ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
05 серпня 2013 року Справа № 5010/1407/2012-19/72
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Кота О.В.,
суддів:Добролюбової Т.В.,
Заріцької А.О.,
Плюшка І.А.,
Шевчук С.Р.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ад Шина"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 29.05.2013
у справі№5010/1407/2012-19/72
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ад Шина"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД"
простягнення 82041,76 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2012 у справі №5010/1407/2012-19/72, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2013, позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД" (далі - ТОВ "Європа-Транс ЛТД") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ад Шина" (далі - ТОВ "Ад Шина") 3115,09 грн. 3% річних, 9684,12 грн. пені та 63314,80 грн. штрафу.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2013 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 змінено, зменшено суму штрафу з 63314,80 грн. до 35000 грн. У решті судові рішення залишено без змін.
ТОВ "Ад Шина" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.05.2013 у справі №5010/1407/2012-19/72, у якій просить зазначену постанову скасувати, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 23.03.2011 у справі №21/86, від 20.05.2013 у справі №5011-58/10434-2012, від 01.11.2012 у справі №17/25/2012/5003, від 25.01.2011 у справі №37/162 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Як вбачається зі змісту постанови від 29.05.2013 у справі
№5010/1407/2012-19/72, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України (у частині, що стосується доводів заявника) змінив рішення судів попередніх інстанцій, зменшивши суму штрафу, оскільки сума боргу була сплачена під час розгляду справи, а штрафні санкції складають понад 50% суми боргу.
Водночас, у постановах від 23.03.2011 у справі №21/86 та від 01.11.2012 у справі №17/25/2012/5003, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення суми штрафних санкцій, нарахованих позивачем (у частині, що стосується доводів заявника), з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи, а саме:
- відсутність повного розрахунку відповідача за природний газ; а також те, що відповідачем не було наведено обставин, з якими закон пов'язує можливість зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій (справа №21/86);
- відповідач з належної до сплати суми сплатив лише половину, свої грошові зобов'язання не виконував тривалий час, що призвело до фінансових втрат з боку позивача, який тривалий час не міг користуватися власними коштами (справа №17/25/2012/5003).
У постановах від 20.05.2013 у справі №5011-58/10434-2012, від 25.01.2011 у справі №37/162, на які також посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, 3% річних, пені та штрафу, оскільки судами встановлено факт прострочення відповідачем виконання свого зобов'язання за договором; та враховуючи, що договором передбачено штрафні санкції за порушення його умов. До того ж, судом касаційної інстанції у справі №37/162 зазначено, що доводи касаційної скарги про порушення судами частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, які надають право суду зменшувати розмір неустойки, не беруться до уваги з огляду на те, що судом першої інстанції названі норми не застосовувались.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
У зв'язку з цим відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи №5010/1407/2012-19/72 до провадження Верховного Суду України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ад Шина" у допуску справи №5010/1407/2012-19/72 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяО.Кот
Судді: Т.Добролюбова
А.Заріцька
І.Плюшко
С.Шевчук