ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року Справа № 908/1022/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Юнис"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р.

у справі№908/1022/13 господарського суду Запорізької області

за позовомФОП ОСОБА_4

до відповідачаТОВ "Юнис"

простягнення 158 031,44грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.05.2013р. у справі № 908/1022/13 (суддя Корсун В.Л.) позов задоволено частково; cтягнуто з ТОВ "ЮНИС" на користь ФОП ОСОБА_4 141931,82грн. основного боргу з орендної плати, 2766,43грн. основного боргу з експлуатаційних та комунальних послуг, 5928,56грн. пені, 1229,40грн. 3% річних, 248,06грн. індексу інфляції та 3135,67грн. судового збору; в частині стягнення 4678,95грн. основного боргу з експлуатаційних та комунальних послуг провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. (судді Скакун О.А., Колядко Т.М., Ушенко Л.В.) рішення господарського суду Запорізької області від 22.05.2013р. у справі №908/1022/13 скасовано в частині задоволення 2766,43грн. основного боргу з експлуатаційних та комунальних послуг та припинення провадження у справі в частині стягнення 4678,95грн. основного боргу з експлуатаційних та комунальних послуг; резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 22.05.2013р. по справі № 908/1022/13 викладено в наступній редакції:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Запоріжжя задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИС" (69076, м. Запоріжжя, вул. Новгородська, 30, код ЄДРПОУ 22136987, р/р 26007962491410 в ПАТ "ПУМБ" м. Донецьк, МФО 334851) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, к/р НОМЕР_2 в ЗРУ "Приватбанк", МФО 313399) - 141 931грн. 82коп. основного боргу з орендної плати, 5928грн. 56коп. пені, 1229 грн. 40коп. 3% річних, 248грн. 06 коп. індексу інфляції та 2986,76 грн. судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити".

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ФОП ОСОБА_4 і ТОВ "Юнис" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами на вказані судові рішення.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_4 просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 22.05.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. у справі №908/1022/13 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 526, 527, 610 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі ТОВ "Юнис" просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. у справі № 908/1022/13 в частині стягнення з ТОВ "Юнис" на користь ФОП ОСОБА_4 141 931,82грн. основного боргу з орендної плати, 5928,56грн. пені, 1229,40грн. 3% річних, 248,06грн. індексу інфляції, 2986,76грн. судового збору за подання позовної заяви та в цій частині прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4, в іншій частині постанову залишити без змін, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального права, а саме: ст.ст. 180, 220, 230 Господарського кодексу України, ст. 762 Цивільного кодексу України.

Позивач і відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

05.01.2011р. між ФОП ОСОБА_4 (Орендодавець) та ТОВ "ЮНИС" (Орендар) укладено договір оренди нежитлового вбудованого приміщення №05/01/11-13/Е-3, за умовами якого Орендодавець на правах власника передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: відокремлені об'єднані вбудовані нежитлові приміщення з окремим входом, загальною площею 116,1кв.м., які знаходяться на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, прим. №№ 75, 76, загальною вартістю 312 650 грн. згідно звітів про незалежну експертну оцінку (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору призначення об'єднаних приміщень (мета використання) - під аптеку ТОВ "ЮНИС".

Відповідно до п.п.1.3., 2.5. договору вступ в користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами акту прийому-передачі вказаного майна. Майно вважається переданим/прийнятим в користування чи повернутим з користування з моменту підписання акту прийому-передачі. Датою передання/приймання майна є дата підписання акта прийому-передачі.

Згідно з п. 10.1 договору вказаний договір укладено на період з 05.01.2011р. до 31.12.2013 строком до 3-х років. Умови договору є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладання встановлено правила, які погіршують становище орендаря. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору за один місяць до закінчення строку дії Договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору сторони домовились, що орендна плата нараховується щомісяця і сплачується орендарем щомісяця у гривнях безготівковим переказом на розрахунковий рахунок орендодавця до 15-го числа поточного місяця, згідно наданих орендодавцем рахунків; орендна плата нараховується та оплачується з 16-го січня 2011р.

Сторони договору домовились, що базова вартість оренди приміщень за повний місяць оренди становить 17 000 грн. За перший місяць оренди орендна плата дорівнює базовій орендній платі за повний місяць оренди в перерахунку на кількість днів оренди (якщо оренда починається не з першого місяця оренди). За наступний місяць орендна плата розраховується як базова вартість оренди за повний місяць помножена на індекс інфляції першого місяця оренди. І так надалі, з урахування індексу інфляції: Ор. поточного місяця = Ор. попереднього місяця х Індекс інфляції попереднього місяця. В склад орендної плати не входить ПДВ (п. 3.4 договору).

В склад орендної плати не входять витрати за споживання електро- теплоенергії та води, користування телефонним зв'язком, комунальні, експлуатаційні витрати та будь-які інші витрати, пов'язані з експлуатацією приміщень (п.3.7 договору).

Відповідно до п. 3.8. договору оренди орендар компенсує орендодавцю вартість спожитих комунальних послуг (експлуатаційні витрати, витрати за центральне опалення, електроенергію, комунальні послуги, послуги телефонного зв'язку та інше) на підставі виставленого орендодавцем рахунку з доданням до нього копій рахунків відповідних спеціалізованих організацій. Оплата орендарем здійснюється на протязі 5-ти робочих днів з дня надання Орендодавцем такого рахунку.

Згідно з п.п. 4.2, 6.2 договору оренди орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та понад суми орендної плати відшкодовувати експлуатаційні та комунальні послуги (гаряче та холодне водопостачання, каналізування, опалення, електропостачання, послуги телефонного зв'язку), а орендодавець своєчасно щомісяця надавати орендарю рахунки до сплати за оренду та компенсаційні рахунки за спожиті орендарем експлуатаційні, комунальні послуги, послуги телефонного зв'язку та інші послуги та акти виконаних послуг за послуги оренди.

Відповідно до п. 3.10 договору орендар протягом двох робочих днів з дня підписання сторонами акту прийому-передачі приміщень здійснює на поточний рахунок орендодавця платіж в розмірі 25500,00грн., а саме перераховує орендодавцю орендну плату за перший місяць орендного користування приміщеннями (січень-2011р.) - починаючи з 16-го січня (згідно п. 3.2 Договору), та гарантійний платіж в розмірі базової орендної плати за повний місяць оренди.

У разі дострокового припинення дії договору оренди з ініціативи орендаря або неналежного виконання орендарем своїх зобов'язань за цим договором вказана сума в розмірі 17000,00грн. направляється орендодавцем на відшкодування збитків, завданих достроковим припиненням дії договору чи неналежним виконанням орендарем своїх зобов'язань у наступному порядку:

а) компенсація будь-яких збитків або пошкоджень в орендованих приміщеннях з вини орендаря;

б) сплата будь-яких штрафних санкцій за цим договором;

в) сплата орендної плати (п.3.10.2 договору оренди).

Згідно з п. 8.3 договору оренди в разі відмови орендаря від прийняття та повернення орендованого майна в строки та в порядку, що передбачені розділами 2 та 10 цього договору, розірвання або дострокового припинення договору з ініціативи орендаря, гарантійний платіж в розмірі 17000,00грн. орендарю не повертається, а залишається в розпорядженні орендодавця в якості штрафу за порушення зобов'язань за цим договором.

05.01.2011р. за актом прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду згідно договору оренди нежилого приміщення №05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011р. об'єкт оренди було передано орендарю (а.с. 20, т.1).

Додатковими угодами №1 від 01.09.2011р., №2 від 01.10.2011р., №3 від 01.11.2011р. до договору № 05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011р. сторони узгодили, що орендна плата за період орендного користування приміщенням -вересень 2011 року, жовтень 2011р. та листопад 2011р. складає 8500,00грн. за повний місяць; всі інші умови Договору залишаються в силі без будь-яких змін (а.с. 22-24, т.1).

Додатковою угодою №4 від 01.12.2011р. до сторони узгодили, що орендна плата за період орендного користування приміщенням в грудні 2011 року складає 8500,00грн. за повний місяць та не підлягає індексації; всі інші умови договору залишаються в силі без будь-яких змін (а.с. 25, т.1).

У зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань зі сплати орендної плати за період з жовтня 2012р. по травень 2013р. та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період з грудня 2012р. по березень 2013р. ФОП ОСОБА_4 звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ "Юнис " (з врахуванням заяв про збільшення періоду стягнення та розміру позовних вимог -а.с. 8-10, 133-135, т.2) про стягнення з ТОВ "Юнис " на користь ФОП ОСОБА_4 158031,44грн., з яких 150403,67 основного боргу (заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2012р. по травень 2013р. - 141931,82грн. та заборгованість з відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період з грудня 2012р. по березень 2013р. - 8471,85грн.); 6149,76грн. пені на заборгованість з орендної плати; 1229,95грн. 3% річних на заборгованість з орендної плати; 248,06грн. інфляційних витрат.

Задовольняючи частково позовні вимоги у частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 141931,82грн., 2766,43грн. заборгованості з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг, 5928,56грн. пені за прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендної плати, 1229,40грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендної плати; 248,06грн. індексу інфляції, припиняючи провадження у справі в частині стягнення 4678,95грн. заборгованості з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг та відмовляючи в іншій частині позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що: по-перше, факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати за період з жовтня 2012р. по травень 2013р. в сумі 141931,82грн. підтверджено матеріалами справи; по-друге, відповідачем подано докази часткової сплати заборгованості за комунальні послуги та експлуатаційні витрати до порушення провадження у справі та після порушення провадження у справі, у зв'язку з чим позовні вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають, і частково провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України; по-третє, відповідно до матеріалів справи 2766,43грн. заборгованості з відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню; по-четверте, у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язання зі сплати орендної плати з відповідача відповідно до п. 3.6 договору підлягає стягненню пеня, розмір якої з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" становить 5928,56грн.; по-п'яте, у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань зі сплати орендної плати відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України з відповідача підлягає стягненню 3% річних з простроченої суми та індекс інфляції.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення 2776,43грн. основного боргу з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг та припинення провадження у справі в частині стягнення 4678,95грн. основного боргу з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні як докази сплати самим позивачем відповідних сум за комунальні та експлуатаційні послуги, які він просить відшкодувати, так і рахунки спеціалізованих організацій на оплату комунальних послуг, виписані на позивача (оскільки позивачем надано рахунки спеціалізованих організацій на оплату комунальних послуг, які виписані не на позивача, а на ТОВ "Едванс", з яким відповідач ніяких договірних відносин не має).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарського суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг законними і обґрунтованими з огляду на наступне.

Предметом позову ( з врахуванням заяв про збільшення періоду стягнення та розміру позовних вимог - а.с. 8-10, 133-135, т.2) є стягнення з відповідача 158031,44грн., з яких 150403,67грн. основного боргу (який складається з заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2012р. по травень 2013р. - 141931,82грн. та заборгованості з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг за період з грудня 2012р. по березень 2013р. - 8471,85грн.), 6149,76грн. пені, 248,06грн. інфляційних втрат, 1229,95грн. 3% річних за користування чужими грошима за договором оренди нежитлового вбудованого приміщення №05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011р., укладеного між позивачем і відповідачем.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що сторонами договору оренди №05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011р. було погоджено базову вартість оренди приміщень за повний місяць оренди (17000грн.) та порядок розрахунку орендної плати за наступні місяці оренди (п. 3.4 договору).

Господарськими судами також встановлено і матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати в період з жовтня 2012р. по травень 2013р., внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 141931,82грн., у зв'язку з чим висновки господарських судів про наявність підстав для задоволення позову в цій частині є законними і обгрунтованими.

Окрім того, як встановлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури на сплату орендної плати за оренду нежитлового приміщення у спірний період - з жовтня 2012р. по травень 2013р. (а.с. 26-47, т.1, а.с. 21-23, 30-31, 146-148, т.2), у зв'язку з чим доводи відповідача про неотримання ним вказаних рахунків цілком правомірно не було взято до уваги господарськими судами.

Що стосується доводів касаційної скарги відповідача щодо зобов'язання позивача зменшити суму заборгованості з орендної плати на суму гарантійного платежу шляхом зарахування гарантійного платежу в розмірі 17000грн. в рахунок орендної плати у спірний період, слід зазначити наступне.

Порядок використання гарантійного платежу в сумі 17000грн. передбачено умовами п.п. 3.10.1, 3.10.2, 8.3 договору, відповідно до яких при належному виконанні орендарем зобов'язань за цим договором сума гарантійного платежу зараховується орендодавцем в рахунок сплати орендарем за користування орендованими приміщеннями в останній (грудень 2013 року) місяць оренди; в разі дострокового припинення дії договору оренди з ініціативи орендаря або неналежного виконання орендарем своїх зобов'язань за цим договором вказана сума в розмірі 17000,00грн. направляється орендодавцем на відшкодування збитків, завданих достроковим припиненням дії договору чи неналежним виконанням орендарем своїх зобов'язань у наступному порядку:

а) компенсація будь-яких збитків або пошкоджень в орендованих приміщеннях з вини орендаря;

б) сплата будь-яких штрафних санкцій за цим договором;

в) сплата орендної плати;

в разі відмови орендаря від прийняття та повернення орендованого майна в строки та в порядку, що передбачені розділами 2 та 10 цього договору, розірвання або дострокового припинення договору з ініціативи орендаря, гарантійний платіж в розмірі 17000,00грн. орендарю не повертається, а залишається в розпорядженні орендодавця в якості штрафу за порушення зобов'язань за цим договором.

Матеріали справи свідчать, що позивачем не заявлялася вимога про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок неналежного виконання орендарем своїх зобов'язань за договором оренди. Предметом позову є стягнення заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2012р. по травень 2013р. за діючим договором оренди №05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011р., у зв'язку з чим висновки господарських судів про відсутність підстав для зарахування гарантійного платежу в рахунок орендної плати є законними і обгрунтованими.

Висновки господарських судів про наявність підстав для стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати орендної плати, індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми також відповідають умовам договору (п. 3.6 договору) та вимогам чинного законодавства (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Висновки апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову в частині відшкодування вартості комунальних та експлуатаційних послуг в сумі 8471,85грн. є законними і обгрунтованими з огляду на наступне.

Умовами п.п. 3.8, 4.2 договору оренди передбачено обов'язок орендаря компенсувати (відшкодувати) орендодавцю вартість спожитих комунальних послуг на підставі виставленого орендодавцем рахунку з доданням до нього копій рахунків відповідних спеціалізованих організацій.

Господарським судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов п. 3.8 договору надавав відповідачу рахунки спеціалізованих організацій, виписаних не на позивача, а на ТОВ "Едванс", з яким відповідач ніяких договірних відносин не має.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази оплати позивачем комунальних та експлуатаційних послуг, вартість яких він просить відшкодувати за рахунок відповідача.

За таких обставин, встановлені господарським судом апеляційної інстанції із дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційних скарг щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. у справі №908/1022/13 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Юнис" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. у справі №908/1022/13 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013 у справі №908/1022/13 - без змін.

Головуючий К. Грейц

Судді С. Бакуліна

О. Глос