ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
07 серпня 2013 року Справа № 5016/1157/2012(8/61)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Кота О.В.,
суддів:Добролюбової Т.В.,
Заріцької А.О.,
Плюшка І.А.,
Шевчук С.Р.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорпром"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 14.03.2013
у справі№ 5016/1157/2012(8/61)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дорпром"
доДочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Южноукраїнська ДЕД"
простягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, інфляційних сум та 3 % річних,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.08.2012 у справі № 5016/1157/2012(8/61), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2012, частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорпром" до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Южноукраїнська ДЕД": стягнуто з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 7 568,06 грн.; відмовлено у задоволенні решти позовних вимог: про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 59 867,40 грн., 3 % річних в сумі 8 485,74 грн. за період з 21.07.2011 по 13.04.2012 та 2 507,96 грн. інфляційних втрат за період з 01.07.2011 по 13.04.2011.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2013 у даній справі постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорпром" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.03.2013 у справі № 5016/1157/2012(8/61), у якій просить скасувати постанови касаційної та апеляційної інстанцій повністю, а також рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 59867, 40 грн. за період з 10.06.2010 по 13.04.2012, інфляційних нарахувань у розмірі 2507, 96 грн. за період з 01.07.2011 по 13.04.2012 та 917, 68 грн. - 3% річних за період з 29.11.2011 по 13.04.2012; прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Южноукраїнська ДЕД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорпром" процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 59867, 40 грн. за період з 10.06.2010 по 13.04.2012, інфляційних нарахувань у розмірі 2507, 96 грн. за період з 01.07.2011 по 13.04.2012 та 3% річних за період з 29.11.2011 по 13.04.2012 в розмірі 917, 68 грн.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 24.01.2012 у справі № 16/164(2010), від 04.02.2010 у справі № 54/140-09, від 17.10.2012 у справі № 5015/1261/12, від 14.11.2012 у справі № 9/5005/2198/2012 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, зокрема: статей 8, 625, 1048 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Твердження про подібність правовідносин в оскаржуваній постанові та постановах касаційного суду від 14.11.2012 у справі № 9/5005/2198/2012, від 04.02.2010 у справі № 54/140-09 та від 17.10.2012 у справі № 5015/1261/12, на які посилається заявник, не має фактичного обґрунтування, оскільки на відміну від оскаржуваної постанови, при прийнятті постанов, на які посилається заявник, Вищий господарський суд України виходив з доведеності факту наявності умов для стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договорами поставки.
Таким чином, різний результат вирішення спорів у вказаних справах касаційним судом не є наслідком різного застосування норм матеріального права, а є наслідком доведеності чи недоведеності фактичних обставин справи в процесі їх доказування.
Щодо доводів заявника про неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 625 ЦК України, в обґрунтування чого заявник посилається на постанову від 24.01.2012 у справі № 16/164(2010), судова колегія зазначає, що судові рішення у даній справі та у справі, про перегляд постанови у якій подано заяву, прийнято залежно від різних встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
Так, у справі № 5016/1157/2012(8/61) суд касаційної інстанції визнав законними рішення судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позову про стягнення 3 % річних та інфляційних, з огляду на наявність правових підстав для зменшення заявленої до стягнення суми, оскільки позивачем неправильно визначено період прострочення виконання грошового зобов'язання, а також відмови у стягненні інфляційних втрат у зв'язку із відсутністю інфляційних втрат за спірний період.
Водночас постановою від 24.01.2012 у справі № 16/164(2010) Вищий господарський суд України залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою задоволено позов та стягнуто з відповідача три відсотки річних та інфляційні втрати за прострочення грошового зобов'язання, оскільки відповідач ні в добровільному, ні в примусовому порядку обов'язок зі сплати грошової суми, покладений на нього судовим рішенням у іншій господарській справі, не виконав.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.
За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № 5016/1157/2012(8/61) до провадження Верховного Суду України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дорпром" у допуску справи № 5016/1157/2012(8/61) до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяО.Кот
Судді: Т.Добролюбова
А.Заріцька
І.Плюшко
С.Шевчук