Справа №:2-1913/11Головуючий суду першої інстанції:Биховець М.О.

№ провадження:22-ц/190/212/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.

______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Белинчук Т.Г.

суддів:Ісаєва Г.А., Підлісної І.А.

при секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа - Управління Держкомзему у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, про поділ земельної ділянки в натурі, припинення права спільної часткової власності,

за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про поділ земельної ділянки, поділ домоволодіння, припинення права спільної часткової власності і визнання права власності,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 листопада 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

15 червня 2011 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_8, третя особа - Управління Держкомзему у Сімферопольському районі АР Крим, про поділ земельної ділянки в натурі, припинення права спільної часткової власності.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 09 жовтня 2009 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 27 квітня 2010 року, визнано договір купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, укладений 28 серпня 2007 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 частково недійсним. Переведено частково право покупця за договором купівлі-продажу зазначеного житлового будинку, по нотаріальному реєстру № 3-2575, на ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Визнано, що покупцями за договором купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 28 серпня 2007 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_8, є на ? частку ОСОБА_8 та на ? частку ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Визнано договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2064 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 28 серпня 2007 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_8, по нотаріальному реєстру № 3-2578, частково недійсним. Переведено частково право покупця за договором купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки на ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Отже позивачі та відповідач по справі є співвласниками зазначеної земельної ділянки, яка належить їм на праві спільної часткової власності. Позивачі бажають отримати державний акт на належну їм ? частку земельної ділянки, але між співвласниками не досягнуто домовленості про спосіб та умови поділу земельної ділянки, у зв'язку з чим вони вимушені звернутися до суду з позовом. На підставі викладеного просили суд: поділити у натурі між ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вказану земельну ділянку; виділити у приватну власність позивачам ? частку спірної земельної ділянки; виділити у приватну власність ОСОБА_8 ? частку спірної земельної ділянки; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,2064 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути з відповідачки судові витрати. ( а.с.3 т.1).

08 грудня 2011 року ОСОБА_8 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та уточнивши свої позовні вимоги просила про поділ земельної ділянки, поділ домоволодіння, припинення права спільної часткової власності і визнання права власності (а.с. 119-122 т.1, а.с. 81-82 т.2)

Свої вимоги мотивує тим, що на підставі рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 09 жовтня 2009 року вона та ОСОБА_6, ОСОБА_7 є співвласниками земельної ділянки площею 0,2064 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та житлового будинку з вказаною адресою. На підставі цього просила суд:

- виділити їй у натурі ? частку зазначеної земельної ділянки та розташовані на ній об'єкти нерухомого майна: житловий будинок - літер «А», прибудову до житлового будинку - літер «А1», житловий будинок - літер «Ж», навіс - літер «Ж1», навіс - літер «З», навіс - літер «І», навіс - літер «Н», баня - літер «Л»;

- виділити у натурі ОСОБА_6, ОСОБА_7 ? частку вказаної земельної ділянки та розташовані на ній об'єкти нерухомого майна: літня кухня - літер «Б», прибудова до літньої кухні - літер «Б1», підвал під літером «Б», убиральня - літер «Д», навіс - літер «К»;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,2064 га;

- виділити у спільну сумісну власність ОСОБА_7 та ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1032 га;

- виділити у приватну власність ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,1032 га;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на цілий житловий будинок;

- виділити у спільну сумісну власність ОСОБА_7 та ОСОБА_6 об'єкти нерухомого майна: літня кухня - літер «Б», прибудова до літньої кухні - літер «Б1», підвал під літерою «Б», убиральня - літер «Д», навіс - літер «К»;

- виділити у приватну власність ОСОБА_8 житловий будинок та об'єкти нерухомого майна: житловий будинок - літер «А», прибудову до житлового будинку - літер «А1», житловий будинок - літер «Ж», навіс - літер «Ж1», навіс - літер «З», навіс - літер «І», навіс літер «Н», баня - літер «Л».

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 02 листопада 2012 року позов ОСОБА_7, ОСОБА_6 задоволено. Поділено в натурі земельну ділянку площею 0,2064 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1, і перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Виділено і визнано право власності за ОСОБА_7, ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,1001 га, що розташована у АДРЕСА_1, яка у додатку № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи ТОВ «НІІЛСЕ» № 25 від 09 квітня 2012 року розмальована червоним кольором. Виділено та визнано право власності за ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,1001 га, що розташована у АДРЕСА_1, яка у додатку № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи ТОВ «НІІЛСЕ» № 25 від 09 квітня 2012 року розмальована синім кольором. Земель ну ділянку площею 0,0062 га, що розташована у АДРЕСА_1, яка у додатку № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи ТОВ «НІІЛСЕ» № 25 від 09 квітня 2012 року розмальована жовтим кольором - залишити у загальному користуванні. Право спільної часткового власності на земельну ділянку, що розташована у АДРЕСА_1, припинено. Позов ОСОБА_8 задоволено частково в частині припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, що розташована у АДРЕСА_1. В решті позову ОСОБА_8 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_8 у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 просять рішення суду залишити без змін, вважають його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про поділ земельної ділянки, суд першої інстанції виходи з того, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Поклав в основу рішення варіант виділу земельної ділянки, визначений у додатку № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи ТОВ «НІІЛСЕ» № 25 від 09 квітня 2012 року. Відмовляючи у частині позову ОСОБА_8 про поділ домоволодіння суд зазначив, що добудова літ «А1», житловий будинок літер «Ж» , баня літ. «Л» знаходяться у стадії будівництва, а тому визнати право власності на ці об'єкти до закінчення їх будівництва є неможливим.

Однак погодитися з такими висновками не можна.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 Цивільного кодексу України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки, що є у спільній частковій власності.

Частиною ч 3 ст. 364 ЦК України встановлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно і у випадку встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 09 жовтня 2009 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 27 квітня 2010 року, визнано договір купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, укладений 28 серпня 2007 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 частково недійсним. Переведено частково право покупця за договором купівлі-продажу зазначеного житлового будинку, по нотаріальному реєстру № 3-2575, на ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Визнано, що покупцями за договором купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 28 серпня 2007 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_8, є на ? частку ОСОБА_8 та на ? частку ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Визнано договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2064 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 28 серпня 2007 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_8, по нотаріальному реєстру № 3-2578, частково недійсним. Переведено частково право покупця за договором купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки на ОСОБА_7 та ОСОБА_6.( а.с.4-6,8-9, 37-39 т.1).

Отже ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є співвласниками зазначеної земельної ділянки та житлового будинку, якій належить їм на праві спільної часткової власності - ОСОБА_6 1\2 частка, та ОСОБА_8 1\2 частка.

Оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28.08.2007 року (а.с. 39 т.1 та договір купівлі-продажу житлового будинку від 28.08.2007 року (а.с. 38 т.1) визнані недійсними за судовим рішенням, то вони недійсні з часу укладення цих договорів, тобто з 28 серпня 2007 року. А тому склад приміщень якими володіють сторони у будинку визначено у договорі купівлі-продажу будинку від 28.07.2007 року, а саме був придбаний житловий будинок, жилою площею 17,3 кв.м., загальною площею 26,6 кв.м. зазначеній в плані під літ «А», з наступними господарськими та побутовими будівлями: «Б»- літня кухня, «під Б» - льох з входом, , «Б1»- прибудова, «Д» - вбиральня, «Е» - навіс, споруди , мощення (а.с 38 т.1).

Позивачі за первинним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_6 зазначають, що усім будинком та земельною ділянкою користується ОСОБА_8, при цьому використовує вказану власність у комерційних цілях для продажу дерев'яних виробів.

Позивачі за первинним позовом ставлять питання про поділ земельної ділянки в натурі, ОСОБА_8, як позивач за зустрічним позовом ставить питання про поділ будинку та земельної ділянки.

Право сторін на виділ у натурі частки, що є у спільній частковій власності передбачено положеннями статті 364 ЦК України.

Згідно статей 57, 59 ЦПК України, доказами у справі є які-небудь фактичні данні, на підставі яких базуються вимоги, заперечення сторін, і інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновками судових експертів. Згідно частини 2 статті 59 ЦПК України обставини справи, які відповідно до закону повинні бути підтверджені певним способом доведення не можуть підтверджуватися іншими способами доведення.

По справи проведено чотири судові будівельно-технічні експертизи:

- висновком ЧП фірма «Амата» № 19\11 від 08.11.2011 року, визначено один варіант поділу в натурі земельної ділянки (а.с. 51-61 т.1);

- висновком ТОВ «НІІЛСЕ» № 25 від 09 квітня 2012 року, визначено чотири варіанта поділу земельної ділянки в натурі (а.с.26-44 т.2);

- висновком ЧП фірма «Амата» № 20\12 від 15.10.2011 року, визначено два варіанта поділу земельної ділянки в натурі (а.с.113-121 т.2). Перед експертною установою було поставлено питання про можливі варіанти поділу житлового будинку, проте відповідь з цього питання у висновку відсутня;

- висновком повторної судової будівельно-технічної експертизи ТОВ «НІІЛСЕ» № 197 від 17 червня 2013 року ( а.с. 190-221 т.2), визначено два варіант поділу будинку та чотири варіанта поділу земельної ділянки.

З вищенаведених висновків експертиз встановлено, що тільки одна - повторна судова будівельно-технічна експертиза ТОВ «НІІЛСЕ» № 197 від 17 червня 2013 року визначила варіанти поділу житлового будинку.

Слідує зазначити, що висновок судової будівельно-технічної експертизи ТОВ «НІІЛСЕ» № 25 від 09 квітня 2012 року, зроблений експертом Мордалевичем О.В. (а.с.26-44 т.2). Висновок повторної судової будівельно-технічної експертизи ТОВ «НІІЛСЕ» № 197 від 17 червня 2013 року , зроблений тім же експертом Мордалевичем О.В. (а.с. 190-221 т.2). Вказане суперечить положенням ч. 2 ст. 150 ЦПК України, оскільки повторна експертиза доручається іншому експертові (експертам). У зв'язку з чим колегія суддів не може прийняти до уваги повторну експертизу № 197 від 17 червня 2013 року у частині запропонованих варіантів поділу земельної ділянки. Проте висновки в частині поділу житлового будинку колегія суддів вважає первинними, а тому вказана експертиз в цій частині не є повторною, оскільки висновком № 25 від 09 квітня 2012 року вказані питання не розглядалися.

У висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи ТОВ «НІІЛСЕ» № 197 від 17 червня 2013 року стосовно розділу житлового будинку експерт прийшов до висновку про те, що враховуючі планування житлового будинку літ «А» (жилою площею 17,3 кв.м., загальною площею 26,6 кв.м. за договором купівлі-продажу а.с. 38 т.1), його розділ між співвласниками є неможливим. У зв'язку з чим експерт запропонував варіанти поділ житлового будинку, за якими залишить його у користуванні ОСОБА_8 чи ОСОБА_6 ( а.с. 201 т.2).

Таким чином встановлено, що будинок є неподільним.

Колегія суддів не може прийняти запропоновані експертом ТОВ «НІІЛСЕ» у висновку № 197 від 17 червня 2013 року варіанти поділу спірного будинку, оскільки при такому поділу одній стороні виділяється житловий будинок літ. «А» и прибудові, а іншій навіс літер «Н» (варіант 1, а.с. 202-203 т.2); при другому варіанті поділу одній стороні виділяється житловий будинок літ. «А» и прибудові, а іншій навіси - літер «Н», літ «Ж1», літ. «З», літ. « І» (варіант 2 а.с. 203-204 т.2).

Запропонований поділ суперечить положенням цивільного законодавства, оскільки не може бути поділено одній стороні житловий будинок, а іншій стороні підсобні приміщення та споруди.

У зв'язку з наведеним у задоволені зустрічного позову про поділ житлового будинку та припинення права спільної часткової власності на будинок належить відмовити.

Також не підлягають задоволенню і вимоги про розділ земельної ділянки та припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, як за первинним так і за зустрічним позовом.

При усіх запропонованих варіантах поділу земельної ділянки за всіма висновками експертиз (у тому числі і за повторною експертизою від 17.06.2013 року), одна зі сторін не буде мати можливості доступу до житлового будинку, оскільки за всіма висновками він виділяється одній зі сторін, без можливого доступу до нього іншій стороні. Посилання кожній зі сторін, що вони не претендують на житловий будинок літ «А» в правовому сенсі не вирішено, оскільки на даний час, як ОСОБА_8, так і ОСОБА_7, ОСОБА_6 є його співвласниками, по 1\2 частки вказаного будинку та споруд.

Колегія суддів також враховує те, що цільове призначенням спірної земельної ділянки визначено для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що зазначено в держакті ОСОБА_8 від 13.03.2008 р. (а.с. 37 т.1), та у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 28.08.2007 року ( а.с. 39 т.1).

Ураховуючи, що суд першої інстанції при ухваленні рішення допустив неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову, як у первинному, так і зустрічному позовах.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 задовольнити частково.

Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 листопада 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення яким у задоволені позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 та у задоволені зустрічного позову ОСОБА_8 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді

Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.