Судове рішення #32574938

№ справа:106/70/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Лантратова Антоніна Іванівна

№ провадження:11-кп/190/557/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.

_________________________________________________________________________________



УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"08" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:


Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.

Суддів -Радіонова І.І., Крючкова І.І.

при секретарі - Кравці А.В.

за участю прокурора - Панасенко І.В.

обвинуваченої - неповнолітньої потерпілої - законного представника неповнолітньої потерпілої - захисника -ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 12012130080000020 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Євпаторійського міського суду АРК від 02 липня 2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Євпаторія АР Крим, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винною у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначено їй покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України по сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднана не відбута частина покарання за вироком Євпаторійського міського суду АРК від 20.10.2011 року і призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.


Цим же вироком засуджено ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, за ч.2 ст.186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 2 роки із покладенням обов'язків, вирок відносно якої ніким не було оскаржено.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, за ч.2 ст.186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 2 роки із покладенням обов'язків, вирок відносно якої ніким не було оскаржено.

Стягнуто з ОСОБА_11, законного представника ОСОБА_12 - ОСОБА_13, ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 855 грн. і моральну шкоду у сумі 3000 грн.

Вирішено питання про долю речових доказів.

Колегія суддів,




ВСТАНОВИЛА:


Як встановлено вироком, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та неповнолітня ОСОБА_12 02.08.2012 року приблизно о 03-00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2, за попередньою змовою вчинили відкрите викрадення чужого майна за наступних обставин.

Так, ОСОБА_11, реалізуючи злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, діючи узгоджено, з корисливих мотивів з правої кишені джинсових бридж, одягнених на ОСОБА_8, відкрито викрала належний їй мобільний телефон «LG-A130», з встановленою в ньому сім-картою мобільного оператора «МТС», з 25 грн. на рахунку, а також встановленою картою пам'яті. ОСОБА_12, реалізуючи злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з поверхні парапету відкрито викрала належну ОСОБА_8 жіночу сумку, в якій знаходилися шорти, гаманець, студентський квіток, майка, ключі та навушники від мобільного телефону, що не представляють матеріальної цінності, а також пайту, яка лежала поруч із сумкою на парапеті.

При цьому, ОСОБА_7, спостерігаючи за подіями і навколишнім оточенням, не перешкоджала здійсненню ОСОБА_11 та ОСОБА_12 злочину щодо неповнолітньої ОСОБА_8

Після чого, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 з викраденим з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились спільно на власний розсуд, заподіявши своїми діями ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 1505 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_7 просить обвинувальний вирок суду першої інстанції щодо неї скасувати, а кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд та змінити запобіжний захід на підписку про невиїзд.

Свої доводи мотивує невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Як вказує обвинувачена, до вчинення злочину щодо потерпілої вона не причетна, а лише не перешкоджала іншим обвинуваченим чинити протиправні дії, оскільки стояла осторонь та спостерігала за малолітніми дітьми. В основу обвинувального вироку щодо неї були покладені показання потерпілої та вилучені в неї шорти, які нібито належать потерпілій. Проте докази на підтвердження цього у кримінальному провадженні відсутні. Єдиний свідок злочину - напарник потерпілої на ім'я ОСОБА_5 у судовому засіданні допитаний не був.

В запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 прокурор прокуратури м. Євпаторії Петріковська Н.В., просить вирок суду першої інстанції залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченої - без задоволення.

Заслухавши доповідача, обвинувачену ОСОБА_7, яка підтримала свою апеляційну скаргу; захисника ОСОБА_10, який підтримав апеляційну скаргу обвинуваченої; прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування та судове провадження проведено з дотриманням вимог норм КПК України.

Винність ОСОБА_7 в скоєнні нею кримінального правопорушення, за яке вона визнана винною, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і підтверджується сукупністю доказів, ретельно досліджених судом першої інстанції під час судового провадження, яким суд дав належну правову оцінку.

Доводи апелянта про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та її провина у скоєнні кримінального правопорушення не доведена, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать встановленим у кримінальному проваджені обставинам, дослідженим під час судового розгляду, яким суд дав належну оцінку.

Погоджуючись з висновками суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 в скоєнні нею кримінального правопорушення, колегія суддів виходить з наступного.

Так, обвинувачена ОСОБА_7 в судовому засіданні вину визнала частково та пояснила, що 02.08.2012 року близько 03-00 годині, вони разом з ОСОБА_12 і ОСОБА_11 розпивали спиртні напої в районі залізничного вокзалу в м. Євпаторія. Потім ОСОБА_12 розповіла, що вона вагітна через ОСОБА_8 і попросила допомогти розібратися з нею. Вони разом пішли на місце зустрічі з ОСОБА_8 Спочатку ОСОБА_12 підійшла до ОСОБА_8 і розмовляла з нею, а потім вони разом з ОСОБА_11 також підішли до них. ОСОБА_11 попросила підкурити у хлопця, який був разом з ОСОБА_8, після чого зав'язався словесний конфлікт між ОСОБА_8 і ОСОБА_11, і остання розпочала бійку. Вона також приймала участь у конфлікті, як би штовхала ОСОБА_8 Під час бійки у ОСОБА_8 випав з кишені телефон і ОСОБА_11, підібравши його, віддала ОСОБА_12 ОСОБА_12 стояла з колясками поряд. З балкону почала кричати жінка і вони пішли звідти. В той момент коли вони уходили з місця події, вона побачила як ОСОБА_12 взяла сумку з речами ОСОБА_8, і вона сказала викинуту сумку. Також пояснила, що шорти вилучені у неї належать їй, а не потерпілій.

Таким показанням обвинуваченої суд першої інстанції дав відповідну оцінку та обґрунтовано визнав їх неспроможними, оскільки вони повністю спростовуються показаннями у судовому засіданні обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, показаннями потерпілої ОСОБА_8 та іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції в їх сукупності, які узгоджуються між собою та не суперечать об'єктивній істині у кримінальному провадженні.

Як випливає із показань обвинуваченої ОСОБА_11 та обвинуваченої ОСОБА_12, даних ними у судовому засіданні, 02.08.2012 року приблизно о 03-00 год. під час конфлікту, який виник між неповнолітньою потерпілою, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та неповнолітньою ОСОБА_12, у останніх виник умисел на відкрите викрадення майна ОСОБА_8, який було реалізовано шляхом розподілу між ОСОБА_11, ОСОБА_7 та неповнолітньою ОСОБА_12 ролей, а саме: ОСОБА_11 відібрала у потерпілої ОСОБА_8 мобільний телефон, який знаходився у неї в кармані шорт, неповнолітня ОСОБА_12 забрала, стоячу на парапеті, сумку потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_7 в цей час спостерігала за навколишньою обстановкою. Після чого, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та неповнолітня ОСОБА_12 з місця вчинення кримінального правопорушення пішли, викрадене розділили між собою.

За фактом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8 вина обвинуваченої повністю доведена і підтверджується показаннями потерпілої, згідно з якими 02.08.2012 року о 03:00 годині до неї підійшла ОСОБА_12 і почала розмовляти, за нею підійшли ОСОБА_11 і ОСОБА_7 з дітьми. ОСОБА_11 одразу почала тягнути її за руку і бити. Від удару у неї запаморочилася голова і вона впала, а вони продовжували її бити. В ході побиття її тягнули за волосся і говорили, щоб вона через годину принесла гроші на аборт і вимагали пояснити чому вона зробила так, що ОСОБА_12 зґвалтували. Вона відчула як з її кишені витягують мобільний телефон. Сумку з її речами нападниці забрали із собою. Також стверджує, що шорти вилучені у ОСОБА_7 належать їй, вона їх впізнала за зовнішніми ознаками, оскільки на шортах був розріз, який вона зашивала.

Об'єктивність показань обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, потерпілої ОСОБА_8 підтверджується протоколом виїмки від 01.10.2012 року у ОСОБА_7 шорт рожевого кольору з малюнками квітів білого кольору (а.кр.пр.45-48).

Наведені докази, зокрема, показання обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, потерпілої ОСОБА_8 узгоджуються між собою та підтверджуються доказами, дослідженими судом першої інстанції у повному обсязі, і в своїй сукупності складають цілісну картину скоєння ОСОБА_7 такого кримінального правопорушення, як грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, при встановлених під час судового розгляду кримінального провадження обставин.

З урахуванням усього викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив всі обставини кримінального провадження, оцінивши здобуті і досліджені в ході судового засідання докази в їх сукупності, які не викликають сумніву в їх об'єктивності і достовірності і є достатніми, у зв'язку з чим обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_7 в скоєнні нею кримінального правопорушення, правильно кваліфікувавши її дії за ч.2 ст.186 КК України.

За таких обставин, матеріалами кримінального провадження повністю знайшло своє підтвердження те, що ОСОБА_7 скоїла відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_8 та заволоділа майном потерпілої, а також підтверджується те, що телефон і сумку у ОСОБА_8 відібрали без її згоди, викрадений мобільний телефон добровільно видала обвинувачена ОСОБА_11, викрадені рожеві шорти, вилучені у обвинуваченої ОСОБА_7, які були впізнані за індивідуальними ознаками потерпілою ОСОБА_8

Доводи апелянта про недоведеність її винуватості у вчиненні нею вказаного кримінального правопорушення, за який вона визнана винною, спростовуються матеріалами кримінального провадження в їх сукупності і є необґрунтованими.

Також не знайшли свого підтвердження і доводи обвинуваченої про не проведення допиту у судовому засіданні єдиного свідка злочину - напарник потерпілої на ім'я ОСОБА_5, оскільки згідно технічних записів судових засідань (а.кр.пр.21) будь-якого клопотання із учасників кримінального провадження про виклик у судове засідання даного свідка не заявляли.

Таким чином, підстав для скасування вироку колегія суддів не знаходить.

При призначенні покарання судом першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України належним чином враховані ступінь і характер суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочині, дані про особу обвинуваченої, яка скоїла кримінальне правопорушення у період випробувального строку, має на утриманні двох малолітніх дітей, є матерю-одиначкою, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, судом першої інстанції враховані обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченій.

Судом також враховано те, що шкода, яка завдана потерпілій, не була відшкодована.

З урахуванням усього викладеного, беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання в межах санкції статті, за якою вона визнана винною, у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, а при призначенні покарання за сукупністю вироків, застосувати принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, яке, на переконання колегії судів, відповідає вимогам ст.65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу на підписку про невиїзд, не може бути задоволено, оскільки вона була взята під варту у порядку виконання вироку суду, що відповідає вимогам КПК України.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -



УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Вирок Євпаторійського міського суду АРК від 02 липня 2013 року відносно ОСОБА_7 - залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим (засудженим), який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.



Судді


Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Крючков І.І.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація