№ справи:121/1748/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Кулєшова О.І.

№ провадження:22-ц/190/6180/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Філатової Є.В.

суддів:Любобратцевої Н.І. Харченко І.О.

при секретарі:Щегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за теплопостачання, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулося з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за споживані послуги з теплопостачання в сумі 16326,55грн.

Вимоги мотивовані тим, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 та споживає теплову енергію, яку постачає позивач, проте не оплачує за послугу в повному обсязі, в наслідок чого на час звернення до суду накопичилася заборгованість на суму позову. Між сторонами 26.06.2012р. був укладений договір на реструктуризацію заборгованості, але його умови відповідачка не виконує.

Заочним рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 25.04.2013р. позов задоволено, з ОСОБА_6 на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» стягнута заборгованість за теплопостачання в сумі 16 326,55грн. та судові витрати 229,40грн.

Не погодившись з рішенням, ОСОБА_6 просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові. Посилається на те, що суд не повно з'ясував обставини справи, порушив право позивачки на судовий захист, оскільки розглянув спір у її відсутності без належного повідомлення, не вислухав її доводів та заперечень. Допустивши таке порушення, суд не врахував, що до червня 2012р. між сторонами не було договірних відносин, що послуга надавалася вкрай неякісно. Крім того, між сторонами укладений договір про реструктуризацію боргу, який апелянт виконує в міру можливості. Суд необґрунтовано застосував ст. 526,610,614 ЦК України, оскільки висновок про надання послуги ґрунтується на припущеннях.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного.

Задовольняючи позов, суд правильно виходив з обґрунтованості позовних вимог. Колегія погоджується з цим висновком, як таким, що відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить закону.

Судом встановлено, що позивач є постачальником теплової енергії у будинку АДРЕСА_1, в якому позивачка має на праві власності кв.24-а. Згідно розрахунків позивача, які апелянт не оспорює, заборгованість по оплаті за теплову енергію на час звернення до суду складає 16 326,55грн.

Відповідачка не заперечувала, що оплачувала за теплову енергію не в повному обсязі, посилаючись на неякісне надання послуги. Проте зазначені обставини мають бути доведені певними доказами. Втім доводи апеляційної скарги в цій частині не підтверджені будь-якими даними, тому не можуть бути прийняти до уваги.

З матеріалів справи убачається, що заборгованість на суму позову нарахована за період поза межами строку позовної давності. Проте відповідачка в порядку ст.267 ЦК України не зробила заяви про застосування строків. Навпаки з договору про реструктуризацію боргу убачається, що 26.06.2012р. ОСОБА_6 визнала весь попередній борг станом на дату укладення договору та взяла обов'язок його погашення до 30.06.2013р., в наслідок чого обов'язок оплачувати за теплопостачання трансформувався у грошове зобов'язання.

За таких обставин суд правильно посилався на ст.525,610,614 ЦК України, які регулюють виконання зобов'язання та наслідки його порушення.

Довід апеляційної скарги про те, що суд не вправі був стягувати суму, що зазначена у договорі, оскільки ОСОБА_6 продовжує його виконувати, є неспроможним. Строк виконання зобов'язання за цим договором настав, тому кредитор має право на судовий захист права, у зв'язку з порушенням зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення спору. Оскільки суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті, посилання апелянта те, що вона не отримала повістки та не мала змоги взяти участь у засіданні суду першої інстанції, не є підставою для скасування рішення.

Інші доводи апеляційної скарги також не мають правового значення.

З огляду на таке, колегія приходить до висновку, що, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо рішення постановлено судом першої інстанції з додержанням вимог закону.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, 308 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, заочне рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: