ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
20.10.08Справа №2-а-1200/08
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Єлжової Н.М., за участю
представників позивача - Настенко Валентина Валерійовича, Савельєвої Таїсії Нураддінівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Надія"
про припинення юридичної особи,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулась з адміністративним позовом Державна податкова інспекція у м.Сімферополі АР Крим до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Надія» про припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Надія».
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.09.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.09.2008 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позов повністю підтримав та пояснив, що ТОВ «Торговий будинок «Надія» зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим від 19.05.2005 року за № 18821020000003649 за адресою м.Сімферополь, вул.Кубанська, 14.
Представник позивача зазначає, що відповідно до Відомостей з Єдиного державного реєстру відповідач за зазначеною адресою не знаходиться. Крім того, згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-IV відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру та були внесені до нього, вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.
Представник позивача зазначив, що, зважаючи на неможливість держави, в особі уповноваженого органу встановити постійне місце знаходження суб’єкта підприємницької діяльності, є всі підстави для припинення юридичної особи у зв’язку з порушенням п.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-IV, з чого як наслідок витікають систематичні ненадходження повідомлень ДПІ у м. Сімферополі на адресу відповідача.
У судове засідання представник відповідача - ТОВ «Торговий будинок «Надія» не з’явився, надіслана на адресу відповідача кореспонденція повернулася на адресу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки.
Приймаючи до уваги, що в справі достатньо матеріалів для її вирішення по суті, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі представника відповідача на підставі наявних доказів відповідно до статті 128 КАС України.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб’єктами владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11, 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.
З урахуванням завдань Кодексу адміністративного судочинства, суд зазначає, що суб’єкти владних повноважень можуть бути позивача в адміністративному судочинстві у виключних випадках. Такі випадки встановлені статтею 50 КАС України.
Відповідно до частини 4 статті 50 КАС України фізичні та юридичні особи можуть бути відповідачами за позовами суб’єкта владних повноважень в випадках, колу це прямо зазначено законом.
У зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що право органів податкової інспекції на звернення до суду для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.
Порядок та підстави реєстрації, припинення реєстрації визначаються Законом України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Відповідно до частини 1 статті 4 даного Закону державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Судом встановлено, що ТОВ «Торговий будинок «Надія» є юридичною особою, зареєстрованою 19.05.2005 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.7), витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) № 05.3-5/3286 від 26.09.2008 року (а.с. 21), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 106147 станом на 25.09.2008 року, відомостями із Єдиного державного реєстру щодо юридичної особи станом на 26.06.2008 року, витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 02.07.2008 року № 05.3-5/2094.
Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру щодо юридичної особи станом на 26.06.2008 року основною метою діяльності ТОВ «Торговий будинок «Надія» є оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 106147 станом на 25.09.2008 року видами діяльності ТОВ «Торговий будинок «Надія» є спеціалізована оптова торгівля іншими видами продовольчих товарів; оптова торгівля напівфабрикатами з чорних і кольорових металів, не віднесеними до інших підкласів, спеціалізована роздрібна торгівля сувенірами, кустарними виробами і виробами релігійного призначення, технічне обслуговування та ремонт автомобілів за замовленням населення, оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них.
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи ТОВ «Торговий будинок «Надія» перебувало на обліку в ДПІ у м. Сімферополь АР Крим.
Суд зазначає, що відповідно до Довідки ДПІ у м. Сімферополь АР Крим станом на 03.07.2008 року ТОВ «Торговий будинок «Надія» заборгованості перед бюджетом не має.
Відповідно до довідки ДПІ у м. Сімферополь АР Крим відповідач - ТОВ «Торговий будинок «Надія» має рахунки в банківських установах.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Торговий будинок «Надія» являється суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності та на нього розповсюджується дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003, № 755-IV, у тому числі в частині припинення реєстрації.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи відповідач здійснює підприємницьку діяльність, навіть визначає види господарювання, якими він займається, що знаходить своє відображення в довідках статистки ТОВ «Торговий будинок «Надія». Позивач не надав доказів, що відповідач здійснює свою господарську діяльність з порушенням встановленого законом порядку.
Відносно позовних вимог позивача щодо припинення юридичної особи - ТОВ «ВКФ «Ріміні» з підстав наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням суд зазначає наступне:
Частиною 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-IV передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи:
- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;
- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Таким чином, зазначеною нормою Закону передбачено таку підставу для припинення юридичної особи, як наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Суд також встановив, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру щодо юридичної особи станом на 26.06.2008 року судом встановлено, що відносно ТОВ «Торговий будинок «Надія» внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.
Також встановлено, що у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 106147 станом на 25.09.2008 року відносно ТОВ «Торговий будинок «Надія» зазначено про відсутність підприємства за місцезнаходженням.
Відповідно до повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 12.06.2008 року № 267 судом встановлено, що ДПІ у м. Сімферополь АР Крим стосовно ТОВ «Торговий будинок «Надія» проведено заходи щодо встановлення фактичного місцезнаходження. За результатами проведених заходів встановлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, фактичне місцезнаходження юридичної особи або адреса, за якою здійснюється зв'язок не встановлено.
Згідно Довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 10.06.2008 року № 1833/26-34 зазначено, що місцезнаходження платника податків не встановлено.
Отже, суд приходить до висновку, що дійсно в Єдиному державному реєстрі є запис про відсутність юридичної особи - ТОВ «Торговий будинок «Надія» за вказаним її місцезнаходженням.
Однак, суд звертає увагу позивача, що право податкової інспекції на звернення до суду для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи підлягає законодавчим обмеженням.
Згідно п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби мають право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Статтею 11 Закону визначені права органів державної податкової служби, згідно з якими мони мають право:
1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);
2) здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів;
Таким чином, суд приходить до висновку, що органи податкової служби мають реалізовувати свої повноваження виключно з метою задля досягнення своїх завдань та здійснення функцій.
Але позивачем суду не надані докази, що ТОВ «Торговий будинок «Надія» порушує податкове або інше законодавство, що належить до сфери контролю органами податкової служби.
Щодо звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи з підстав наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, суд зазначає, що контроль за наявністю в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням не входить до повноважень органів державної податкової служби.
Таким чином, посилання позивача на можливість звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи з підстави наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням не передбачено Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, отже, відповідно, не входить до компетенції позивача відповідно до ч. 4 статті 50 КАС України.
У зв’язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Надія» не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
У зв’язку зі складністю справи судом 20 жовтня 2008 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 27 жовтня 2008 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складення у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Окружного
адміністративного суду
Автономної Республіки Крим Трещова О.Р.