відповідно до кредитного договору, щодо надання грошових коштів ОСОБА_6 Відповідач у порушення умов норм закону та договору належним чином не виконувала своїх зобов'язань, у результаті чого утворилася заборгованість. У зв'язку з тим, що позивачем без поважних причин було пропущено строк позивної давності про стягнення з відповідача пені, суд першої інстанції стягнув пеню у межах строку позовної давності застосувавши до неї положення ст. 551 ЦК України.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
З матеріалів справи вбачається, що 02 квітня 2008 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 36.2/ІЖ-004.08.1, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 15 000 доларів США, строком до 02 квітня 2028 року під процентну ставку у розмірі 15 % річних (а.с. 5-6).
17 жовтня 2008 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_6 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 36.2/ІЖ-004.08.1 від 02 квітня 2008 року, відповідно до якого процентна ставка зросла до 17% річних (а.с. 7).
У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_6 02 квітня 2008 року було укладено договір іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 12-14).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини суми кредиту позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Банком за договором було виконано обов'язок щодо надання кредиту ОСОБА_6 у розмірі 15 000 доларів США.
За розрахунком банку у відповідача станом на 11.03.2013 року утворилася заборгованість 90 180 доларів США, що становить 720 808 грн.74 коп. яка складається з:
- заборгованості за кредитом у розмірі 12 943 доларів 52 центів США, що становить 103 457 грн. 56 коп.;
- пеня за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості в сумі 75 797 доларів 25 центів США, що дорівнює 605 847 грн. 44 коп.;
- три відсотки річних від суми прострочення кредиту в сумі 1 439 доларів 23 центів США, що дорівнює 11 503 грн. 77 коп. ( а.с. 92, 101-102).
Боржнику ОСОБА_6 був направлений лист-вимога від 11.01.2011 № 135-11-б.б18 із вимогою погашення простроченої заборгованості та сплату процентів (а.с.60).
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 17 Постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», убачається, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. Наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту. У разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.
З постанови підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в АР Крим про закінчення виконавчого провадження від 23.03.2010 року вбачається, те, що виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого запису № 603, було закінчено на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документу без виконання (а.с. 44). Таким чином заборгованість за виконавчим написом № 603 стягнуто з ОСОБА_6 не була і тому це не звільняє її від обов'язку сплатити борг.
З матеріалів справи також вбачається, те що 18 листопада 2009 року між АТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_6 було укладено мирову угоду та встановлено графік погашення боргу починаючи з листопада 2009 року по червень 2010 рік (а.с. 45). Та останній платіж відповідачем був здійсненний 26 лютого 2010 року (а.с. 102). Після цього щомісячні платежі щодо повернення кредиту припинилися, а пред'явлена банком 11 листопада 2011 року вимога до позичальника про дострокове виконання грошового зобов'язання за кредитним договором не виконана (а.с. 60).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з положенням п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позивна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
З наданого позивачем додаткового розрахунку вбачається, що «РОДОВІД БАНК» звернувся до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_6 пені за несвоєчасне погашення заборгованості за період з 11.06.2008 року по 11.03.2013 року (а.с. 92), лише 03 квітня 2013 року, тобто як правильно зазначив суд першої інстанції з пропуском позовної давності. Поважних причин пропуску строку позовної давності при звернені до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені, позивачем не наведено та не надано жодного доказу на підтвердження цього факту.
У зв'язку з наведеним суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що з урахуванням пропуску позивачем строку позовної давності позивні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення сум основного боргу, три відсотки річних, пені, але без урахування сум, які були ураховані позивачем за період починаючи з 11.06.2008 року по 01.01.2012 рік. Вирішуючи питання про стягнення розміру пені суд першої інстанції зменшив розмір її стягнення з 75797 доларів 25 центів США до 14237 доларів 87 центі США відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що в 2009 році на підставі виконавчого напису вже стягувався основний борг за кредитним договором, а стягнення цієї же суми повторно тільки у судовому порядку є неправомірними, колегія суддів вважає безпідставними та такими що суперечать письмовим доказам у справі, тому що, як вже було вказано вище заборгованість за виконавчим написом № 603 стягнуто з ОСОБА_6 не була, а суми , які буди сплачена за мировою угодою пішли на погашення процентів та пені.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що графік погашення заборгованості був встановлений тільки до червня 2010 року, а на подальше узгодження графіку позивач відмовлявся, оскільки загальними засадами цивільного законодавства є свобода договорів, у зв'язку з чим встановлення графіку погашення заборгованості є правом банку, а не його обов'язком.
Доводи про те, що банк ігнорував звернення ОСОБА_6 , суперечать матеріалам справи, оскільки за зверненнями відповідача банком надавалися відповіді 27.10.2009 рокуё 08.04.2013 року (а.с. 47; 79).
У зв'язку з наведеним доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни ухвали суду.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.