Судове рішення #32574808

№ справи:121/1196/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Кайро І.А.

№ провадження:22-ц/190/5069/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В.

________________________________________________________________________________



УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



"01" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Філатової Є.В.

суддів:Любобратцевої Н.І. Іващенко В.В.

при секретарі:Почотовій Я.О.



розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Заступника прокурора м. Ялта до Алупкінської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, як законного представника малолітнього ОСОБА_9, третя особа: Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва» Міністерства охорони здоров'я України про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, визнання незаконними та скасування державних актів на землю, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а :


Заступник прокурора м. Ялти звернувся з позовом до Алупкінської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, як законного представника малолітнього ОСОБА_9 третя особа: Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва». В остаточному варіанті вимог просив:

визнати недійсним рішення Алупкінської міської ради від 28 листопада 2006 року №31/1 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)»;

визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №573561 від 16 січня 2007 року, виданий на ім'я ОСОБА_6

визнати недійсним договір дарування земельної ділянки серії ВКВ №112925 від 29 жовтня 2007 року реєстровий номер №2175 укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_9;

визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянки серії ЯД №567405 реєстраційний номер №010800700097 виданий ОСОБА_9;

визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №567406 реєстраційний номер №010800700098 виданий ОСОБА_7

Вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка, яка була передана у власність ОСОБА_6 за рішенням органу місцевого самоврядування, а потім відчужена ОСОБА_7 і ОСОБА_9, розташована в межах земельної ділянки Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва». Санаторій користується нею на підставі державного акту на право постійного користування від 07 квітня 1995 року. Таким чином, Алупкінська міська рада прийняла оскаржуване рішення з перевищенням повноважень, з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки розпорядилася землями, які знаходяться в постійному користуванні іншої особи та є землями оздоровчого призначення, на яких заборонено індивідуальне будівництво.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2013 року позов Заступника прокурора м. Ялта задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову. Вважає, що прокурор не мав права подання позову до проведення перевірки територіальним органом Держсільгосінспекції України з дотримання земельного законодавства та у відсутності акту перевірки. Висновок суду про те, що земельні ділянки відповідачів та ДЗ «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва» накладаються одна на одну суперечить фактам встановленим набравшим законної сили рішенням Ялтинського міського суду від 3.04.2009р. Вирішуючи питання про оспорювання договору дарування, суд не врахував, що обдарований є малолітньою особою, та добросовісним набувачем, не залучив до участі у розгляді у справі відповідний орган опіки та піклування. Крім того, суд не звернув уваги на те, що прокурор обрав не належний спосіб захисту. На думку апелянта він не вправі був оскаржувати угоду, а мав заявити віндикаційний позов.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1ст.11 ЦК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому за правилами ч.3,4ст.61 Кодексу обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлені ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Задовольняючи позов, суд першої і інстанції обґрунтовано посилався на обставини незаконності передачі ОСОБА_6 спірної земельної ділянки, які встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили та мають для даного спору преюдиціальне значення.

Так, постановою Ялтинського міського суду від 7.09.2010р. визнано протиправним та скасовано рішення Алупкінської міської ради №75/2 від 5.08.2005р. «про надання ОСОБА_6 дозволу на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд». Причиною скасування було встановлений судом на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи факт накладання спірної земельної ділянки, переданої ОСОБА_6, на ділянку, яка знаходиться у постійному користуванні ДЗ «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва». Тому довід апеляційної скарги про недоведеність зазначеного висновку суду є неспроможним.

Посилання на рішення Ялтинського міського суду від 3.04.2009р., в якому зазначено, що спірна земельна ділянка раніш не передавалася у власність або користування, тобто не належала до земель, переданих санаторію, колегія не бере до уваги. За заявою ОСОБА_6 Верховним Судом України переглядалася постанова Ялтинського міського суду від 7.09.2010р. з приводу неоднакового застосування судами норм права. Постановою від 6.11.2012р. Верховний суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_6 про скасування постанови місцевого суду та зазначив, що суд правильно дійшов висновку про перевищення місцевою радою повноважень, оскільки надав дозвіл на розробку проекту землевідводу земельної ділянки, яка на законних підставах перебувала у постійному користуванні санаторію.

Вироком Центрального районного суду м. Сімферополя від 26.11.2012р. посадові особи місцевої ради: ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 визнані винними та засуджені за ч.1ст.367 КК України за дії з незаконної передачі спірної земельної ділянки ОСОБА_13

Виходячи з того, що в результаті злочинних дій посадових осіб спірна земельна ділянка незаконно вибула з відома законного користувача, цивільна-правова угода по відчуженню цієї ділянки правильно визнана судом недійсною на підставі ст.215 ЦК України. Тому всі посилання на добросовісне набуття земельної ділянки покупцями є необґрунтованими.

Доводи апелянта про відсутність у прокурора процесуального права на звернення з даним позовом суперечать вимогам ст.45 ЦПК України та ст.36-1 Закону «Про прокуратуру», згідно з якими прокурор, діючий в інтересах держави, самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Довід про порушення інтересів малолітньої особи також не знайшов свого підтвердження. Законом не передбачена обов'язкова участь представника органу опіки та піклування у даній категорії справ. Спір розглянутий судом першої інстанції правильно з дотримання положень закону та на підставі всебічно з'ясованих обставин. Земельна ділянка була набута неповнолітнім безкоштовно, без згоди власника (законного користувача) та без законних підстав. Тому визнання цій угоди недійсною не порушує законних інтересів дитини.

Апеляційна скарга не містіть правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, 308 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :


Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2013 року залиши без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація